В одній із моїх улюблених дитячих книжок є епізод, де всемогутній хан заборонив підлеглим забирати його дорогоцінний час обов’язковим довгим славослів’ям на свою адресу. Саме славослів’я заборонити було не можна, тож хан наказав говорити ці слова у передпокої спеціально уповноваженому візиреві, а вже потім заходити до хана і говорити по суті.
Цю казку я згадую щораз, коли перед матчем «Динамо» із «Шахтарем» із боку донецького клубу вмикається багатоствольний та багатозарядний словесний лайномет. Вже другий десяток років напередодні гри обов’язковим є бідкання тренера «Шахтаря» вічною несправедливістю до його команди, які підкріплюються низкою інших заяв і публікацій, що мають якщо не вивести суперника із рівноваги, то хоча б виправдати можливу невдачу.
Що робити динамівцям, аби у черговий раз не послизнутися на цьому словесному лайні? Гадаю, що слід взяти приклад із команд високого класу які цього року не забивали «Шахтарю» у Лізі чемпіонів менше трьох м’ячів. «Баварія», «Реал» та «Парі Сен-Жермен» спокійно завантажували у ворота донецької команди оберемок м’ячів і залишали переможених наодинці із своїми стогонами про вселенську несправедливість.
Чи є у нас підстави очікувати саме такого сценарію сьогоднішнього поєдинку? Чи здатне «Динамо», подібно до справді висококласних команд, спокійно забити «Шахтарю» три чи більше м’ячів? Коли дивитися із позиції Ліги чемпіонів, яку «Шахтар» цього сезону вже практично закінчив, то динамівці мають прагнути саме до такого результату. Точніше не результату, а перебігу гри, який би не залишав сумнівів у тому, хто на сьогодні сильніший.
Якщо ж «Динамо» так зіграти не зможе, то на перспективи команди перемагати у Лізі чемпіонів команди рівня «Челсі» та «Порту» можна дивитися більш спокійно.
Загалом поки що гра команди Сергія Реброва особливо не переконує. Рівень гри, досягнутий ще торік восени, зберігається, але якісного прориву на більш високий рівень досі не спостерігається. Що заважає? Можливо, гравці ще не до кінця засвоїли усі премудрості нової тактики. Можливо, провідні виконавці команди вже досягли максимуму у своїй грі і не здатні прогресувати далі. Можливо, команда ще просто не «розігналася».
Про те, як усе є насправді, ми дізнаємося вже сьогодні ввечері. Для «Шахтаря», який достроково програв нинішню Лігу чемпіонів, пріоритетом стає національний чемпіонат, заради успішного виступу в якому цілком вистачить нинішнього потенціалу команди. Що оберуть керівники другої на цей день команди України? Усіма правдами і неправдами вимучувати титул чемпіона із наявними ресурсами, які очевидно вичерпуються? Чи ми побачимо спробу побудувати новий «Шахтар», який гратиме у новий футбол замість футболу Мірчі Луческу, який почав застарівати ще кілька років тому?
Хотілося би написати, що бажано побачити сьогодні на «Олімпійському» просто футбол у виконанні практично усіх найсильніших футболістів українського чемпіонату. Але бажати цього заздалегідь марно. На жаль, на футбольному полі ми знову побачимо багато боротьби, причому не дуже чистої, будуть звичні провокації, будуть численні «маленькі футбольні хитрощі», будуть спроби роздмухати скандал, словом буде все те, що вже півтора десятиліття супроводжує матчі між «Динамо» та «Шахтарем». Футбол у чистому вигляді ми зможемо побачити лише у тому випадку, якщо «Динамо» покаже гру насправді високого класу, проти якої безсилі вказані вище прийомчики. Коли так станеться. то у «шахтарів» не залишиться іншого виходу як теж грати у футбол. Тим більше, що вони це добре вміють, коли захочуть.
Микола Несенюк
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Читать все комментарии (18)