З боку колишньої вулиці Сакраменток сунула грандіозна процесія перебиранців, очолювана кількома функціонерами з оргкомітетівськими пов’язками й мегафонами у руках. Ю. Андрухович «Рекреації»
Люди значно охочіше вмирають за знамена та прапори, ніж за гроші і нагороди. Історичний факт базується на психології людини: втратити річ, якою б коштовною вона не була, значно легше, ніж відмовитись від частинки себе.
Саме тому ті, хто «роблять так, бо не можуть інакше», завжди кращі за тих, хто робить, бо отримає за це щось. Саме тому футбольні турніри національних команд мають значно більший фактор непередбачуваності, ніж клубні. Маленька збірна, заведена мільйонами вболівальників, може видати неймовірну, самовіддану гру, від якої голова йде кругом і у вболівальників, і у суперника. Бо саме у Національній Збірній закінчується спорт і починається патріотизм. Гра футбольних збірних – це цивілізований симулякр війни. З якої так само можна вийти і героєм, і бездиханним трупом. При цьому герої на завжди виграють, а трупи іноді виходять на Євро. Як би ми не ставились до Блохіна, його Збірна була з вогню і заліза. Збірна ж Фоменка складається з грошей і лайна. Знатний заробітчанин почав годувати сім’ю© задовго до того як це стало мейнстрімом – 90 року, - поїхавши за нафтовим доларом до Іраку. Потім Гвінея і як апогей – першо-другодивізіонний «Салют» (Бєлгород). Продовжив свою фінансову діяльність цей недолугий «МІФ» тренера і у Збірній. Власноруч призначивши себе на посаду, тренер з єдиною тактикою в голові (котра, до речі, повністю відповідає його ігровому амплуа) не слухав жодних порад… не підкріплених стабільною валютою чи «дружніми стосунками» (круговая порука (рус.)). Апогей цього відбувається зараз, коли дітища корупційно-непотичної системи перетворюють гідність країни на попіл (і на радість ворогам!). Егоїстичне дитя Коваленко не знає про командну гру нічого (треба показати лише себе, адже місце на полі гарантоване), Саша «12 ТТД» Зінченко ганьбить свого агента, що витратив на рекламну кампанію великі суми, «ветеран» плазує перед Швайні заради футболок. Лише кістяк «східної Барселони» грає віддано і надійно, витрачаючи всі сили заради Національної Ідеї своєї справжньої батьківщини – втоптати Україну у лайно і принизити всіх громадян.Збірна – як армія. 95 хвилин стояти на смерть за честь країни – це найвища нагорода для спортсмена. Смак землі, котру ти гризеш весь матч за свій народ, - найкращі ласощі. Перемога – це шана для генерала. Гідна поразка – це привід для гордості. Збірна – це сила народу, вкладена в команду. Збірна – це емоції мільйонів громадян, передані 11 найкращим. Збірна грає за всіх і об’єднує всіх. Гідна гра збірної – це розрада у важкий момент, це найкращі ліки від смутку, негараздів і життєвих проблем.
Команда Фоменка – це ринок, місця на якому продаються. Команда Фоменка – це сутність гнилої системи, збудованої Януковичем. Гра команди Фоменка – це сором і розпач, це безсилля і байдужість, це образа, нахабно кинута всім Українцям в обличчя. Для справжнього Генерала – це привід застрелитись із іменної зброї, врученої Президентом на знак довіри. Та честі у Фоменка вистачить лише на те, щоб відстрілюватись від вболівальників в аеропорту. Команда Фоменка – це не збірна. Команда Фоменка – це бордель, котрий отримав по заслугам. Шкоди лише, що вивіска над борделем – «Україна»…
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
