З того часу , як Сьоміна вдруге призначили головним тренером Динамо , я зайняв позицію вичікування . Я був проти повернення . Проти того , що Динамо перетворюється на "пристанище невизнаних геніїв" . Я вичікував . Я хотів вірити , що я помиляюсь , що любов до Динамо зашторює мої очі ... Почалась друга частина сезону , і Динамо напрочуд красиво почало "рвати" суперників , але таке ми вже бачили під час зміни тренера . А потім настали "трудові будні" . І що ми побачили ? Нічого .... Ми не побачили нічого нового від тренера Сьоміна . А можливо ми і не могли нічого побачити ?
Що було потрібно Сьоміну ? Йому було потрібне красиве повернення . Він його ( повернення ) собі забезпечив , форсувавши підготовку до весняної частини сезону . А потім і "трава не рости" . Два матчі з Брагою показали - Сьомін себе вичерпав ще під час першого приходу . Я впевнений , що це не останні "подарунки" від Сьоміна цього сезону .
Можливо мій блог дещо емоційний , але я впевнений " Програло не Динамо ! Програв Сьомін ! "
P.S. Є чудова пісня для Сьоміна " Двічі в одну річку не ввійдеш " .
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
