От і завершується наше «домашнє» Євро…
Сьогодні, в Києві – вирішальний матч, фінал… Подивимось…
Але: попередні підсумки, зокрема, для нашої збірної – вже звучать. В оглядах журналістів різноманітних видань, в підсумковій прес-конференції Блохіна О.В., позавчора і вчора – висловлювався Президент Федерації футболу України Г.М.Суркіс… І блогів від уболівальників на нашому ресурсі – тьма-тьмуща. Коментів на цю тему – давайте вже не враховувати.
Мене особисто переважно цікавить наша збірна. І тому – вичитую все, що трапляється на очі з відповідними оцінками. Тому не дивуйтесь, що мене зацікавила конференція одного з керівників ФФУ «Сергей Михайлович Стороженко, Первый вице-президент ФФУ отвечает на вопросы читателей».
-->-->-->-->-->-->Зацікавила, але не здивувала. Оскільки, хто такий СМС – мені стало зрозумілим два з половиною роки тому: ще коли він то підтримував Суркіса; то рвався йому «допомогти»… Так би мовити, «заради інтересів національного футболу»…
Сергій Михалович і тоді, і, особливо, на межі Нового 2011-го Року показав себе «радєтєлєм»… Щоправда, він тоді переплутав національні та власні інтереси, сиріч: загальнонаціонального футболу та любого ним «Металісту»; то знімав сорочечку, то знову на місце в шафу клав. Ну, кому шо… Але його оцінки нашої збірної, її тренерського штабу – так само кон’юктурні і нині. Ось що характерно! І кон’юктурні – аж до відвертої брехні!
Наприклад, читач сайту з Львова запитує його: «Сергій Михайлович, ініціатива призначення тренером збірної Блохіна О.В. пішла від Данилова, вас і ще кількох членів виконкому ФФУ.», і далі автор посилається на інформацію, першоджерелом якої є документ Прем’єр-Ліги «Данілов за дорученням колег звернувся до Суркіса». Щоб зрозуміти нещирість Стороженка, потрібно той документ зацитувати в більшому об’ємі, а саме:
«Вимушені повторно звернутися до Вас з вимогою терміново скликати засідання Виконкому Федерації футболу України, оскільки на наш лист від 26 січня 2011 року ми не отримали жодної реакції. Нагадуємо, що наші дії цілковито відповідають п.1 ст. 25 Статуту ФФУ, а тому не можуть бути проігноровані керівництвом Федерації.
Вважаємо, що необхідно терміново розглянути проблемні питання, що заважають консолідації та розвитку українського футболу. Також пропонуємо внести до порядку денного засідання Виконкому ФФУ питання щодо призначення Блохіна О.В. на посаду головного тренера національної збірної команди України з футболу.
За дорученням членів Виконкому ФФУ Бабаєва В.М., Гайворонського І.Г., Гостєва М.Т., Єропунова М.Л., Мариновського В.М., Межейка В.І., Павелка А.В., Пилипенка В.О., Стороженка С.М.
Член Виконкому ФФУ В.Б. Данілов».
На що Сергій Михайлович же – відповідає: «Ви помилилися. Ви почитали лист, який процитували, але не згадали ситуацію у футбольному середовищі і підстави для підписання такого листа. Вісім місяців, після образливого звільнення Маркевича М.Б., збірна команда України не мала головного тренера. На усні пропозиції скликати Виконком і розв’язати це питання президент ФФУ не реагував, кандидатуру головного тренера не пропонував, а збірна мала «виконуючого обов’язки». Саме тому 10 членів Виконкому, тобто 1/3 від складу, усвідомлюючи свою відповідальність, ризики і загрози такого стану, звернулись з офіційним листом та запропонували скликати Виконком ФФУ для обговорення проблемних питань, які заважають консолідації і розвитку українського футболу, а також, розумієте, а також РОЗГЛЯНУТИ кандидатуру Блохіна О.В. Тобто мова йшла про спонукання до дій через пропозицію про розгляд. Але РОЗГЛЯНУТИ кандидатуру і ПРИЗНАЧИТИ/ОБРАТИ на цю посаду – ці різні речі. Я особисто підкреслював, що підписую лист заради спонукання зрушення питання відсутності повноправного керівника Національної збірної з місця. Під час розгляду питання на Виконкомі я виступав і голосував за іншу кандидатуру тому ніякого протиріччя не існує.»
Лукавство та «двопозиційність» Сергія Михайловича в питанні-вимоги скликання згаданого ним Виконкому тут проявляється в повній мірі. Через незадекларовані та приховані ним обставини:
-не відсутність повноцінного головного тренера нашої збірної тоді було головною проблемою «яка заважала консолідації і розвитку українського футболу». Головною проблемою тоді була кампанія «Гріша бай-бай» (і причини, які спонукали заколотників до неї: знаходження в Лозаннському САS на розгляді справи про підкуп боссами «Металіста» гравців «Карпат»), в якій щонайактивнішу участь взяв сам СМС. Зайвим підтвердженням пріоритетності питання продовження заколоту – є порядок постановки проблем в «листі Данілова»: яка перша, а яка «також…» Попри директивну заборону з боку УЄФА та ФІФА розглядати будь-які питання (а, рівно, і скликати Конгрес та Виконком ФФУ) аж до вгамування путчу в ФФУ і припинення спроб держчиновників втручання в діяльність ФФУ – путчисти (і ті, хто за ними стояв…) плекали надії на реванш якщо не на Конгресі, то, принаймі, на Виконкомі ФФУ. І саме цим був покликаний «лист Данілова», а не «ризики і загрози такого (без повноцінного ГТ ЗбУ – А.) стану» збірної… А збірна – то так, тоді була заложником ситуації… Блохін, між іншим, дізнавшись про «лист Данілова» тоді заявив, мовляв, з цього питання зі мною ніхто навіть не контактував; не те що обговорював… Тобто: наша збірна вже тоді в руках піночетівців, до очільників яких належав/належить Стороженко – вже тоді була інструментом заради досягнення власних політичних дивідендів;
-«образливе звільнення Маркевича М.Б.» з посади керівника збірної команди України… Отака от дволичність Заслуженого юриста України, який де може, завжди наголошує: «Pereat mundus, et fiat justitia! (Нехай рухне світ, але торжествує закон!)» – (цитата з тої ж конференції). Навіть, якщо ту ситуацію розглядати крізь призму Закону – то доведеться будь-кому визнати, що Маркевич тоді «написав заяву за власним бажанням»! І ніхто його не звільняв насильно! Більше того: ніхто, в ту пору розслідувань підкупу – «ніхто не запідозрив» Маркевича як учасника в тій брудній справі (лише – як свідком)… Адже на момент розслідувань комісії Кочетова та розгляду справи на КДК – Маркевич ще був головним тренером збірної… Питання… Але відсутні будь-які питання до претензій Маркевича до ФФУ стосовно забезпечення його діяльності на посаді ГТ ЗбУ: вони майже всі – надумані. Наприклад, Олег Володимирович підписував свої контракти з ФФУ через два-три місяці після відповідних рішень Виконкомів: адже тексти таких важливих документів потрібно підготувати і погодити, тощо;
-«На усні пропозиції скликати Виконком і розв’язати це питання (призначення головного тренера збірної – А.) президент ФФУ не реагував, кандидатуру головного тренера не пропонував, а збірна мала «виконуючого обов’язки»» – гм…, в «листі Данілова», між іншим, згадується інший лист, в якому – за очільника збірної «а ні пари з вуст»… Хто хоче – може «погуглити»;
-«а також, розумієте, а також РОЗГЛЯНУТИ кандидатуру Блохіна О.В. Тобто мова йшла про спонукання до дій через пропозицію про розгляд. Але РОЗГЛЯНУТИ кандидатуру і ПРИЗНАЧИТИ/ОБРАТИ на цю посаду – ці різні речі» – так нині інтерпретує ту ситуацію СМС… Втім, я невипадково навів текст «листа Данілова», в якому той наголошує про дещо інше: «Також пропонуємо внести до порядку денного засідання Виконкому ФФУ питання щодо призначення Блохіна О.В. на посаду головного тренера…». От-от – саме ПРИЗНАЧЕННЯ, і ніяк інакше… Ніяк не «розглянути»…, лише – «призначити»! Ну що сказати…, ні, краще промовчу – а читач нехай сам додумає за мене;
-«Під час розгляду питання на Виконкомі я виступав і голосував за іншу кандидатуру тому ніякого протиріччя не існує.» От цікаво, за кого саме ГОЛОСУВАВ Сергій Михайлович на засіданні Виконкому ФФУ 21.04.2011р., якщо кандидатура Яковенко П.О. – навіть не розглядалась («В разговоре с журналистом UA-Футбол Павел Александрович заявил, что у него состоялся разговор с Григорием Суркисом, ему было предложено возглавить сборную, но он отказался.» - «Заседание Исполкома ФФУ: вести с полей»); а Ю.М.Калитвинцев – був саме тією особою з приставкою «в.о.», проти якого і виступав СМС? Ні, меж брехні немає… Ну, що поробиш, він – юрист. Він – має зомбувати; це – його робота…
З розглянутого зрозуміло, що Сергій Михайлович сподівається, ніби пересічний електорат забув, як на той час розгортались події… І тому – продовжує брехати. Для прикладу – відповідаючи на таке запитання читача з Києва «Вы неоднократно упоминали о том, что еще давно прогнозировали невыход Украины из группы. Т.е. не выполнение поставленной перед СБУ задачи не было для Вас откровением. В связи с этим хочу задать вам несколько вопросов. Кто поставил цель выйти из группы? Это коллегиальное решение или просто кому то вздумалось так? И, если позволите, являлась ли эта цель, на ваш взгляд, достижимой? Помнится, было еще что-то типа "выиграть Евро", но об этом всерьез думать...(не доводиться – А.)».
Стороженко же, всупереч, наприклад, звіту з прес-конференції новопризначеного тренера збірної (Олег Блохин: "Обязательная программа – это выход из группы") просторікує: «Задача-минимум выхода СБУ из группы была сформулирована президентом ФФУ. Вы правы, в беседах говорилось даже о выигрыше Евро, приводился пример Греции… На мой взгляд, с учетом всего, что происходило вокруг сборной команды Украины, цель выхода из группы была нереальной. Об этом я говорил задолго до фактического результата.»
Можу поспівчувати Сергію Михайловичу, як реалісту в оцінці шансів нашої збірної (за силою – десь на межі двадцятки в Європі) у справі «вийти з групи» – бо сам такий… Прикро відчувати, що в турнірі є не просто «де-хто», а ціла низка супротивників, сильніших за тебе. Але не можу йому співчувати, коли він в своїх оцінках нашої збірної (у відповідях на запитання читачів з Дніпропетровська, Харкова, Тернополя та Києва) і далі наполягає: «Сборная команда Украины выступила на соревнованиях ЕВРО-2012 плохо и не решила поставленную задачу минимум – выйти из группы. Как Вы помните я прогнозировал это результат до начала игр.»; «вважаю, що можна було уникнути багатьох недоліків, запобігти ризикам і натерпітися меншої ганьби ніж та, яку ми всі побачили»; «Мое личное мнение таково: тренер не решивший задачу должен уйти в отставку. Мне не сложно отвечать на Ваш вопрос, поскольку конечный результат выступления на ЕВРО-2012, мной прогнозировался давно и не скрывался. Сборная выступила плохо! Всё остальное от лукавого...»; «Я считаю, что сборная команда Украины не выполнила задачу-минимум и все, кто причастен к провалу, должны нести ответственность» – і переходить вже на особистості. Втім, себе, як можна побачити з наведених відповідей, він, Перший віце-президент ФФУ, третя особа в ієрархії Федерації – відповідальною особою не вважає… Зате вважає такою особою Суркіса Г.М., бо одна з цих відповідей була на закид «…почему в сборную постоянно назначают бывших игроков Динамо К, которые провалились на предыдущей работе? Блохин, к примеру, провалил отбор ЧЕ-2008, потом не снискал славы в ФК Москва и ФК Черноморец. На момент назначения главным тренером сборной он несколько лет безуспешно искал работу, даже агент Шандор Варга жаловался, что не может его трудоустроить. То же касается, к примеру, Буряка и Михайличенко. Так почему сборная страны постоянно служит заложником желания Григория Суркиса найти теплое местечко для бывших игроков Динамо К? Разве это не кумовство? Сборная не выполнила задачу-минимум и на домашнем чемпионате не вышла из довольно-таки проходной группы (об этом свидетельствуют результаты сборных Англии и Франции в 1/4 финала). Будет ли кто-то нести ответственность за провал? Судя по словам Григория Суркиса – все отлично, а Блохин чуть ли не герой Украины». Зовсім «забув» заслужений юрист, що початок «пристройки» Блохіна поклав саме він; що Маркевич ніколи не був пов’язаний з «Динамо»; що Буряк, наприклад – в боротьбі за посаду ГТ ЗбУ переміг висуванця Г.Суркіса іноземця Блажевича; та й Блохіну була альтернатива з боку іншого іноземця (чемпіона світу!, до речі!), якого просував Суркіс (але до засідання Виконкому, через відомий «лист Данілова» та путч – «не доніс»)… А про те, що головного тренера збірної Президент ФФУ особисто не призначає, що це – парафія колегіального органу (Виконкому, членом якого є і Стороженко) – заслужений юрист не уточнює… Невигідно… Бо: хоч і не голосував – але мусить нести відповідальність як член того ж таки колегіального органу! Навіть за продовження контракту Блохіна; хоча й «Я не видел в этом смысл, понимал каков будет результат и за пролонгацию контракта не голосовал.».
А що йому вигідно? І що потрібно? Не інакше – як зайняти місце та крісло, яке звільняє Григорій Михайлович… Коротка програма для лохторату – вже є: «вихід простий – працювати, розвивати дитячо-юнацький футбол, будувати футбольну інфраструктуру, організовувати змагання і тоді років через 5-10 з’являться українські футболісти, які зможуть грати на рівних з усіма і перемагати».
Втім, це лише моє припущення, стосовно його мрій про продовження кар’єри в ФФУ на більш високому щаблі… Але, якщо це і так – то, мабуть, в нього є інші спонукальні мотиви для цього…
Невже Лозанна?
Р.S: Я свідомо уникав власних оцінок результату, показаного нашою збірною на Євро. Оскільки ще не здатен висловити таких. Але: з «прочитаного Стороженка» я зробив висновок… Невтішний, такий: від окремих футбольних функціонерів, навіть найвищого рівня апарату ФФУ – об’єктивного аналізу стану справ в нашому футболі та збірної зокрема – не дочекатись. Їм «болить» інше: так званий кон’юктуризм. Боротьба за власні амбіції, за власний любий клуб, за гроші, які «крутяться» в ФФУ та УЄФА, врешті…
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 9
Загрузка комментариев
