"Укртелеком" незабаром може знову стати державним. Господарський суд міста Києва задовільнив позов Фонду держмайна щодо розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій телеком-компанії.

Фонд намагається стягнути з ТОВ "ЕСУ", яке володіє "Укртелекомом", 92% акцій компанії та вимагає 82 млн дол пені за невиконання інвестиційних забов'язань.

ТОВ "ЕСУ", яке контролює олігарх Рінат Ахметов, сподівається це рішення оскаржити. Поки справа не пройде всі судові інстанції, підприємство залишатиметься під контролем бізнес-групи Ахметова.

ЕП з'ясовувала, чому "Укртелеком" хочуть забрати у донецького олігарха та в якому стані це підприємство перебуває зараз.

"Приватизація по-старому"

Ще сім років тому бюджет України міг отримати за "Укртелеком" понад мільярд доларів. Серед потенційних покупців державного телеком-гіганта тоді називали міжнародні компанії Deutsche Telekom, Orange, VimpelCom та Nortelecom.

Цього не сталося. Перемогла маловідома компанія ТОВ "ЕСУ" — дочірня компанія австрійського концерну EPIC. "Темна конячка" з Австрії придбала 92,79% акцій "Укртелекому" за 10,6 млрд грн.

"Австрійський" інвестор навіть частково розрахувався за "Укртелеком" коштом українських платників податків — купівлю профінансували два держбанки. За кілька тижнів до переказу на рахунок Фонду держмайна другого траншу за "Укртелеком" ЕСУ випустила облігації на суму близько 4 млрд грн, які викупили Ощадбанк та Укрексімбанк.

Через два роки група СКМ Ріната Ахметова та австрійська EPIC підписали договір купівлі-продажу 100% акцій компанії UA ТELECOMINVEST LIMITED, яка є власником ТОВ "ЕСУ". До цієї угоди було залучено пул близьких до Януковича людей, а головним організатором схеми співрозмовники називали голову АП часів Януковича Сергія Льовочкіна.

Викупити облігації в держбанків у повному обсязі СКМ не змогла. У 2015 році їй лише вдалося відстрочити погашення до кінця 2017 року. Папери досі не погашені.

Зрештою, зараз питання в іншому — чи залишиться взагалі "Укртелеком" у власності олігарха.

З чого все почалося

Уперше ЗМІ заговорили про повернення "Укртелекому" в державну власність у квітні 2013 року. Приводом для цього стало невиконання новим власником соціальних зобов'язань.

Зокрема, власник почав систематично скорочувати персонал, але ФДМ порушень не знайшов. Для порівняння: зараз в "Укртелекомі" працює 25,4 тис осіб, а чотири роки тому, коли Ахметов купив підприємство, штат нараховував 58,9 тис.

Джерело: офіційна звітність "Укртелекому"

Після зміни влади у 2014 році до питання реприватизації "Укртелекому" повернулися, але через іншу причину. За приватизаційною угодою власник повинен був за свій кошт побудувати і передати на баланс держави телекомунікаційну мережу спеціального призначення (ТМСП), але не зробив цього.

Відтоді у держави з'явився вагомий привід для скасування приватизації, але конкретних дій не було.

Уперше про повернення "Укртелекому" державі відкрито заговорили народні депутати 16 вересня 2015 року.

Тоді спеціальна контрольна комісія Верховної Ради з питань приватизації на чолі з Борисом Філатовим (міський голова Дніпра, на той момент він був депутатом і соратником Ігоря Коломойського) закликала уряд ініціювати процедуру банкрутства ПАТ "Укртелеком". Проте ідея щодо банкрутства не набула широкої підтримки.

У березні 2016 року члени спецкомісії опублікували докладні результати незаконної, за їх версією, приватизації "Укртелекому". Автори запропонували генпрокурору Юрію Луценку заарештувати активи телекомоператора. У першій половині 2017 року суди навіть арештовували акції "Укртелекому" та його підрозділу "ТриМоб", але згодом арешти зняли.

Ще одну спробу перевірити законність приватизації оператора заблокував перший віце-прем'єр Степан Кубів у жовтні 2016 року.

Які претензії у фонду

У травні 2017 року Фонд держмайна заявив про вимогу скасувати приватизацію "Укртелекому". Перед цим на підприємстві працювала спецкомісія ФДМ, яка засвідчила невиконання умов договору інвестором.

Фондовики відзначили кілька прикладів порушення договору.

По-перше, наголошують у фонді, не виконується інвестиційний план. Власник повинен був інвестувати в "Укртелеком" протягом п'ятьох років з моменту придбання не менше 450 млн дол у вигляді грошей, майна та інтелектуальної власності. Не виконано.

По-друге, власник не виконав приватизаційне зобов'язання з передавання телекомунікаційної мережі спецпризначення на баланс держави.

Читай также

Застрявшие в сети. Последнее дело против Януковича

СМИ узнали, сколько Ахметов должен "Сбербанку" за Укртелеком

Крім цього, за невиконання умов договору фонд нарахував 81 млн дол пені.

На підставі цих порушень фондовики подали позовну заяву про розірвання договору. Напередодні ТОВ "ЄСУ" повідомило, що Господарський суд Києва задовільнив позови їх опонентів, але рішення буде оскаржуватися.

"З огляду на характер претензій ФДМ і їх зв'язок з діями попередніх власників "Укртелекому" ЕСУ вважає за необхідне досягнення розумного компромісу щодо виконання приватизаційних зобов'язань", — зазначили в компанії.

На думку юристів, оскаржити претензії Фонду держмайна можливо.

Керівний партнер ЮФ "Антіка" Олексій Кот зауважує, що законодавство, чинне на момент укладення договору приватизації "Укртелекому", дозволяло включати в документ інвестиційні зобов'язання.

За його словами, стаття 29 закону "Про приватизацію державного майна" передбачає можливість розірвання договору у разі невиконання зобов'язань із сплатою 10-відсоткового штрафу від загальної суми інвестицій.

У 2012 році в цей закон внесли зміни. Вони передбачали заборону на включення у перелік підстав для розірвання договору пункту про порушення інвестиційних зобов'язань. Відповідальність за це могла встановлюватися лише у вигляді штрафів або пені.

"Положення договору купівлі-продажу, укладеного у 2011 році, будуть мати пріоритетне значення для встановлення наслідків порушення інвестиційних зобов'язань для ЕСУ. Однак ЕСУ може апелювати до того факту, що пункти договору, які стали підставою для рішення суду, сьогодні формально суперечать положенням закону "Про приватизацію державного майна", — зазначає Кот.

Політичні ігри

Утім, юридичні тонкощі можуть виявитися не такими й важливими. Співрозмовники ЕП з депутатських кіл вважають цей процес політичною грою проти Сергія Льовочкіна. Мовляв, "тепер відповідатиме перед Ахметовим і не тільки".

Тимчасом в оточенні Льовочкіна запевняють, що він не має стосунку до підприємства. "У нього нема і ніколи не було інтересів в "Укртелекомі". Думаю, Ахметову він теж не потрібен", — заявив наближений до Льовочкіна співрозмовник.

У будь-якому разі це рішення першої інстанції і воно ще може кардинально змінитися.

"Політика тут в тому, що суди у виняткових випадках ухвалюють рішення на користь держави. Зазвичай юристам, які відстоюють інтереси приватного покупця, майже завжди, навіть якщо вони не мають рації, вдається перемогти у держави", — каже юрист Анатолій Родзинський.

За його словами, рішення суду не набуде чинності, поки не буде розглянута апеляція, а остаточне рішення буде ухвалювати новий Верховний суд.

"За цей час всі активи можуть бути продані. Навіть якщо держава отримає "Укртелеком", йому вже можуть не належати найбільш цікаві активи", — припускає юрист.

Що залишилося від "Укртелекому"

Останні чотири роки компанія генерує щорічний чистий дохід від реалізації продукції у межах 3,1-3,2 млрд грн. Операційний прибуток за перше півріччя 2017 року становив 634 млн грн, чистий прибуток — 355 млн грн.

Проте у 2013-2016 роках більше половини прибутку власник "Укртелекому" отримував від абонплати за послуги місцевого стаціонарного зв'язку. Ці доходи з кожним роком знижуються на сотні мільйонів гривень. При цьому доходи від інтернет-послуг, які на другому місці за обсягом, ростуть лише на десятки мільйонів. Структура доходів виглядає так.

Структура доходів "Укртелекому", млн грн

"Укртелеком" надто повільно розвиває ключовий бізнес — надання послуг інтернет-доступу. Тимчасом головне джерело доходу — міський зв'язок — стрімко занепадає.

"Якщо реприватизація відбудеться, то що державі залишаться від "Укртелекому"?" — ставить риторичне питання президент компанії "СВ-консалтинг" Олег Стефанюк у коментарі ЕП.

"Вони демонтують мідний кабель. Це велика цінність як кольоровий метал. Вони демонтують старе аналогове обладнання. У ньому теж є кольорові дорогоцінні метали. Уже дуже багато демонтовано", — каже Стефанюк.

За його словами, "Укртелеком" встановлює на вулицях нові комутаційні шафи замість старих великих телефонних станцій. Обладнання цих старих станцій оператор продає на видобуток дорогоцінних металів (в АТС радянських часів містяться рідкісні і коштовні метали: мідь, золото, срібло, платина, паладій, рутеній, тантал).

Наприклад, у 2015 році "Укртелеком" утилізував три аналогові АТС радянського виробництва і мідний кабель на 237 млн грн. Виставляються на продаж і приміщення. "Усе ліквідне, на що були документи і що мало цінність, вони вже продали", — констатує експерт.

Тобто якщо держава забере "Укртелеком", вона отримає "порожню скриньку". За словами Стефанюка, все, що залишилося після Радянського Союзу і можна було продати, давно продане.