Я переконаний, що кожний вболівальник хоче, щоб в його команді був не тільки хороший результат, гра, але і побільше власних виконавців. Тоді і перемоги стають ближче, рідніше. Динамо тут не є виключенням.
На кожного молодого гравця дивляться, як на нового Шевченка, Реброва, Лужного, Белькевича. Але на жаль, сподівання майже ніколи не виправдовуються.
Було велике сподівання, що з приходом Сергія Реброва щось зміниться в цьому напрямку. Головний тренер Динамо сам пробивався до основного складу Динамо молодим гравцем, має досвід співпраці з багатьма іноземними системами підготовки футболістів.
Насамперед, з школою Вест –Гема, яка славиться своєю підготовкою молодих футболістів.
Буквально з перших матчів Сергія Реброва на чолі Динамо було зрозуміло, що новий коуч киян буде надавати шанси молодим гравцям команди.
На листопад 2015 року поки тільки один Віталій Буяльський, який отримав свій шанс далеко не серед перших, можна вважати гравцем основної когорти Динамо.
Я переконаний, що саме Сергій Ребров сформував та виховав Буяльського для Динамо. В Говерлі Віталій скоріше набирався досвіду, знайомився з дорослим футболом ПЛ. В Ужгороді позиція( правий півзахисник, або атакуючий півзахисник), та дії на полі( більше індивідуальні) відрізняються від того, що ми бачимо зараз( суто колективний футбол, майже без ризику)
На жаль, чомусь не вийшло в інших. Хоча, шанси надавалися.
Чому не вийшло? Дуже важке запитання. Яке не має однієї відповіді. Скоріше комплекс відповідей, плюс індивідуальний фактор кожного гравця. І точно можу сказати, що головний чинник всіх цих невдач тоне не Сергій Ребров.
Перший свій шанс отримав давній талант Влад Калітвінцев. В першому ж матчі проти Металурга Донецьк Влад відзначився голом. В переможному фіналі кубка проти Шахтрая ( 2-1) Калітвінцев –молодший вийшов на заміну. Здавалося, що в новому сезоні буде давно очікувана основа, тим паче, що Ленс поїхав до Бразилії на ЧС
Але вийшло все по -іншому. Незважаючи на довіру головного тренера, який довіряв Калітвінцеву основу в в перших матчах сезону 2014-15(навіть вихід в старті Суперкубка) в Влада нічого не вийшло.
Не було враження, що цей гравець може додати. Не було враження, що він дійсно марить футболом та основою Динамо. Коли повернувся Ленс все стало на свої місця.
В цьому сезоні бачив більшу половину матчів Чорноморця. Навіть на рівні молодих, або вже списаних з великих клубів, та не зовсім кваліфікованих партнерів Влад особливо нічим не відрізняється.
Так, має шикарну ліву ногу, має хороше бачення поля, але цього дуже мало для сучасного футболу і для такої команди, як Динамо. Потрібні швидкість, особливо це важливо для флангового гравця. А Владу її не зовсім вистачає
Наступним свій шанс отримав Ігор Харатін.
На мою думку, в нього були перспективи стати одним з найсильніших гравців у світ на своїй позиції.
Замість того, щоб доводити працею своє місце під сонцем( як трудоголі Буяльський) Ігор почав думати про нові контракти, про суми, які там фігурують. Як результат – влітку отримав статус вільного агента, і досі сидить без клуба.
Також, Микита Бурда та Євген Чумак в минулому сезоні провели певний час на полі в першій команді. Я думаю, що це скоріше був аванс чи навіть необхідність через травми основних гравців.
Микита Бурда вирішив, що матчі за дубль є кориснішими виступам в Говерлі, а Чумак сидить на лаві запасних в тій же Говерлі. Не думаю, що з таким положенням справ обоє мають, якісь перспективи в Києві
В матчі кубку проти Зорі виходив молодий Богдан Михайличенко. Але своєю грою він не переконав, що вже готовий грати в основі. Як для флангового гравця йому не вистачає швидкості, різкості.
В кінці минулого сезону, коли вже все було вирішено- з'являвся Олександр Андрієвський. Але з часів Металіста нічого не змінилося. Рівень дублю він давно вже переріс, а до основи- прірва
Дуже уважно слідкую за всіма молодіжними командами. Слідкую за молодими динамівцям, які грають в інших командах в орендах. Але,я особисто, не бачу нічого. Жодних перспектив. Я навіть не можу уявити, хто з цим гравців може зайти далі Динамо -2.
Звичайно, за виключенням Віктора Циганкова. Але травми, травми, травми. Проти нього Гармаш є взірцем здорв'я
Для прикладу, минулого сезону молодіжка Шахтаря грала в ЛЧ. Так там цілий плеяда молодих гравців. Арендарук, Матвієнко, Вечіберадзе, Коваленко. А в нас, тільки Циганков. Можливо, ще колишній гравець Металіста Калюжний. Я більше нікого не бачу
Рівень гри молодіжних команд, теж не особливо радує. Але іспанці працюють не так багато часу, тому поки не варто на цьому акцентувати увагу. Точно, що не потрібно звертати увагу на результат, на голи. Дуже важливий рівень гри, а поки він бажає бути кращим, на мою думку.
Дуже важливо, що складається враження, що наші молоді гравці психологічно не готові до дорослого футболу. Не має «розкованості», немає впевненості в своїх силах. Виходить молодий гравець в 19 років в основі Атлетіка і не має відчуття, що він не знає, що робити. Очі світяться, а в нас суцільний страх помилки
Ще дуже важливо, що тільки молодий футболіст чогось ( дубль, збори з першою командою) – відразу «губить землю під ногами». Неначе це апогей кар'єри. Хоча, насправді, це тільки можливість зарекомендувати себе в футболі.
Я прекрасно розумію Реброва, який хоче працювати з молодими, шукає таку можливість, але поки не знаходить достойних кандидатів.
Звичайно, що можна « за вуха» спробувати когось витягти, але я не впевнений, що це буде корисно, особливо, коли відповідаєш за результат.
Можу помилятися, але думаю, що зимові збори обійдуться без молодих гравці. Або в їх ролі буде за давньою звичною Буяльський та М'якушко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 90
Загрузка комментариев
