Футбол - змінюється! Футбол - змінився...

Будь-яка справа передбачає її розвиток. Так і у футболі. Хтось знаходить новий хід, починає грати так, як ніхто до нього. І це дає ефект.

Згадуються роки, коли я працював інженером у НДІ. І спливає у пам’яті думка, висловлена одним талановитим і вже на той час досвідченим інженером. Думка, що запам’яталася.

Хочеш збагнути, як саме працює той чи інший пристрій – зрозумій насамперед, а яким усе ж був розрахунок його творця. Які були його міркування при цьому.

Якщо підходити з такою міркою до футбольних реалій, то... Ну, хоча б згадаймо такого неординарного тренера, як Віктор Маслов! Модель гри, яку він запропонував «Динамо», використовувала англійська збірна. Що ще світовим чемпіоном тільки збиралася стати. Можливості щодо ознайомлення з грою найкрутіших команд континенту були тоді обмежені. Отож бо ідеї Маслова, завдяки яким він вів «Динамо» до перемог, мабуть, були у великій мірі вистраждані і ним самим.

А на чому ж грунтувався розрахунок видатного тренера? Всі команди грають за схемою – 4-3-3. А якщо спробувати трохи інакше?! Скажімо, 4-4-2…

Нині цим нікого не здивуєш. Здавалося б, що ж тут такого! Але ідея загалом передоксальна. Зменшити кількість форвардів і... чисельно збільшити півзахист.

Але ж уявіть собі ситуацію... Команді треба забити гол – чи щоб перемогти, чи щоб зрівняти рахунок. А часу залишилося мало... Як тоді, у часи Маслова, поступали?! Випускали ще одного, а то і двох форвардів! І «Динамо» при Хацкевичі теж так робило.

А тут навпаки – форвардів менше, хавбеків більше. Ну, це ніби... коли б якийсь крутий бізнесмен... ну, наприклад, відомий своєю діяльністю на футбольних теренах Ринат Ахметов прийщов до своїх працівників і сказав:

– А давайте зробимо так... Ви будете значно менше працювати, а я буду вам – значно більше платити!

Отож підхід Маслова був і справді ж парадоксальним. Але він – спрацював! А чому?! Бо більший за чисельністю півзахист домінував у середині поля, дозволяв команді нав’язувати свою волю, робити більше націлених, небезпечних передач.

Так, форвардів було менше... А гострих моментів у них виникало більше і забивали вони більше. Та і півзахисники «Динамо» компенсували те, що форвардів усе ж менше, власною активністю у атаці.

І що цікаво. Троє динамівців володіли європейським «Золотим м’ячем». І всі вони форварди. А «Динамо» завжди славилося потужним і результативним півзахистом! Ось так.

Так, форвардів більше помічають. Але ж важливо не тільки де футболіст грає, а і як. А серед півзахисників «Динамо» було немало неперевершених майстрів!

«Динамо» при Маслові тричі (тричі підряд!) перемагало у союзному чемпіонаті. Це було на той час етапним досягненням, яке показувало, що «Динамо» стає кращою командою тогочасного Союзу. Але що ж... До будь-якого нового ходу суперники пристосовуються. Ну, хоча б починають діяти так само. І новинка спрацьовує, але вже менш ефективно. А потім уже треба шукати щось нове.

Минули роки. І пошуки Лобановського продовжувалися у тому ж напрямку. І попереду був уже один форвард, і взагалі вже мова йшла не про кількість форвардів, а про групу атаки. Хоча використовувалась ідея та ж сама – домінувати у центрі поля. І, звичайно ж, погляд на гру був уже у відповідності з положеннями тотального футболу. На протязі літ бачення Лобановським гри «Динамо» змінювалося. А якими були б пошуки Маслова у цьому напрямку, можна тільки гадати. Бо удруге увійти у течію динамівської гри у нього вже можливості не було.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости