Про причини проблем «Карпат», або винний не тільки Наварро

Перед початком сезону було велике сподівання, що « Карпати» стануть відкриття, стануть таким собі локомотивом рушійної сили в українському футбол. Передсезонні збори в Польщі, де команда виграла майже всі матчі, зігравши тільки 1-1 за хорошої гри із грецьким « АЕКом» тільки підтвердила цю думку. Але далі почався чемпіонат та рухнули всі сподівання.

Складалося враження, що « Карпати» виглядають абсолютно не готовим фізично, тактично, а найголовніше – психологічно не готові перемагати( при перших проблемах відразу розклеюються). На поверхні слабкий тренер та слабкий менеджмент, який підібрав не зовсім потрібних та кваліфікованих гравців. Я думаю, що, насправді, проблеми не такі однозначні та набагато ширші:

( фото Спорт Арени)

1. Із самого початку приходу іспанців знайшлося відразу багато «доброзичливців» всіма можливими можливостями ставили палки в колеса. Когось відвинули від трансферного корита. Намагалися працювати більше чесно без таких звичних відкатів. Журналісти немов би із ципка зірвалися почали критикувати гру та гравців команди буквально із першого туру. Хоча «Зоря», « Чорноморець», « Олександрія» мали не менші проблеми, але їх тільки підтримували. Звичайно, що така травля відбувається не просто так. Напевно, це було комусь вигідно. Дуже може бути, що гравці, особливо українські, не витримали тиску. Головного тренера звільняли майже із першого туру. Всі ми люди, як то кажуть .

2. Не було однієї філософії та бачення розвитку. Декілька центрів впливу хотіли добра до команди, але кожен це розумів по своєму. Одні бачили розвиток команди у власних вихованцях, українських футболістах( Дебелко, Акулінін, Федецький, Мемешев та Гладкий) а інші – хотіли досягати результату вже зараз, хотіли прогресу та розвитку(Швед, Осман, М»якушко, Тіссоне) .Вийшло дві реальності у одній команді

3. Різниця між українським та іспанським футболом є доволі великою. В нас деякі команди не соромляться грати в три опорники( пригадайте «Дніпро», який дійшов до фіналу ЛЄ із Канкавою, Ротанем та Федорчуком), «Шахтар» має чистого опорного півзахисника Степаненка, в «Динамо» грають Сидорчук та Буяльсьикий, а Наварро починав перші матчі із Аркесом в опорній зоні, який діє тільки на конструктив. Ткачук не виправдав сподівань, а більше опорних півзахисників у команді не було. При тому, що майже всі наші команди грають другим номером через швидкий вихід із оборони, тому позиція опорника є ключовою. Пригадайте, скільки часу витратив більше іменний Рамос у «Дніпрі» із більше кваліфікованими гравцями за десятки мільйонів доларів перед тим, якщо почало щось виходити. Для нашого футболу на першому місці – результат. Тоді як в іспанському футболі головним є розвиток футболіста та його подальший продаж, тобто, бізнес. Тому іспанський футбол такий граючий, навіть останні команди намагаються грати. Давайте будемо щирі: більше купують гравців саме із граючих команд, ніж із оборонних.

4. Серхіо Наварро ніколи не мав самостійної роботи. Спочатку працював у «Рубіні» Бердиєва, а потім у академії « Вільярреалі» . Суть його в тому, щоб робити футболістів краще, допомагати їх розвиватися, прогресувати. А на результат він ніколи не працював. Зараз такий час, що кваліфікований спеціаліст навряд чи приїде в Україну. Ми самі бачимо, що навіть «Шахтар» йде на чималі ризики запрошуючи доволі молодого спеціаліста. «Динамо» взагалі довіряє власним кадрам. Тому « Карпатам» залишалося тільки перебирати молодих тренерів. Важко закинути щось людям, які запрошували Наварро, бо той наче вже мав досвід роботи в Росії та працював у передовій у Європі академії « Вільярреалу»

5. Напевно, що свою роль зіграв той факт, що трансферна політика велася по ходу сезону. Тобто, на зборах були одні гравці, а під час чемпіонату приходили інші. В будь –якому разі, потрібен час на адаптацію до країни, до реалій місцевого футболу та команди. Все –таки, футбол є колективною грою.

6. Дуже важко зробити колектив, якщо немає однієї мови в команді. Тренер та легіонери іспаномовні, в той же час місцеві гравці – україномовні. Тут вже мова не йшла про те, що разом проводити час поза футболом, а про те, що розуміти один одного на футбольному полі.

7. Сучасний футбол такий, що при грі першим номером потрібно мати якісних флангових форвардів та півзахисників. Але на початок сезону у « Карпат» був тільки один Ксьонз. На фланзі грали Худоб’як, Кльоц, але це скоріше намагання закрити позицію, ніж якісна гра. Я вважаю, Рібаса дуже хорошим нападаючим, який має гольове чуття, але йому потрібні паси, сам обіграти всю команду суперника він не може. Мемешев, Швед та М’якушко прийшли до команди тільки перед самим завершенням трансферного вікна пропустивши всю підготовку до сезону.

8. « Карпати» завжди славилися своїм командних духом, непоступливістю, характером, але на літо 2017 в команді не було лідерів. Варто було піти щось не так – команда відразу сипалася. Худоб’як вже доволі віковий, до того ж, він ніколи не був «воїном». Поява Федецького мала додати характеру команді. Але одного такого гравця явно мало

9. Багато хто закидають не зовсім вдалу трансферну кампанію. Напевно, що не всі гравці себе виправдали, якщо результати команди такі. Але потрібно розуміти, що зараз такий час, що в Україну особливо хороших гравців не запросив. Тим паче, що фінансові можливості не самі кращі. Знаю, що робота велася 24 години на добу, проведено тижні переговорів, подоланні тисячі кілометрів. Я вважаю, що Тіссона, Швед, Караскаль, М’якушко, Федецький, Мемешев є доволі хороші гравці, які ще можуть принести багато користі команді. Це при тому, що на трансфери було майже нічого не витрачено (без урахування переходу Шведа та орендованих гравців – Караскаль, Осман, за викуп яких потрібно буде платити)

10. Стан справ у клубі теж не ідеальний. Так спочатку клуб підписує Кортеджано та Османа, а потім виявляється, що в молодіжній команді є Лебеденко. Всю проблема в тому, що перша команда вийшла із відпустки набагато раніше від молодіжної, а про талановитих гравців дубля ніхто не сказав. На мою думку, за потенціалом, Орест не поступається ні Костевичу, ні Кравцю.

Кожен сам зможе визначити наскільки Серхіо Наварро винний у цій ситуації. В нас така ментальність, що всім хочеться все та відразу. Не встигли посадити помідор, як вже хочемо їсти плоди. Хоча прорахунки головного тренера та менеджерів теж були. Не варто нічого вигадувати, потрібно брати відповідальність за свою роботу. Цього ніхто не намагається уникнути.

---

Що далі

В « Карпатах» зібрані доволі кваліфіковані гравці. За оцінками не упередженого німецького «трансфермаркету» трансферна вартість команди піднялася на 4-т5 місце, хоча до цього були 8-9 серед українських команд. Потрібно просто підібрати якісного тренера, який зможе витиснути із цих гравців максимум.

Для роботи Серхіо Наварро потрібно запастися терпінням та чекати. Свого часу, як я вже писав вище, у більше іменитого Рамоса із кваліфікованішим гравцями із десятками мільйонів на трансфери теж не все виходили в «Дніпрі». Були розгромні поразки, були поразки від середняків та аутсайдерів, були проблеми із грою. Іспанський футбол не такий вже простий, але вже якщо вдасться навчити команду – повинна залишитися система. Власник «Карпат» чекати не захотів. Зараз команду довірили Сергію Зайцеву. Свого часу він працював у « Металурзі» Запоріжжя, коли там вже починалася чехарда. Працював у Молдові. Починав рульовим минулий сезон у « Карпатах», але після вдало старту команда пішла до низу. Далі був у системі клубу. Якщо називати все своїми словами, так це просто маріонетка, яка не має власної токи зору та буде виконувати чужу волю. Краще не стане.

З’явилася інформація про Володимира Мазяра. Я думаю, що цей тренер теж навряд чи чимось допоможе. В « Карпатах» зібрані футболісти, які можуть грати, а Мазяр більше прихильник фізичної, силової гри, футболу від оборони.

Напевно, що напрошується повернення Ігоря Йовічевіча, який зараз без роботи. Можливо, це був би кращим варіантом із всім можливих. По – перше, Йовічевіч вже працював у Львові, знає всі місцеві реалії та реалії нашого футболу. По – друге, знає українську та іспанську мови( грав свого часу в Іспанії та проходив там стажування). По – третє, він прихильник атакуючої гри, підходящі гравці є в команді. По – четверте, він вміє працювати із молоддю.

Було дійсно дуже добре побачити Мирона Богдановича на тренерській лаві «Карпат». Маркевич показав, що він вміє працювати із будь –яким командами. Нагальний приклад, абсолютно різні « Металіст» та «Дніпро». Тільки тоді варто ще підсилювати команду. На крайняк можна подумати про Остапа Маркевича( сина Мирона Богдановича), який зараз працює в молодіжній команді « Вільярреалу). Але якщо хочуть результату, так потрібно запрошувати досвідченого тренера. Не варто забувати і про Даріо Друді, який минулого сезону працював із «Зіркою». В Кропивницькому молодий аргентинський тренер заслужив на похвалу( якісно поставлена гра першим номером). Тим паче, що він зараз запрошував більшість новачків. Я думаю, що це був би дуже цікавим варіантом.

В будь –якому разі в цьому сезоні ще нічого не втрачено для « Карпат». Від першої 6-ти не так багато очок. Варто тільки навчитися працювати всім на користь команди. Не думати про те, що було колись, а будувати успішне майбутнє. Не може бути успішною команда, яка міняє тренерів та власну філософію кожні пів року. Сильні, успішні « Карпати» підуть на користь всьому українському футболу.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости