Причини

Жодних сумнів вже не має в тому, що «Динамо» перебуває в кризі. Звичайно, що справжні причини відомі тільки в середині команди. Хочу зробити спробу, можливо, певні припущення на рахунок причин регресу в «Динамо»

Мотивація

---

Дуже важко грати та тренуватися на повну, коли рівень чемпіонату падає. В деяких матчах потрібно викладатися далеко не на повну, щоб досягти перемоги.

«Динамо» не завжди може налаштовуватися на слабких суперників. Виходять такі гойдалки: із одними граємо на повну можливостей, а інших – намагаємося переграти однією ногою. Від цього не має ніякої користі, скоріше навпаки. Тут повинна бути робота тренера, який повинен докладати зусиль для мотивації своїх гравців на кожен матч без виключення. За прикладами далеко ходити не потрібно. Пригадайте перший сезон Реброва, коли після перемоги над «Ворсклою» в Києві та «Металістом» в Харкові ми зіграли на Олімпійському 0-0 із «Олімпіком». Донецька команда тоді була новачком, і майже всі були переконані, що тут тільки питання в рахунку, але вийшло не так, як хотілося. В цьому сезоні ми мали величезні проблеми із «Сталю». Перед цим в цій команди звільнився тренер. Ніхто не очікував серйозного супротиву. В наступному матчі проти «Волині». Трансферне вікно команді Кварцяного закрито, і луцька команда грає молоддю. Банально не налаштувалися. Думали, що вони самі собі забиватимуть, або хотіли завести м’яч у самі ворота. Напевно, тренери та футболісти бачили матчі »Ворскли» в ЛЄ. Ніхто не думав, що вони зможуть грати організовано, якщо їх перегравали хорватські юніори перед цим.

«Динамо» за новою формулою має 5-6 матчів проти «Шахтаря» за сезон. Матчі проти «Дніпра», яким би він не був, міцної «Зорі». ІЗ тією ж «Ворсклою», «Карпатами» та «Олександрією» потрібно напрягати булки. Є матчі єврокубків, збірної. Тут дуже важливо, що тренер зміг донести цей посил.

Конкуренція.

Не можливо прогресувати, коли ти на тренуваннях працює не на повну. Коли тільки Сергій Рибалка повернувся до «Динамо» в 2014 році, він був максимально мотивований футболіст. Під ногами горіла земля. Не дивно, що він витіснив із основи Велозо та відправив на інші хліби Аруну. На кожному тренуванні своїм бажання, своєю роботою, своїм відношення було потрібно доводити своє місце пді сонцем. Маєш помилки, або не достатньо працюєш – відразу на твоє місце приходить інший гравець. Зараз ми маємо таку ситуацію, що Рибалка буде грати завжди, якщо він здоровий. Як може знаходити для себе нову мотивацію Сергій, якщо він бачить на тренуваннях, що він був на дві голови сильніший від Петровіча, а зараз, можливо, що ще більше сильніше від Корзуна та Федорчука в будь-якому стані?! Ми прийшли до того, що конкеренції, як такої в «Динамо» не має. Точніше вона є, але тільки на двох –трьох позиціях. Лівий фланг півзахисту Громов- Гусєв- Дерліс тепер вже Циганков, та в центрі поля Сидорчук, Гармаш, Буяльський сперечаються за два місця. Можливо, ще Антунеш – Макаренко. Всі інші гравці- просто для заміни під час травм та дискваліфікацій. Нагальний приклад Мораєш. Бразилець знає, що він основний, а Гладкий взятий тільки для підміни. Всі ми бачили, що в останніх матчах Джуніор не вражає. Тут не тільки проблема в тому, що він відрізаний від півзахисту, він сам перебуває не в кращій формі. В останньому матчі проти Наполі він міг двічі зачепитися, але зіграв дуже слабко. Шовковський має дублерів, але не конкурентів. Ярмоленко взагалі без конкурента, його можуть тільки підміняти

В команду, якщо приходять гравці, так вони слабші від тих хто є. Це нічого гарного не несе. Навпаки, повинні приходити люди, які змусять існуючих гравців ще більше працювати. Про це говорив сам Ребров, але реалії виявилися іншими.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости