Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

«Свята Трійця»

2018-01-15 17:23 У продовження теми статті «Як український футбол став політикою» https://newwest.media/article/2018/1/3/yak-ukrayinskiy-futbol-stav-politikoyu та її публікації на цьому ресурсі ...

У продовження теми статті «Як український футбол став політикою» https://newwest.media/article/2018/1/3/yak-ukrayinskiy-futbol-stav-politikoyu та її публікації на цьому ресурсі http://dynamo.kiev.ua/news/291681-kak-ukrainskij-futbol-stal-politikoj#comment-5092349, а також нотаток Andrey Bogushevsky щодо політичного минулого діючого президента Німецького футбольного союзу пана Рейнхарда Грінделя (Reinhard Grindel) дозволю собі ще раз привернути увагу до рівня політичного забарвлення українського футболу у порівнянні із так званими європейськими стандартами якості, при цьому пам’ятаючи про існування відповідних статутних норм ФІФА та Кодексу Етики ФІФА щодо необхідності притримуватись політичного нейтралітету футбольним асоціаціям членам ФІФА.

Нижче наведені короткі відомості про 27 керівників футбольних асоціацій, що представляють Європейський Союз, окремо наведені країни Великої Британії (Англія, Уельс, Шотландія та Північна Ірландія), які знаходяться в процесі виходу із європейської спільноти, а також не члени EU Швейцарія, Ісландія та Норвегія і, нарешті, асоціації члени УЄФА, що не представляють Західний світ, а є осколками радянської імперії: Росія, Білорусь, Вірменія, Азербайджан, Казахстан та Грузія.

Що цікавого можна побачити з цього набору інформації та своєрідного порівняльного аналізу щодо до ступеню політичної присутності в європейському футболі?

Перш за все слід зазначити, що футбольний світовий лідер Німеччина дійсно мала суперечливо минуло, адже Рейнхарда Гріндель, політичний журналіст, а згодом вже і політик, під час своєї каденції в Бундестазі займав пост першого віце-президента регіональної федерації, а також був скарбником DFB. Разом із цим, після обрання президентом DFB, залишив парламент. Залік? Відповімо на це запитання трохи згодом.

Тим часом присутність політичних персон на чолі національних футбольних асоціацій має сьогодні місце лише в трьох країнах, які об’єднує не лише радянське минуле, але й загальна границя. Як це не дивно – це Росія, Білорусь і Україна. Незважаючи на піврічну «академічну відпустку» Мутко, абсолютно очевидно, що він продовжує керувати російським футболом в ранзі віце-прем’єра уряду РФ. Білоруський очільник футболу спочатку член уряду, а потім вже державний банкір, а український лідер футболу не потребує зайвого представлення. Ви не бачити символічність в цій трійці? Україна потрапила до компанії відверто авторитарних держав, одна з яких країна агресор, а друга – її найближчий союзник. Залік?

Разом із цим, говорячи про політичне минуле або політичну складову керівництва асоціацій, що потрапили у фокус нашої уваги слід зауважити, що серед їх діючих президентів є три бувших мера (Франція, Австрія та Швеція), при цьому лише француз Ноель Грайот (Noël Le Graët) одночасно займав пост мера (Guingamp) та віце-президента FFF, заради повноти картини слід додати, що він був не лише мером, а й президентом ФК En Avant de Guingamp на момент зайняття посади у паризькому офісі на бульварі de Grenelle. Один керівник в минулому член парламенту (Вірменія), а другий (Естонія) – регіональної ради, 9 президентів – екс-футболісти, 10 – керували або є власниками професіональних футбольних клубів (деякі продовжують цю практику перебуваючи на посту президента національної футбольної асоціації). Також серед президентів один мільярдер (Угорщина), університетський професор (Італія), екс-арбітр ФІФА (Швеція). Цікава постать керує румунським футболом. Політолог за фахом, Răzvan Burleanu, мав досвід роботи в місцевих органах влади, парламентському комітеті та навіть в адміністрації президента у відділі з питань меншин.

Цікаво буде дізнатися, що в Північній Ірландії керівники федерації футболу здають тести на компетентність та нинішній очільник, свого часу, тричі його провалював і дістав посаду в офісі лише після його спрощення…

І наостанок, ще один цікавий факт. Серед президентів є в минулому не лише футболісти, але й баскетболісти, які очолювали національну баскетбольну лігу, але згодом футбол став для них головною справою. Мова про голову португальської федерації пана Фернанда Гомеша (Fernando Gomes).

Як бачимо за виключенням «святої трійці» із пострадянського простору всі інші асоціації мають своєрідний імунітет проти політичного чи/або державного втручання, що і не дивно, беручи до увагу європейські стандарти якості та демократичні принципи, якими вимушені керуватися футбольні топ-менеджери в умовах працюючого механізму розподілу влади і дуже небезпечних медіа, які тричі на день готові їсти продажних та корумпованих політиків. Водночас, безумовно nobody’s perfect, та мають місце випадки, коли люди із політичним бекграундом пов’язані з футболом – приклади Німеччини та Франції більш ніж наочні. Але слід зауважити, що очільник DFB пішов з парламенту одразу після виборів, президент FFF на момент обрання вже залишив керівництво містом, а також, одразу після призначення залишив пост президента місцевого футбольного клубу. Тим часом, вочевидь, вітчизняний футбол не використовує засобів політичної гігієни. Виправдання цьому можна знайти багато, в тому числі в нашому минулому, і в тому числі у мовчазній згоді з боку ФІФА чиї правила вимагають притримуватись політичного нейтралітету… Але чи личить нам бути в одному ряду із росіянами та білорусами, якщо країна обрала європейський напрямок розвитку? Питання, як завжди, носить риторичний характер.

І наостанок залишається навести ще й досі актуальні рядки Шекспіру (дата публікації 1609), що складають його сонет №66 у перекладі Дмитра Павличка:

Я кличу смерть – дивитися набридло На жебри і приниження чеснот, На безтурботне і вельможне бидло, На правоту, що їй затисли рот,

На честь фальшиву, на дівочу вроду Поганьблену, на зраду в пишноті, На правду, що підлоті навдогоду В бруд обертає почуття святі,

І на мистецтво під п'ятою влади, І на талант під наглядом шпика, І на порядність, що безбожно краде, І на добро, що в зла за служника!

Я від всього цього помер би нині, Та як тебе лишити в самотині?

Далі наведена інформація щодо президентів національних футбольних асоціацій про які йшла мова на початку.

Члени Євросоюзу

Австрія: Mr. Leo Windtner, президент із 2009, в минулому мер міста Sankt Florian с 1985 по 1995.

Бельгія: Mr. Gérard Linard, президент із червня 2017, 74 роки, 1943 року народження, окрім більш ніж значного віку, до речі президентом працюватиме до 1 липня 2019 року, він франкофон і не говорить наприклад нідерландською мовою, що складає певну проблему в Бельгії де одразу три офіційні мови.

Болгарія: Mr. Borislav Mikhailov, президент із 2005, у минулому голкіпер збірної Болгарії, працює у федерації з 2001.

Греція: Mr. Evangelos Grammenos, президент із 2017, юрист за фахом, багато років очолював найбільше в Греції об’єднання футбольних клубів EPS Macedonia.

Данія: Mr. Jesper Møller, президент із березня 2014, за фахом юрист.

Естонія: Aivar Pohlak, президент із 2007, із 1990 по 2016 був президентом ФК «Флора», який зараз очолює його син. У 2009 – депутат муніципальної ради Козе.

Іспанія: зараз місцева федерація немає президента, який літом минулого року був заарештований у зв’язку із підозрами в економічних злочинах, разом із своїм сином. Mr. Ángel María Villar Liona керував федерацією футболу із 1988 по липень 2017, у минулому професіональний футболіст, який грав за національну команду Іспанії (більше 20 матчів), був віце-президентом ФІФА і УЄФА…

Італія: Mr. Michele Uva, президент із 2014, доцент Foro Italico University (Рім), діючий лектор декількох курсів лекцій у різноманітних італійських університетах, починав роботу в офісі федерації в 2009 у якості головного спеціалісту з розвитку.

Кіпр: Mr. Costakis Koutsokoumnis, президент із 2001, за фахом актуарій (https://uk.wikipedia.org/wiki/Актуарій).

Латвія: Mr. Guntis Indriksons, президент із 1996, відомий латиський бізнесмен, багаторічний президент ФК «Сконто» (1991 – 2012), у минулому голова 7-го відділу 5-го управління КДБ Латвійської РСР (боротьба із дисидентами).

Литва: Mr. Tomas Danilevičius, президент із 2017, в минулому професійний футболіст, який 72 рази грав за національну команду та був її капітаном.

Люксембург: Mr. Philipp Paul президент із 2004, в минулому професіональний футболіст і тренер національної збірної команди країни (1985 – 2001).

Мальта: Mr. Norman Darmanin Demajo, президент із 2010, робив кар’єру футболіста в національному чемпіонаті із 1968 по 1990 рр., почав співпрацювати із місцевою федерацією ще у 1988.

Нідерланди: Mr. Michael van Praag, президент із 2008, краще за все про нього говорить керівництво AFC Ajax із 1989 по 2003, під час якого клуб перемагав у Кубку УЄФА та Лізі чемпіонів УЄФА, а його батько керував великим «Аяксом» Рінуса Михелса та Йогана Кройфа із 1964 по 1978.

Польща: Mr. Zbigniew Boniek, президент із 2012, в минулому відомий футболіст. Змінив на посту президента не менш відомого Гжегожа Лято.

Португалія: Mr. Fernando Gomes, президент із 2011, економіст за фахом, в минулому професіональний баскетболіст, очолював національну баскетбольну лігу та багато років працював у FC Porto (2000 – 2010), починаючи як директор у сфері баскетболу.

Республіка Ірландія: Mr. Tony Fitzgerald, однофамільник відомого американського письменника очолив федерацію в липні 2014. Перші кроки у футбольному менеджменті він зробив у віці 16 років у Blues United FC.

Румунія: Mr. Răzvan Burleanu, президент із 2014, син відомого місцевого гравця Gheorghe Burleanu, який отримав освіту із політичних наук та багато працював у державній владі, зокрема в парламенті та адміністрації президента країни (в місцевій раді міста Bacău, в юридичній комісії парламенту країни та департаменту по справі меншин в адміністрації президента)… Очолював місцеву федерацію міні-футболу, з березня 2012 голова European Minifootball Federation (EMF).

Словаччина: Mr. Ján Kováčik, президент із 2010, один із співзасновників найблільшої продакшн компанії країни, власник FK Dukla Banská Bystrica.

Словенія: Mr. Radenko Mijatović, президент із грудня 2016, в минулому футболіст та арбітр в тому числі у міні-футболі (був рефері ФІФА), став віце-президентом федерації в 2009.

Угорщина: Mr. Sándor Csányi, президент із липня 2010 року, CEO OTP Bank, фінансові статки близько 1 мільярду доларів, бізнесмен, банкір, інвестор, філантроп.

Фінляндія: відомості на офіційному ресурсі ФІФА та УЄФА відсутні.

Франція: Mr. Noël Le Graët,президент із червня 2011, президент Ligue 1 із 1991 по 2000, президент ФК En Avant de Guingamp с 2001 по 2011, віце-президент FFF із 2005 по 2011 при цьому був мером Guingamp із 1995 по 2008.

Хорватія: Mr. Davor Suker, президент із липня 2012, у минулому відомий футболіст.

Німеччина: Mr. Reinhard Grindel, президент із квітня 2016, депутат Бундестагу із 2002 по 2016, пішов у відставку одразу після обрання головою DFB. З 2013 року був скарбником Німецького футбольного союзу із 2011 по 2014 1-й віце-президент Lower Saxony Football Association!

Чехія: Mr. Martin Malik, президент із грудня 2017, за фахом спеціаліст із фінансів та маркетингу.

Швеція: Mr. Karl-Erik Nilsson, президент із березня 2012, вчитель за фахом, мер свого рідного міста Emmaboda, із 1995 по 2006, в 1980 році почав кар’єру арбітра і «допрацювався» до матчів Ліги чемпіонів УЄФА та фінального турніру УЄФА Евро-2000. Очолював дирекцію фінального турніру чемпіонату Європи УЄФА U-21 в 2009, який проводився в Швеції.

Не члени Євросоюзу

Ісландія: Mr. Guðni Bergsson, президент із 2017, в минулому професійний футболіст, грав за національну збірну.

Норвегія: Mr. Terje Svendsen, презідент із лютого 2016 року, поза футболом 25 років працював в сфері нерухомості та управління банків, співпрацював із відомим Rosenborg Ballklub із 2000 та керував клубом протягом шести років (2006 – 2012).

Швейцарія: Mr. Peter Heinrich Gilliéron, президент із 2009, за фахом юрист, працює у федерації футболу із 1993.

Великобританія

Англія: Mr. Greg Clarke, президент із вересня 2016, в минулому президент Leicester City F.C. (1999 - 2000) та English Football League (2010 - 2016).

Північна Ірландія: Mr. David Martin, президент із 2016, фігура дуже суперечлива на думку Belfasttelegraph (https://www.belfasttelegraph.co.uk/news/northern-ireland/david-martin-who-left-the-irish-fa-under-cloud-six-years-ago-set-to-return-as-new-president-34589635.html). У 2010 він із скандалом покинув офіс федерації, де був одним із керівників, потім тричі провалював тест на компетентність, який проводила незалежна комісія за проханням уряду і лише після його спрощення в 2013 та не зважаючи на гнів вболівальників він став заступником голови футбольної асоціації в 2013… В минулому грав у футбол на аматорському рівні.

Уельс: Mr. David Griffiths, президент із 2015, до речі 1945 року народження, який святкував вже 50 років праці в якості футбольного адміністратора (45 років працював секретарем Maesteg Park AFC)… Починав як гравець місцевих клубів, був членом одного із ключових органів світового футболу International Football Association Board (IFAB).

Шотландія: Mr. Alan McRae, президент із червня 2015, в минулому футболіст, президент місцевої футбольної ліги, який почав співпрацю із місцевою федерацією в 1993.

Футбольні асоціації члени УЄФА із бувшого СРСР

Азербайджан: Mr. Rovnag Abdullayev, президент із березня 2008, голова державної нафтової компанії з 2005, президент PFK Neftçi із 2004.

Білорусь: Mr. Sergei Roumas, президент із 2011 року, за фахом військовий фінансист, закінчив відповідний військовий виш у Ярославлі в 1990 році. Його батько Микола Румас із 1976 року працював у міністерстві фінансів ще радянської Білорусії (в 1994 в.о. міністра фінансів). З грудня 2010 року тісно пов'язаний із урядом країни: заступник прем’єр-міністра по 2012 рік, із 2012 голова «Банк развития Республики Беларусь» в статусі віце-прем’єра… (https://www.nv-online.info/np/kapitan-bez-korablya/). Входить до складу уряду країни.

Вірменія: Mr. Ruben Hayrapetyan, президент із 2002, із 2003 по 2012 член парламенту країни який залишив у зв’язку із смертю військового медика (https://en.wikipedia.org/wiki/Death_of_Vahe_Avetyan ) в ресторані який налужив йому… Засновник FC Pyunik.

Грузія: Mr. Levan Kobiashvili, президент із 2015, в минулому відомий футболіст, випускник академії спортивного менеджменту в Німеччині.

Казахстан: Mr. Seilda Bayshakov, президент із 2016, у минулому футболіст, який провів майже 300 матчів за алматинський «Кайрат», був віце-президентом клубу, очолював федерацію міні-футболу та професіональну футбольну лігу.

Росія: Vitaly Mutko, президент із вересня 2015. Як відомо наприкінці грудня 2017 року Віталій Мутко, який пожиттєво дискваліфікований МОК наприкінці того ж 2017, і зараз і на момент виборів в РФС у вересні 2015 віце-прем’єр уряду Росії, але на півроку, всупереч статутним нормам РФС, пішов «в академічну відпустку».

15.01.2018, 17:23
15.01.2018, 17:23
292415 3 Tomar, yarameel, bam73
auto-mykyta-kalitenko
Автор:
Статус:
Читатель (4 комментария)
Подписчиков:
1
Медали:
Топ-матчи
Чемпионат Франции ПСЖ Марсель 3 : 0 Закончился
Чемпионат Италии Ювентус Аталанта - : - 25 февраля 19:00

Еще на эту тему

Самое интересное:

Лучшие блоги
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть