Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

лобановский

  • 16

    Сергей Алейников: «Лобановский звал в киевское «Динамо» после Евро-88»

    21.07.2011, 11:20

    Знаменитый в прошлом белорусский полузащитник Сергей Алейников поделился своим мнением о персоне легендарного наставника киевского «Динамо» Валерий Лобановского, а также признался, что в свое время мог оказаться в его команде.

    «Лобановский всегда шел вперед, искал новации. Старался выжать из игрока его максимум. И в этом преуспел. При всем этом о Лобановском у меня осталась только самая светлая память — безмерно уважал его и как тре­нера, и как человека.

    Что касается приглашения в киевское «Динамо», то разговор с Лобановским на эту тему был после чемпионата Европы в Гер­мании. Но к тому времени уже вовсю трещал железный зана­вес, и мы все смотрели в сторону Западной Европы. В итоге через год я уехал в «Ювентус», — цитирует Алейникова «КОМАНДА».

  • 8

    Математика футбола.Впереди планеты всей.

    Dynamo-75 Роман Сиволап (Dynamo-75)

    16.07.2011, 03:49

    Приветствую Вас уважаемые болельщики!

    Не претендуя на способности разложить на молекулы такое сложное явление как футбол, поведу речь об анализе игры с помощью цифр, пресловутых технико-тактических действиях (ТТД). Сегодня анализом матчей с помощью компьютерных технологий ни кого не удивишь. Естественно, что существуют множество концепций цифрового анализа футбольных матчей. Для полноты представления о математике футбола предлагаю осуществить путешествие во времена, когда еще не было персональных компьютеров.

    Интернет источники называют разных изобретателей ТТД. В Украине считают таковым Анатолия Михайловича Зеленцова, россияне утверждают, что ТТД разработаны в московском институте физической культуры, с романтичным названием  ГЦОЛИФК. По моему мнению, такие заявления со стороны россиян не соответствуют действительности. Методику научного подхода к подготовке футбольных команд, несомненно, была впервые применена в конце шестидесятых – начале семидесятых Валерием Лобановским в Днепре и Олегом Базилевичем в Шахтере. Сам Зеленцов говорит, что идея создания научно-исследовательского центра родилась в далеком 1968 году.

    В методике Зеленцова – Лобановского ТТД являлась не только статистической оценкой деятельности футболиста, но важным элементом для моделирования тренировочного процесса.

    С подачи бывшего футболиста «Спартака», а ныне футбольного аналитика Александра Бубнова в средствах массовой информации опоминается две методики подсчете ТТД - «спартаковская» (она же «бесковская») и «киевская» («по Лобановскому»). Сейчас же каждый руководитель ставит перед своими статистиками порой весьма оригинальные задачи. Но сам подсчёт в принципе не изменился. Сколько футболист получил передач, сколько отдал, куда отдал — вперед, назад или поперек, сколько из них точно, сколько неточно, сколько раз вступил в единоборство и так далее до бесконечности. Главными числами в этих подсчетах являются количество совершённых ТТД и процент брака. Для разных ампула эти числа разнятся.

    По Бескову выходит, что центральный защитник должен был делать 70—90 технических действий, допуская 12—14% брака, крайние игроки обороны — 90—100 ТТД (16—18%), опорный полузащитник 90—110 ТТД (18—20%), крайний полузащитник — 100—115 ТТД (17—19%), нападающий — 60—80 ТТД (20—25%). Всего же команда должна выполнять за матч порядка 800 ТТД при допустимом браке не более 20%. С передачами тоже всё не просто - количество передач вперед должно было быть втрое больше; чем назад и поперек. Бесков эти данные взял не с потолка, а после подсчета ТТД у ведущих игроков мира. Марадону считали, Круиффа и даже Пеле по старым записям.

    Маленькое отступление. Показатели технико-такических действий команд в финалах двух главных клубных турниров Европы. «Барселона» — 1165 при 14,3% брака, а «Порту» — 887 при 32,8 процентах. Хави в матче с «МЮ» сделал 184 ТТД при (6,5% брака), Лионель Месси — 165 (11,5%), Андрес Иньеста — 145 (8,2%) и Серхи Бускетс — 124 (16,1%)!

    «Динамовская методика» разработана была в знаменитой в узких кругах лаборатории киевского «Динамо», бессменным руководителем которой был Анатолий Зеленцов. Это, пожалуй, был первый научный центр, работавший исключительно на футбол. И именно в здании, расположенном не в Конча-Заспе, как многие думали, а в центре Киева, обрабатывались результаты жестких физических и психологических тестов, которые проходили футболисты. Разрабатывали не только теорию, но и, например, специальные приборы на фотоэлементах, которые с дистанции автоматически могли фиксировать скорость футболиста, — по тем временам настоящее ноу-хау.
    Именно в этой лаборатории и была придумана формула для подсчета эффективности футболиста на поле. Выглядит она достаточно просто

    А = 1/n (А1"/А1'+А2"/А2'+..+Аn"/Аn')

    Но, естественно, требует некоторых пояснений. А1', А2' и так далее — это то количество ТТД, которые данный футболист может физически выполнить, а также показатели метаболизма обеспечения выносливости и скорости, уровень сократительной способности мышц и сопротивляемости их утомлению, скорость специального игрового мышления и бог знает чего еще, что мог придумать Лобановский. Эти параметры определяются заранее для каждого футболиста индивидуально в ходе специальных тестов. Лобановский их назвал «желаемая модель» . А1", А2" и т. д. — это количество ТТД и прочие данные, показанные этим же футболистом в данной конкретной игре, — «фактическая модель». Разделив второе на первое, получаем оценку работоспособности игрока в данном матче.
    В этом основное различие между Бесковым и Лобановским. Бесков оценивал действия своих игроков, сравнивая их с показателями ведущих футболистов мира. Лобановский — сравнивая то, что сделал его футболист за матч, с тем, что теоретически мог сделать.

    О лаборатории Зеленцова есть довольно интересный блог нашего коллеги по сайту десятилетней давности: http://old.dynamo.kiev.ua/Opusy/robot3.htm

    Приятно осознавать, что методика Зеленцова – Лобановского была уникальной и именно Динамо являлось первопроходцем в этой области. Думаю, что наивная статья британского журналиста приведенная в блоге http://dynamo.kiev.ua/user/ExplorerYG_fkDK/63085.html#comment-1023008 вызвала бы у ВВЛ снисходительную улыбку.

    На сегодняшний день цифровые характеристики деятельности футболистов применяются многими тренерами и специалистами. Есть достаточно большое количество программных продуктов подсчитывающих показатели футбольных команд. В большинстве клубов используется английский Prozone. Мода на статистику пришла из Америки, где в профессиональных лигах по различным видам спорта аналитика развита на высоком уровне. Даже болельщики, благодаря СМИ, воспринимают спорт через призму цифр. Подавляющее большинство баскетбольных болельщиков знают процент попадания с игры Леброна Джеймса, а хоккейный среднее количество силовых приемов за матч Овечкина. Именно статистика определяет размер контрактов игроков НБА и НХЛ.

    Было бы любопытно узнать имелась ли статистика  ТТД  перед заключением контракта с Андре, Бертольо и «свежими» Брауном Идейе и Лукманом Аруной?

  • 23

    Кто знает ?

    prutyan Александр Прутян (prutyan)

    15.07.2011, 11:09

    Кто знает, кем или чем регламентируются видеотрансляции на табло стадиона Лобановского?

    Вопрос касается предматчевого времени и 15-и минутного перерыва между таймами - в это время можно было бы демонстрировать нарезки из ретро-матчей Динамо, звук пустить чере колонки. Это вам и завлечение народа на стадиум пораньше и возможность "зажечь" трибуны, ностальгия опять же.

    Так это регламентируется Премьер Лигой или товарищем-оператором табло в содружестве с видеоархивом клуба?

  • 35

    Спасибо, земляки-одесситы!

    Devi Дэви Аркадьев (Devi)

    14.07.2011, 16:36

    Спасибо, земляки-одесситы!

    Об открытии мемориальной доски Валерию Васильевичу ЛОБАНОВСКОМУ на одном из зданий национального политехнического университета в Одессе я знал в тот же день, в начале июня...

    А сегодня, увидев  TV-репортаж об  этой    прекрасной, на мой взгляд, акции, решил  дать ссылку:

    Спасибо, дорогие мои земляки-одесситы и за этот прекрасно сделанный, на мой взгляд, TV-сюжет, и за

    п а м я т ь о? Валерие Васильевиче ЛОБАНОВСКОМ, земля ему пухом...

    Об открытии мемориальной доски в Одессе узнал в тот же день, а сегодня с интересом посмотрел это действо, услышал Жору Городенко, замечательную игру которого в воротах "Черноморца" 60-х конечно же помню...

    Дэви АРКАДЬЕВ,

    14 июля 2011,

    Филадельфия.

  • 10

    Мемориал Лобановского - не то пальто.

    Hunter_on_moles Роман Лобойко (Hunter_on_moles)

    11.07.2011, 16:57

    Сегодня ознакомившись с участниками международного турнира памяти В.В.Лобановского, я в очередной раз убедился, что это не то, чего бы хотелось.
    Винить кого-то в этом я не собираюсь, да и просто не могу, т.к. понимаю, что в связи с загруженностью, плотностью графиков сборных и клубов, сделать что-то более серьёзное практически невозможно, ну или по крайней мере, очень и очень сложно. Где взять окно, для более серьёзных участников? А ведь нужно ещё как-то и заинтересовать. Вообщем... Вот поэтому и имеем молодёжные сборные Украины, Израиля, Сербии, Узбекистана, а не что-то посерьёзней.
    Но! Тем не менее, считаю, что Мэтр достоин большего.

    Ещё пол года назад, у меня проскочила мысль (уверен, такая мысль посещала не только меня), что было бы не плохо переименовать наш кубок Украины в кубок Лобановского или же суперкубок Украины в суперкубок Лобановского. Думаю, один из этих вариант был бы достойным, достойным Великого Тренера Украины. Тем более, что в случае с первым вариантом, финал практически всегда проходит где-то в 20-х числах мая. А ведь при желании можно подогнать и под 13-е число (необязательно конечно, просто как подвариант).
    Но и в случае со вторым вариантом (суперкубком), думаю, было б не менее символично. Ведь суперкубок, по своему задуму это кубок победителей, а Лобановский, на мой взгляд, по духу был именно таковым - Победитель.

    Конечно учитывая сложившуюся ситуацию в украинском футболе - борьба за власть, грязная информационная война против Суркисов и Динамо со стороны Донецка, это скорее всего, на данный момент, практически нереально, не до этого сейчас нашим футбольным функционерам.
    Но тем не менее, очень этого хотелось бы) Кубок Лобановского или суперкубок Лобановского - и ЗВУЧИТ, и достойно памяти Великого Тренера.
    Вот такие вот мысли)

  • 36

    Василий РАЦ: «Думаю, что в «Динамо» я не нужен»

    07.07.2011, 15:53

    Чтобы осознать величие этого игрока, достаточно посмотреть всего один матч — финал Кубка Кубков-1986 «Динамо» — «Атлетико». Именно Рац выступил конструктором всех голевых атак киевлян...

    Читать полностью →

  • 14

    Андрей ШЕВЧЕНКО: «Евро — это вопрос национальной гордости»

    04.07.2011, 13:29

    Звездная карьера Андрея Шевченко близится к завершению, но капитан сборной Украины предпочитает смотреть в будущее. В следующем году Украина и Польша принимают Евро-2012 и форвард, который уже стал иконой украинского футбола, с нетерпением ожидает этого события и уверяет, что готов сыграть даже в 35.

    Читать полностью →

  • 17

    Денис Лахтер: «Лобановского всегда хотели заполучить и испанцы, и итальянцы»

    30.06.2011, 07:25

    Известный футбольный агент Деннис Лахтер высказал мнение о том, почему российские тренеры не вызывают интереса у серьезных зарубежных клубов, а также признался, что единственным тренером постсоветского пространства, которым интересовались в Европе, был нынешний наставник сборной Украины Олег Блохин.

    «Почему кандидатуры российских тренеров за рубежом даже не рассматривают? Дело в том, что такого понятия, как российская тренерская школа, не существует. Вдобавок российские специалисты не обладают целой совокупностью качеств, которые позволяли бы ценить их выше, чем иностранцев. Речь о коммуникабельности, быстрой адаптации к новой среде. С иностранными языками у нас вообще беда. Но для начала в любом случае нужно сделать себе имя. Ведь когда Карло Анчелотти ехал в «Челси», он не идеально говорил на английском языке, но на это мало кто обращал внимание.

    Я знаю точно, что Валерия Лобановского всегда хотели видеть и испанцы, и итальянцы, только он сам не желал никуда уезжать. А после Лобановского был только один отечественный тренер, которым интересовались зарубежные клубы — Олег Блохин. Я знаю имена конкретных клубов, которые его звали, потому что я по ним работал. Однако распространяться на эту тему не могу.

    Но в целом все прекрасно понимают, что тренер в России — это завхоз, который, помимо своих прямых обязанностей, занимается многими другими вещами, иногда нездоровыми. Скорее даже часто — нездоровыми. И, думаю, в ближайшем веке в России не появится тренер, который сможет тренировать «Севилью». Может, кто-то и мог бы, но я не вижу, чтобы кто-то хотел. Они и здесь-то ничего особенного не показывают. Радует только то, что ряд тренеров сейчас уйдут, потому что кто-то из них уже надоел со своей системой работы и разными нездоровыми моментами.

    Эти моменты, кстати, — единственная причина, по которой в свое время у нас появились иностранные тренеры. Были бы свои достойные, никто даже не посмотрел на иностранцев. А все радетели, защищающие наших тренеров, вызывают смех. Как можно заставить меня ездить на «Запорожце», если я езжу на «Мерседесе»?

    Если б тренеры соответствовали сегодняшним требованиям и давали результат, никто бы не стал тащить иностранцев, которые постоянно выпендриваются, которых нужно целовать во все мыслимые и немыслимые места. Поэтому мне эта ситуация напоминает мультик «Кони бегают по кругу» — все тренеры известны, по 150 раз всюду приходили, постоянно их ловят на непонятных трансферах, выгоняют, затем они возвращаются«, — цитирует Лахтера «Советский спорт».

  • 8

    Валерий ЛОБАНОВСКИЙ: "Революций в футболе больше не будет…"

    Dynamokyivmania1986 Salvatore D Anna (Dynamokyivmania1986)

    24.06.2011, 22:17

    Про цю зустріч було відомо заздалегідь. Після програшу нашої команди в повторному півфінальному матчі Ліги чемпіонів Валерій Васильович пообіцяв журналістам, що проведе прес-конференцію через тиждень-другий. Тема розмови мала бути такою: «Виступ «Динамо» в Лізі чемпіонів 98/99». Але ж не завжди доводиться поспілкуватися з головним тренером країни й за посадою, й за фахом. Тож велика кількість журналістів, яка зібралася у прес-конференц залі бази в Кончі-Заспі, спробувала скористатися такою можливістю на всі сто...

    МИ НЕ БІДКАЄМОСЯ, ЩО ФУТБОЛІСТИ ВТОМИЛИСЯ
    Я зрозумів, що наша зустріч повністю присвячена виступу команди в Лізі чемпіонів, але, як на мене, це не зовсім правильно. Адже ми ж не готувалися спеціально до матчів Ліги. Існує ще чемпіонат України, який не менш важливий для команди, ніж матчі Суперліги. Ми боролися та боремося за Кубок країни, де зустрічі відзначаються особливою напругою. Тож давайте всі разом якось пропагувати внутрішні змагання. Не казати про те, що нема конкурентоспроможних команд, що «Динамо» та «Шахтар» – лише дві команди, які претендують на золоті нагороди, а тому турнір нецікавий. У всіх провідних футбольних європейських країнах чемпіонат – на першому місці. Якщо, наприклад, запропонувати «Мілану» перемоги або у внутрішній першості, або в Лізі чемпіонів – він, звичайно, обере скудетто. Проте, напевно, вас зацікавлять висновки нашої роботи й у Лізі чемпіонів, й підготовка збірної команди, й чемпіонат та Кубок України. Я недарма сказав про всі ці змагання не виділяючи жодного з них. Адже ми готуємося до всіх виступів однаково. А Ліга чемпіонів була одним із етапів виступів «Динамо» Київ. Хотів би підкреслити, що я колись сказав, що не пам’ятаю у своїй практиці моменту, коли на гравців навесні випадали такий вантаж роботи й така кількість найвідповідальніших матчів. Не пригадую, щоб команда колись виступала в березні одночасно в чвертьфіналі Ліги чемпіонів та проводила дві гри в рамках відбірного циклу чемпіоната Європи. Причому, які матчі! Всі ви знаєте, що у березні ми ще не в змозі набути оптимальних ігрових кондицій. Це просто неможливо. В нас не вистачає ігрової практики на високому рівні. Але ці навантаження в якійсь мірі футболістам вдалося витримати. Якщо ж зупинитися на цих навантаженнях, то мені не зовсім зрозуміла позиція деяких тренерів та керівників клубів, які говорять про те, що після збірної гравці повертаються в «розібраному» стані. Ми грали 31 березня з Ісландією. Так, залишилося деяке невдоволення результатом тієї зустрічі. Але зараз не про це. В усіх команд тільки чемпіонат. А в нас? І чемпіонат, і матчі з «Баварією»! Але ж ми не бідкаємося й не волаємо, що футболісти втомилися. Готуємося та виступаємо. А деякі керманичі, зазначають, що після повернення із збірної гравцям потрібно відпочити декілька днів. Трішечки незрозумілою видається постановка питання. Адже гравці мають бути підготовленими до таких умов роботи. Але про які дії на полі можна казати, якщо група гравців з якогось клубу потребує негайного відпочинку. Це свідчить про не дуже не високий рівень готовності футболістів.

    БЕЗДОГАННИХ МЕТОДИК ПІДГОТОВКИ НЕ ІСНУЄ
    Ну а якщо казати про висновки, але ще раз повторю це не зовсім правильно, виступу команди в Лізі чемпіонів. Як про них казати? Припустимо, що команда поступилася б «Спарті» з Праги. Ми, звичайно, не проводили б ніяких підсумкових розмов. Або – не вийшли б з групи. Стартували ми, чесно кажучи, вкрай погано. Про які підсумки можна було б казати. Інший варіант – вийшли ми з групи. Потрапили до чвертьфіналу. Так, у такому випадку команда зробила велику справу. Ввійшла до вісімки найсильніших клубів континенту. Тепер останнє. Команда вийшла у півфінал. Так, потрапила туди перемігши дуже серйозного суперника – Королівський клуб... У півфіналі був опонент не менш відомий – «Баварія» Мюнхен. Але тут підводити якусь остаточну рису потрібно в дещо іншому аспекті. Враховуючи ту обставину, що ми з вами давно не зустрічалися, хотів би викласти наш підхід, нашу методологію. Ми не можемо розбирати зі своїми гравцями матчі на тему – ти виступив сьогодні погано. Що це таке? Коли я ще був футболістом, на розборах матчів тренер казав: «Ти зіграв сьогодні погано», а той відповідав: «Ні, добре». В такому випадку на якій мові тренер розмовлятиме з футболістом про його недоліки? Тому я гадаю, що мають бути визначені кількісно-якісні показники дій кожного футболіста й команди в цілому. Причому деякі мають сумніви в потрібності такого «обрахування». Були й такі футболісти. Так, бездоганних методик немає. Але за цією методою розшифровуються всі матчі. От, наприклад, Лужний, умовно кажучи, опинився на сьомому місці. А до цього був три матчі поспіль на першому. Значить, так він зіграв. Ця методика дозволяє об’єктивно оцінити те, що він робив на полі. Ви знаєте про те, що поразка в Мюнхені не стала для нас трагедією. Повертаючись у 1998 рік зазначу, що після програшу «Ювентусу» хто пам’ятає, я казав, що «Динамо» поступається «Юве» передусім в ігровій активності та ефективності дій. Ми ще не вийшли на цей рівень модельних показників. На жаль, але не вийшли. Це називається об’єктивний аналіз. Отже, ми намагаємося аналізувати за допомогою тези – потрапили до Барселони чи ні. Адже надалі будуть інші матчі. Й чемпіонат, і кубок. Потрібен новий рівень підготовки. Матчі за збірну й таке інше. Але ми маємо знати – поступилися супернику чи ні! Це називається якісний аналіз. Й взагалі, треба ж рухатися вперед. Ось я прочитав звіти в українській пресі після матчу з Ісландією. Звичайно, не можна казати, що команда виступила вдало. Звичайно, результат незадовільний. Це зрозуміло для всіх. Ось пишуть, що Ісландія – чудово організована команда і т.і. На це питання краще за всіх відповідатимуть цифри. Рухатися нам у напрямку організації гри Ісландії? Вона ж виступила проти нас, як писали, дуже класно в обороні. Ну ось команда виконала 522 дії. У нас в останньому матчі – 985. Бачите, яка різниця? Я маю на увазі чемпіонат України. В ісландців 32% браку. Ми граємо в межах 20-22, ну, з дуже сильним суперником буває 24. Ефективність команди Ісландії (0,29) це рівень «Баррі Тауна». Тож які висновки ми маємо зробити? Ісландія грає в свій футбол, на очки, посяде, можливо, третє місце в групі. І що? Я завжди казав, що результат, звичайно, дуже важливий, але – не найважливіший. Можна невдало виступити, можна грати, як «Таврія». Зіграли 0:0. Чудова тактика. Віддали всі сили. Те, що було так – вірю. Бо потім на прес-конференціях тренери команди постійно казали, що футболісти не відновилися після київського двобою. Як можна говорити про готовність команди, якщо вона не може п’ять ігор відновитися після зустрічі з «Динамо». Треба, напевно, не на один матч збиратися, а виступати на такому рівні й надалі. Але для цього потрібен певний рівень підготовки. Повертаючись до матчу з Ісландією. Ну, програли б, що тепер? Міняти тактику? Напевно, ні. Треба проаналізувати помилки. Нема команд, які не програвали б. Тому потрібно працювати над помилками й триматися обраного курсу. Сучасний футбол – це футбол, який не може складатися з однієї тактики. Команди, які грають лише на ній, не мають майбутнього. Існують різноманітні моделі ведення гри. Тому в команди, яка претендує на великі перемоги, має бути низка тактичних прийомів. І все ж одного слова тренера, що сьогодні ми застосовуємо таку тактику замало. Потрібно, щоб футболісти були готові до неї. Зараз ми намагаємося вийти на якийсь новий рівень.

    АНАЛІЗУВАТИ МАТЧІ ТРЕБА НЕ ТІЛЬКИ З ЕМОЦІЙНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ
    Часто кажуть, що в «Динамо» є дві тактики – виїзна та домашня моделі. Так, існують такі настанови. Вони використовуються час від часу. Але ж зараз у команди є набір різноманітних тактичних схем. Ми намагаємося урізноманітнити гру. Звичайно, ще не все виходить так, як хотілось би. Однак ми намагаємося в кожному матчі використати всі тактики. А це вже ознаки майстерності футболістів. Звичайно, аби такі моделі застосувати на практиці, потрібна неабияка фізична підготовленість команди. Той же «Ювентус» грає у Києві, застосовуючи одну тактику: перекривали вільні зони та іноді пресингували на нашій половині поля. В мене питають, за рахунок чого, м’яко кажучи, підвищився рівень команди «Динамо». Не тому, що виграли в «Реала», не тому, що поступилися «Баварії». Головна причина значно глибша. Коли ми граємо не тільки в Лізі чемпіонів, проводиться аналіз дій нашої команди та суперника. Після матчу з «Баварією» отримали такі цифри: в «Динамо» ефективність – 0,38. Для того, аби всім було зрозумілим: ми маємо працювати в коридорі 0,4-0,5. Якщо вище, то це взагалі чи не ідеальний варіант. У нас 0,38, а завжди працювали 0,4-0,5. Тепер можна оцінити, як ми зіграли. Але потрібно враховувати, з ким боролися і які досягнення в цьому матчі в суперника. Для порівняння: «Баварія» в Мюнхені мала ефективність 0,33. Були приблизно рівні команди, які успішно руйнували атаки суперника. І тому ефективність у нас виявилася нижчою за цей коридор, але вищою, ніж у мюнхенців. Ще ми оцінюємо дії команди за ігровою активністю та відсотком браку. «Динамо» – 829 дій, 24% браку. Ми звично не граємо з такою кількістю браку. Норма – 20-22. «Баварія» – 670 дій за матч. Брак – 30%. Вийшли ми на рівень конкурентоспроможних команд? Так. Досягли необхідного результату? Ні. Але це вже інше. Ми маємо ефективно працювати у цьому напрямку. Якщо за всіма показниками перевищуємо свого суперника, значить, зроблено маленький крок уперед, який не обов’язково дозволить виграти Лігу чемпіонів. У зустрічі з «Ювентусом», на жаль, ми не можемо привести такі дані. В тому матчі ми програли за всіма показниками. Так, голи були забиті з кутових. Так, помилялися в обороні. З «Реалом» та «Баварією» ми перевершували суперника в кожному матчі, але результату, зокрема з мюнхенцями, не досягли. Аналізувати матчі треба не тільки з емоційної точки зору. На результат вплинули помилки, а не якість гри. Бувають такі речі. Завжди наводжу приклад, коли в 1975 році команда зірок (не команда-зірка, а саме зірок) зустрічалася в Києві з ташкентським «Пахтакором». Три удари по воротах завдали наші суперники, ми – 44. Штанги, перекладини, воротар – а голів нема. Результат – 0:1 «Динамо» поступилося. Але ж це не значить, що «Пахтакор» мав вищій рівень майстерності.

    КАЖУТЬ, ЩО НЕМА ФУТБОЛІСТІВ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ РІВНЮ НАШИХ ТРЕНЕРІВ
    Тепер кілька слів про збірну України. Дехто каже, що «Динамо» – це практично вся національна команда. Це не зовсім так. У збірній України не можуть грати Белькевич, Хацкевич, Каладзе або Герасименко. Для чого створено інститут збірних команд, який я очолюю? Для того, аби всіх кандидатів привести до одного рівня. Не середнього, а найвищого. Зараз Йожеф Сабо та його помічники їздять Україною, переглядають кандидатів. І вони дуже стурбовані тим, що не знають, кого ж викликати до збірної на два найближчих матчі. Кажуть, що нема футболістів, які відповідають рівню наших тренерів. Чому? Це вже питання з іншої «опери». Зараз вирішено обмінюватися паперами. Надсилає тренер збірної листа до клубу з іменами кандидатів й прохає головного тренера команди оцінити можливості гравців. Якщо не грає, як треба, то чому? Який його фізичний та психологічний стан? Тепер співробітництво стане більш ефективнішим та принесе відчутні результати. А не просто зібралися на тренерську раду й вирішуємо: того брати, а того – не треба. Тепер напрошується досить логічне запитання. Чому футболісти «Динамо» в змозі були виступати в березні на всіх фронтах, а гравці інших клубів – ні? Відповідь ми, звичайно, не отримаємо, але проблему порушувати потрібно. Коли я прийшов до «Динамо», перше запитання, яке поставив футболістам: чи розуміють вони вимоги сучасного футболу? Якщо гравець цього не розуміє, з нього нічого не буде. Повертаючись назад, напевно, в інших командах України використовують лише талант футболіста, не більше. Тому, якщо в клубах ведеться така підготовка, звичайно, дуже важко розраховувати на по-справжньому сучасних футболістів. Повернемося до «Таврії». Ну, зіграли вони 0:0, ну, пощастило їм у деяких епізодах. Не знаю тільки, чи був банкет із цього приводу?
    Йожеф Сабо каже, що з таким рівнем підготовки, який мають більшість команд чемпіонату України, важко брати кандидатів у збірну. Або треба всіх опускати до такого рівня, або ж намагатися підтягнути нединамівців. Великих революцій у футболі вже не відбудеться. Будуть маленькі прогресивні кроки, які треба обов’язково робити. Якщо пригадати 1986 рік. Так, тоді збірна СРСР складалася з 8 киян. Але ж було ще троє інших футболістів. Й вони не доповнювали гру київського ансамблю. Вони вносили щось своє, оригінальне. Вони були не масовкою, а справжніми солістами у великому оркестрі виконавців. А зараз ми такої змоги не маємо. Є 7 футболістів «Динамо», які реально претендують на місце в складі збірної України. А де взяти ще чотирьох? Ось у чому головна проблема. Рівень підготовки футболістів в інших клубах. Саме над цим і мусимо працювати.

    РОНАЛДО НАМ НЕ ПОТРІБЕН
    – Чи ставитимете перед керівництвом клубу запитання щодо купівлі гравців світового рівня, або ж спиратиметеся на тих, які зараз перебувають у команді?

    – «Дуже непогане запитання. Воно стосується стратегії клубу. Справа в тому, що для того, аби вирішувати конкретні завдання, потрібно чітко знати, що для цього потрібно. Один із найважливіших моментів цього компоненту – пошук талановитих футболістів, які в змозі реально обґрунтувати те, чого ми прагнемо. Кого запрошувати? Роналдо? Такі гравці нам не потрібні. Ще якихось відомих футболістів? Але ж у нас нема можливості, та й вони самі не захочуть сюди їхати. Вони не бажають відповідати вимогам сучасного футболу. Бо для цього потрібно багато працювати. А навіщо Роналдо бігати всім полем? Він там десь постоїть, когось один раз обіграє, гол заб’є і все гаразд. Два з половиною роки тому я сказав, що наші футболісти вищі за Роналдо. Тому говорити про зірок не варто. Треба дуже обережно запрошувати гравців. Ось вам свіжий приклад. За Шевченком, якого бажає запросити один із провідних клубів Європи, цілий рік, навіть більше, спостерігають представники команди-покупця. Вони дивляться, який він на полі, як спілкується з арбітрами, чим цікавиться поза грою, яка в нього освіта, чи можна його вивести з рівноваги. Ось куди рухається футбол. Мало мати талановитого гравця, треба знати його рівень. Чи зможе він виступати в сильнішому чемпіонаті? Зараз на базі перебуває гравець угорського клубу «Дебрецен», який виступає на позиції правого захисника (Очевидно, речь идет про Ласло Боднара. Прим.Claude). З цього моменту ми не станемо запрошувати футболіста, який не пройде медогляду, комп’ютерного та медичного тестування. Сьогодні він пройде все й поїде. 19 травня в них фінал. Наші люди поїдуть туди подивитися ще раз на нього й тільки тоді приймемо рішення. Зараз з медоглядом у нього начебто все гаразд, але залишилося тестування. Тому стратегічний напрямок у плані селекційної роботи – все ж орієнтуватися на гравців з колишнього СРСР, охоплювати не тільки Україну, адже в Росії виступає близько тисячі українських футболістів. Це найперспективніший хід у даній ситуації. Є ще один серйозний момент – це західні гонорари й наше ставлення до них. Уся команда знає, що Роналдо отримує в тридцять разів більше, ніж інші. Й всі ставляться до цього нормально. Але ж якщо в нас опиниться латвієць, який отримуватиме більше за всіх, у гравців виникне логічне запитання: «А чому мені не платять стільки ж?». Звідси чвари у команді, колектив просто дестабілізується. Тому не робитимемо ставку на зірок, а намагатимемося виховувати гравців високого класу. Недарма ж казав, що ми робимо команду-зірку. Але найцікавіше: тоді не міг говорити, що зараз ця команда-зірка народжує футболістів-зірок! Напевно, це перспективніший шлях, аніж навпаки. Західні зірки вже всього досягли, вони мають гроші та славу. А наші бачать перед собою перспективу, намагаються піднести майстерність, прагнуть самовдосконалення.

    ...ВІН СТОИТЬ І ЧЕКАЄ, КОЛИ М’ЯЧ ВЛУЧИТЬ ЙОМУ В ГОЛОВУ
    – Чи вважаєте ви, що фіналісти Ліги чемпіонів «Баварія» та «Манчестер Юнайтед» зараз грають у найсучасніший футбол?

    – Із таким висловом посперечався би. У подібних випадках завжди апелюю лише цифрами. Один із найголовніших факторів сучасного футболу – інтенсивність. Зараз перемагає лише та команда, яка здатна провести весь матч на високих швидкостях. Знову повернемося до матчу з «Баварією» в Мюнхені. Інтенсивність ведення боротьби: «Динамо» – 9,21. Коли 10 і вище – це вже чи не ідеально. «Баварія» – 7,44. Ось вам відповідь на запитання. Завжди однаково ставився і до позитивних, і до негативних оцінок. На сьогодні мені здається правильною фраза одного з керівників «Баварії» Улі Хенесса. Після двобою він зазначив: «Добре, що існують такі команди, які змушують «Баварію» йти вперед». Зараз «Реал», «Баварія» і «Барселона» стоять на місці. А «Динамо», навпаки, завдяки такій конкуренції рухається вперед. Наприклад, «Мілан». Його кращий нападаючий раніше стояв перед воротами суперника й чекав, коли м’яч потрапить йому в голову. Тепер, я дивився останні матчі «Мілана» в кальчо, він з’являється то на лівому, то на правому флангах. Тренер Дзакероні зрозумів, що недоцільно використовувати навіть найталановитішого гравця на 50 відсотків. За універсалізмом – майбутнє футболу, й той, хто це вчасно зрозумів, має результат. Очевидно, що Дзакероні збагнув це після матчу з «Динамо». Тепер уже не ми в них. а вони в нас навчаються майстерності ведення боротьби. Мені дуже сподобалися слова Франца Беккенбауера, коли він давав передматчеве інтерв’ю в Мюнхені. Президент «Баварії» сказав: «Нам дуже пощастило в Києві. «Динамо» – дуже потужна команда». Після цього журналісти спитали його, чи не намагається Беккенбауер в такий спосіб перестрахуватися на випадок невдалого результату. Він відповів: «Ні. Але я вам поставлю запитання: а ми можемо грати в такий футбол?». Я не думаю, що «Баварія» і «Манчестер» – найсильніші команди в Європі. В усякому випадку Мюнхен у матчі з киянами, як зазначила місцева преса, мав двох богів, які виграли зустріч, – Кана та Баслера. «Манчестер Юнайтед»? Ну, не хотів Фергюсон зустрічатися з «Динамо» у півфіналі. Чому? Не знаю. Але з «Баварією»? Будь ласка. З «Ювентусом»? Прошу. А з «Динамо», ну ніяк. І ще раз зазначу, що навіть тоді, коли ми програємо, не станемо звертати з потрібного шляху. Невдовзі всі польові гравці братимуть участь як у захисних, так і в атакуючих діях команди. Навіть воротар підключатиметься до атак у разі потреби. Це моя особиста думка, яку нікому не маю наміру нав’язувати. Це станеться. Обов’язково. Інше питання, коли. А для того, аби зараз уже наблизитися до ідеалу, потрібно постійно на полі тримати футболістів у напрузі. Непогано зазначив один із наших співвітчизників, який виступав у Італії. Він каже, що кожен матч – гаряча сковорідка. І коли виходиш на поле, відчуваєш неймовірний тиск. За таких умов неможливо не віддати все, що в тебе є. А для цього потрібно тиждень готуватися.

    – Вам ніколи не спадало на думку організувати свою школу, тобто школу тренерів Лобановського?
    Це неможливо. Неможливо навчити людину бути тренером. Коли ми були молодими, самі навчалися. За допомогою перекладів із закордонних журналів. Дивилися матчі зарубіжних чемпіонатів, єврокубків, зокрема фінали Кубка чемпіонів. Найголовніше, аби тренер не боявся. Не гравці, а саме тренер.

    ЛУЖНИЙ, ІНОДІ, ВТРАЧАВ ЗА ТРЕНУВАННЯ П’ЯТЬ КІЛОГРАМІВ
    – Які зміни найближчим часом очікують на «Динамо»?»

    – Олег Лужний на 90% – гравець лондонського «Арсенала». Нам дуже приємно, що він не пішов працевлаштовуватися, адже йому 31 рік, він пішов виступати за команду, яка гратиме в Лізі чемпіонів. У 31 рік зберегти такі кондиції – це не кожному вдається. Можу вам зараз розповісти одну досить цікаву історію про Лужного, яка відповість на всі запитання, який він футболіст. На перших тренуваннях, коли я тільки-но прийняв команду, ми проводили перед кожним заняттям і після нього зважування. Бувало таке, що Олег втрачав за тренування до 4,5-5 кілограмів ваги.

    – А щодо інших?
    – Не можу вам цього сказати. Бо не знаю. Чи можу лише здогадуватися. До речі, щодо Лужного є ще деяка цікава інформація. Він пройшов у Лондоні медогляд для переходу в «Ньюкасл». Але ним дуже зацікавився Арсен Венгер. Викликав Олега на співбесіду, розмовляв на різні теми. Зокрема, чи не було б йому легше, якби «Арсенал» купив іще одного гравця «Динамо». А потім сказав президенту клубу: «Мені потрібен цей гравець. І все». Президент одразу прилетів до Києва: «Нам потрібен цей гравець». Стосовно ціни – не знаю, який там контракт. Чи особистий, чи з клубом... Я про інше, що невдовзі на заході мода буде на наших футболістів. Уже зараз закордонні клуби пропонують купити в нас сімох. І цифри, якими оперують у цих пропозиціях, ніяк не менші за ціни на тамтешніх чи південноамериканських зірок. І я не думаю, що справи в них підуть так, як у російських зірок, які за великим рахунком нічим себе там не проявили.

    – Як ви вважаєте, чому Сергій Ребров не може «знайти» торішню гру?
    – Буває вдалий сезон для футболіста, буває не дуже. У Сергія зараз – чорна смуга. До того ж його постійно переслідують дрібні травми. Мені сподобалося, як він нещодавно відповідав на подібне запитання в якомусь військовому училищі: «Не забиваю я, заб’є Андрій (Шевченко). Яка різниця, від кого м’яч влетів у ворота. Головне, аби команда перемагала». Але сподіваємося на те, що в нього найближчим часом усе буде гаразд. У всякому випадку на це дуже розраховуємо.

    ТИТОВ ДУЖЕ ХОРОШИЙ ФУТБОЛІСТ, АЛЕ….
    – Невдовзі може статися така ситуація, що в двох базових клубах збірної, «Динамо» та «Шахтарі», буде дуже велика кількість іноземних футболістів. Як вирішуватиметься тоді проблема кандидатів?

    – Гадаю, що не варто обмежуватися лише цими командами. Подивіться на ситуацію в зарубіжних чемпіонатах. Там багато іноземців, але збірні грають дуже непогано.

    – Як вимагати, наприклад, в Анатолія Бишовця інформацію по кандидатах в збірну, якщо він, скоріше, зосереджений на проблемах клуба, а не національної команди? До того ж, взимку підготовкою «Шахтаря» до другого кола займався інший...
    – Наведу приклад. Є такий тренер, він, напевно, вам знайомий – Марчело Ліппі. Йому запропонували очолити «Інтер». Будь ласка, але тільки по закінченні сезону. Така сама ситуація й з Капелло. Йому кажуть, от вам гроші й мадридський «Реал», керуйте! Не така він людина. Не пішов. Викликали Тошака з Туреччини. Рятуй! І він узявся. Але ж ви самі бачили до чого це призвело. Існують такі люди, яких, окрім грошей, нічого не цікавить. От вони й виступають у ролі пожежників. Це моя особиста точка зору, яку нікому не нав’язую.

    – Чи вважаєте ви обов’язковою присутність на зборах команди професійного психолога?
    – Є психологи різних планів. Одна справа, коли він приходить у команду ставити запитання футболістам, починає копирсатися в їхній свідомості. Таких я не люблю. Але є й інші. їх ніхто не знає, вони тишком-нишком ходять на тренування, спостерігають за футболістами, а потім видають тренеру повну інформацію по кожному. Навіть за десятибальною шкалою. Це нормально, бо психологічна врівноваженість – один із головних чинників вдалої гри команди.

    – Колись ішли розмови про купівлю «Динамо» гравця московського «Спартака» Єгора Титова. Що ви думаєте з цього приводу?
    Він – дуже хороший футболіст, дуже. Але не знаю, чи підійшов би під нашу ігрову модель. Тут непоганий приклад Дмитро Аленічев. Коли його спитали, чому ти не граєш? Він відповів: «Віддаю пас на шість метрів, а тренер вимагає передачі на 20-30. Навіщо, я ж віддав м’яч». Тобто людина розуміє футбол по-своєму. В нього така школа, такі традиції. Йому потрібно або перевчитися, або чекати на тренера, який розумітиме футбол так само, як Аленічев. Тож казати, що Титов обов’язково заграв би в «Динамо», не варто. Але, повторюся, він дуже класний футболіст.

    НЕ ТРЕБА ВБАЧАТИ СИСТЕМИ В ЗБІГУ ОБСТАВИН
    – Чому «Динамо» в нинішній Лізі чемпіонів не вигравало матчі, які проходили за явної перемоги киян, і як ви думаєте з цим боротися?

    – Щодо майбутнього, то намагатимемося не давати команді суперника жодного разу вдарити по воротах. Нам іноді вдавалося зменшити кількість ударів, навіть у бік наших воріт, до мінімуму. Якщо ж так гратимемо й не дамо жодної такої спроби, то будемо сильнішою командою в світі. Адже нам ніхто не зможе забити гол. Іноді когось із гравців «Динамо» називають «рикошетами». Так, це дуже прикро пропускати необов’язкові голи, та ще й за такої допомоги. Але не треба робити з якихось поодиноких випадків систему.

    – Які плани у вас щодо найближчого резерву команди?
    – Багато хто з колишніх гравців «Динамо» просиділи в дублі по декілька років. Спочатку треба навчитися думати на полі, а вже потім влучно бити по м’ячу.

    – Вам не здається, що якщо Григорій Суркіс стане мером Києва, це негативно вплине на футбольне господарство «Динамо»?»
    – Не думаю, що в разі обрання Григорія Михайловича на посаду мера Києва постраждає клуб. Дуже мало президентів, які самі грали у футбол, фанатично віддані цьому виду спорту й віддають йому всі сили. А пан Суркіс непогано розуміється на футболі. Іноді ми можемо поговорити з ним про тактику, порадитися щодо того чи іншого питання стосовно чисто ігрових моментів. Не думаю, що його ймовірна посада міського голови перешкодить команді. По-перше, тут дуже чітка організація роботи. По-друге, він знає чого хоче, а головне – вміє це робити. Григорій Суркіс – новий тип керівника. Адже ми всі вийшли з радянської системи. Але він зумів зберегти себе, вирватися звідси. Можу розповісти тільки те, що знаю про цю людину. Вона передусім вимагає від себе повної самовіддачі. Цю якість можна поставити на перше місце. Бо як можна вимагати від підлеглих, якщо сам цього не дотримуєшся. Тому думаю, що в разі обрання його мером Київ лише виграє. Через декілька років ми житимемо у справжній європейській столиці. Григорій Михайлович уже має своєрідну мікромодель управління великим організмом в особі ФК «Динамо». Тому набув досвіду, а головне – вміння змінювати все на краще. Адже це місто обличчя країни. Ще раз повторюся, від обрання його головою виграють усі в столиці.

    Данило Радовський «Спортивна газета», апрель 1999г.

  • 16

    Алексей МИХАЙЛИЧЕНКО: «Кроме футбола вряд ли что-то еще умею хорошо»

    23.06.2011, 14:43

    Титулованный футболист «Динамо», «Сампдории» и «Глазго Рейнджерс», экс-тренер сборной Украины по футболу Алексей Михайличенко сейчас, что называется, в свободном полете. С зимы 2009 года, покинув пост тренера сборной, Михайличенко так и не трудоустроился.

    Читать полностью →

Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть