Україна - Англія 0:0. Тактичний аналіз матчу

Формації команд

Михайло Фоменко не міг розраховувати в цій зустрічі на одного з лідерів колективу Руслана Ротаня, що так і не встиг відновитись від отриманого пошкодження, але на цьому сюрпризи, пов’язані зі стартовим складом не завершились. Мабуть, жоден експерт не вгадав стартових 11 від Фоменка.

Україна - Англія 0:0. Тактичний аналіз матчу - изображение 1

Місце в воротах прогнозовано посів Андрій П’ятов, в центрі захисту розташувались – Євген Хачеріді і Олександр Кучер, перевага останньому вочевидь була віддана через більший досвід та більш надійну гру в захисті, особливо, що стосується верхових єдиноборств. В цьому компоненті Кучер переважає Ракицього, але поступається тому у креативності, яку тренерський штаб збірної й приніс у жертву.

На флангах в захисті розташувались: зліва – В’ячеслав Шевчук, справа – Артем Федецький. В опорній зоні двійка – Тарас Степаненко, що більш зорієнтований на захист воріт, під час позиційних атак не йшов активно вперед, займаючи місце між двох центральних захисників, і Едмар, що мав зв’язувати атакуючі ланки команди.
Правий вінгер – Андрій Ярмоленко, на протилежному фланзі нападу – Євген Коноплянка, єдиний центрфорвард – Роман Зозуля, а от поява Олега Гусева в зоні атакуючого півзахисника була зовсім неочікуваною. З однієї сторони - зрозумілий задум наставника збірної; додати швидкості атакам українців, але з іншої - в Олега на цій позиції не вистачає навиків гри та і за своїми ігровими характеристиками він не зовсім підходить на роль десятого номера. Все-таки Олегу для реалізації своїх переваг необхідний простір, де він би міг продемонструвати свою швидкість, а, перебуваючи в умовах обмеженого простору та часу, йому не дістає технічної вправності.

Рой Ходжсон, як і наставник України, відштовхувався цього вечора від тактичного розташування «4-2-3-1». В рамці воріт – Джо Харт, в центрі захисту пара – Філ Ягелка і Гаррі Кехілл, місце на лівому фланзі оборони було віддане Ешлі Коулу, справа – Кайл Вокер. В центрі півзахисту - капітан команди Стівен Джеррард, що виконував функції глибокого плеймейкера, займаючи позицію над центральними захисниками та направляючи атаки команди. В парі з ним в опорній зоні вийшов Френк Лемпард, над ним вище на крок працював Джек Вілшир, який мав вести пошук зон між лініями захисту суперника. Загалом Френк і Джек доволі часто змінюють позиції один одного, але в матчі проти України, Лемпард значно більше уваги приділяв захисним діям, аніж зазвичай, менше підтримуючи атакуючі дії від Джеррарда.

На вістрі - єдиний номінальний форвард Рікі Ламберт, який за відсутності Денні Велбека більше вів зміщення на правий край, відтягуючи за собою Олександра Кучера, а в його зону на швидкості вривався правий вінгер англійців – Тео Волкотт, на протилежному фланзі – Джеймс Мілнер, який, як ми й прогнозували, розташовувався значно нижче по полю, не так активно працюючи на атаку команди.

Хід гри

При веденні захисних дій обидві команди перебудовувались в формацію «4-1-4-1», в нашої команди це відбувалось завдяки вищій позиції Едмара, який підіймався на одну лінію до флангових вінгерів та атакуючого півзахисника, зустрічаючи в середній частині поля суперників, в переважній більшості - працюючи персонально з Френком Лемпардом. Олег Гусев мав чинити тиск на Стівена Джеррарда, але на початку матчу саме він не встиг за маневром капітана англійців, що дозволило останньому вийти на ударну позицію.

Як і «Синьо-жовті», підопічні Роя Годжсона в захисті також діяли зорієнтовано на зонну і персональну опіку, особливо це стосується гри по Андрію Ярмоленку, за яким Ешлі Коул зміщувався по всій ширині поля, залишаючи власну позицію. Лівий оборонець «Трьох Левів» не давав Ярмоленку вільного простору, але разом з тим це дозволяло Андрію відкривати зону під Артема Федецького зміщуючись до центру. Саме підключення останнього двічі призводили не гольових моментів, але в обох випадках латералю українців не вистачило навиків на вістрі, щоб скористатись своїми нагодами.

Після активного початку матчу, який в певній мірі був обумовлений надвисоким хвилюванням, що покликало за собою невимушені помилки від гравців обох команд, починаючи з хвилини 20-ї на діях команд позначалась відсутність якісного гравця, який міг би зіграти між лініями захисту суперника та зв’язати атакуючі ланки команди. Олег Гусев і Едмар в умовах постійного тиску на них з боку центральних півзахисників англійців не були спроможні налагодити сполучення ланок нападу України. Гра збилась на довгі діагоналі від центральних захисників обох команд, що було вигідно більше нашим суперникам, яких нічийний результат матчу влаштовував.

Підсумовуючи перший тайм, можна вести мову про хорошу організацію гри в захисті від України та Англії, проте не зовсім зрозуміле рішення від Михайла Фоменка використовувати Гусева в якості атакуючого півзахисника суттєво обмежила українців в варіативності атакуючих дій. Гра в нападі в великій мірі залежала від індивідуальних дій Коноплянки, який завдяки перевазі над опонентом створював небезпеку біля воріт Харта.

Україна - Англія 0:0. Тактичний аналіз матчу - изображение 2

З поновленням гри наставники не провели жодних змін. З боку Роя Ходжсона це було в достатній мірі прогнозовано. Сам перебіг подій на полі, не зважаючи на перевагу України в володінні м’ячем та незначній територіальній перевазі його міг влаштовувати. Та й за відсутності травмованих лідерів атаки Англії підсилити гру можна було лише Ешлі Янгом. Натомість рішення продовжити грати в Олегом Гусевим в якості атакуючого півзахисника від Михайла Фоменка трішки насторожило. Все-таки не хотілось вірити в відсутність бажання посісти першу сходинку в турнірній таблиці, чи, якщо хочете, в відсутність психології переможця.

Гра продовжилась за тим же сценарієм: загострення дій досягалось лише завдяки довгим передачам або індивідуальним діям від флангових вінгерів нашої команди. Тут можна зазначити, що загалом діагоналі від Олександра Кучера виконувались з великим відсотком точності, 10 з його 16 довгих передач знайшли партнерів по команді, але кожна з них супроводжувалась боротьбою з центральними захисниками, а зону підбору м’яча контролювали Джеррард з Лемпардом, так само, як зону підбору на нашій половині поля вигравали наші захисники.

В середині другого тайму наставники провели зміни: в гостей замість Вілшира вийшов Ешлі Янг, що зайняв місце спочатку лівого вінгера, а згодом змінив фланг з Тео Волкоттом, а Джеймс Мілнер змістився в центральну частину поля. В нашій команді по позиції Роман Безус змінив Олега Гусева.

З появою Романа на полі можна було побачити різницю між діями Гусева та Безуса, і тут немає провини Олега, адже, як вже вище зазначено, це просто не його позиція на полі. На відміну від Безуса, що може та вміє зіграти як восьмого, так і десятого номера команди, з’єднати ланки в атаці, при необхідності - взяти гру на себе. За 20 хвилин, проведених на полі, в нього - дві вдалих дії один в один, що більше аніж в будь-кого з партнерів по команді, пошук вільних зон і гра в двійках - все це дозволило українцям чинити більший тиск на ворота суперників та претендувати на перемогу, але цього було вже замало.

Нижче приведена картинка з індивідуальними показниками гравців збірної України, з якої видно направленість атак через довгі передачі, яких ми виконали на третину більше від Англії, що можна пояснити як завданням від наставника з метою максимально обмежити себе в втратах м’яча в середній зоні футбольного поля, не допускаючи розвитку швидкісних атак Англії, так і вимушеними діями від центральних захисників через відсутність продовження атаки на ближнього партнера. Також звертають на себе увагу індивідуальні показники Євгена Коноплянки, який сам виконав 67 відсотків кросів в штрафний майданчик і віддав більшу половину загострюючи передач.

Україна - Англія 0:0. Тактичний аналіз матчу - изображение 3

Статистика

Україна - Англія 0:0. Тактичний аналіз матчу - изображение 4

Підсумки

Михайло Фоменко зіграв внічию з Англією з позиції сили, фактично нехай і трішки, але перевершивши суперника за всіма показниками. Проте, здається, що це був той випадок, коли необхідно було брати більше. Це була його гра, його команда, яку він створив і дав надію мільйонам вболівальників в Україні, тому треба було забирати те, що по праву належить йому. Нажаль, Михайло Іванович вдовольнився лише половиною від того, що по мало бути його. Від результату матчу не залишилось задоволених ні на трибунах, ні біля екранів телевізорів, не було радості і на обличчях гравців, можливо, все-таки потрібно позбавлятись комплексу меншовартості та навчитись поважати себе і не просто боротись на рівних з кращими збірними Європи, а горіти бажанням перемогти їх.

Автор: Іван Гук, UA-Футбол

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости