Кубок Лобановського 2016

Хочу поділитися власним враженнями від турніру в честь видатного тренера. Я був присутній на 3-х матчах з чотирьох. Дивитися 3 раз на гру «молодіжки» за тиждень( в минуло п’ятницю також був офіційний матч проти Македонії) в мене вже не вистачило сил, тому я свідомо пропустив матч за бронзові нагороди

Склад учасників :

Як по мені, так склад турніру доволі сильний.

Збірна Сербії – ЧС в своїй віковий категорії . Правда до Києва серби приїхали не сильнішим складом. Австріяки – доволі організована, дисциплінована, фізично сильна команда з якою важко грати будь –якому супернику. Ізраїль – дуже приємно здивував. Команда мені сподобалося. Відчувається, що тренер десь був на стажуванні в Іспанії. Намагаються грати через дрібний пас та контроль м’яча

Організація:

Я просто переконаний, що турнір іменні такого великого тренера, як Валерій Васильович заслуговує на кращу організацію. Складається таке враження, що все зроблено, аби було. Зараз вже чемпіонати завершилися і збірні мають вдосталь часу та можливостей. Не відомо, чому але матчі були поставленні на будній день, так ще і на робочий час, або дуже близько до цього( перший матч розпочинався о 15-й, другий о 18-й). На матчі Австрія – Сербія на стадіонні Баннікова від сили глядачі 50-70 не більше. На гру «молодіжки» на стадіоні Оболонь було більше, але не багато. Якщо забрати військових та дітей – так виходить теж зовсім мало. Не зрозуміло, до чого тут Оболонь Арена? Не зовсім зручно було їхати після першого матчу на Баннікова на Оболонь. На станції метро Героїв Дніпра зустрів чоловік 5, які просто не знали куди, іти і де шукати стадіон. Жодних табличок, чи знаків. Стан поля на Оболоні був просто жахливий. Чому не проводити матчі на стадіоні іменем Лобановського в честь, якого і проводиться турнір? Всю інформацію по турніру довелося шукати по крупинках. На сайті ФФУ спочатку була інформація, що 31 буде тільки один матч, а вже потім два. Дякую, Андрію Кравчуку, який допоміг з інформацією. На повідних футбольних ресурсах теж особливої інформації я не зустрічав.

Гра збірної:

Я абсолютно не погоджуюся з думкою, що в на слабке покоління. Молодіжка «Шахтаря» минулого року грала в фіналі юнацької ЛЧ, минулого року молодіжна збірна Ю -20 брала участь в ЧС в Новій Зеландії( тренер Петраков), а юнацька збірна Ю -19( тренував Головко) приймала участь в ЧЄ в Греції. Сучасні реалії УПЛ дозволять багатьом молодим гравцям отримувати практику на самому високому рівні. Я думаю, що є з кого обирати та з ким працювати.

На жаль, все гра збірної злилася на довгі передачі в боротьбу, навісні передачі без адреси та пошук на полі Вечіберадзе. Чогось більше я не помітив. Олександр Головко неодноразово говорив, що команді дуже важко без Зінченка, Коваленка, Петряка та Юрченка. Двоє перших напевно, що варто вважати гравцями національної збірних, особливо на них розраховувати на рівні «молодіжки» вже не варто. Для двох останніх – це вже останній виклик, далі вони за віком не проходять. Потрібно вчитися грати без них.

Абсолютно не зрозумів експеременти з двома форвардами. Я так зрозумів, що для гравців це також було не так просто. Я в Україні не особливо знаю команди в Україні, які б грали за такою схемою. Для тих же Зубкова, Беседіна, Ярмечука це також було важко.

Дуже слабко виглядала середина поля, як в захисті, так і в організації гри. Експеремент( чи вимушена міра) з центральним захисником Павлом Лук’янчуком в ролі опорника, на мою думку, себе не виправдав. В старанні та грі на захист молодому гравцеві «Динамо» не відмовиш, але гра збірної повинна бути ширшою, ніж пошук Беки Вечіберадзе на полі. Я думаю, що пошук центральних півзахисників не обмежується тільки Лук’янчуком та карпатівцем Чачуа. Наприклад, в «Дніпрі» є Єгор Назарина про якого було дуже багато розмов. Він зміг себе дуже гарно проявити на зборах дніпровської команди зимою.

В «Динамо» дебютував Павло Оріховський, також можна звернути увагу на Шепелева, Казакова, Калюжного. В «Шахтарі» в опорній зоні діє Коробенко, який їздив з першою командою на збори. Весною Кварцяний давав шанси своїм вихованцям. Обирати є з кого, варто тільки цим займатися.

Взагалі не зрозумів ставлення молодіжної збірної до самого турніру? Я так і не зрозумів, чи ми грали на перемогу, чи просто здобували практику. Скажімо, всі три інші учасника на результат майже не зважали. Робили сміливо заміни, награвали моделі гри, давали можливість грати майже всім гравцям. Наша збірна мала чіткий костяк. З замінами теж не все ясно. Не всі гравці отримали однакову ігрову практику.

Позитиву, на жаль, не дуже багато. Видно, що Головко провів відбір кандидатів, тепер награє склад. Чіткі контури, якого вже видні. Приблизно зрозуміло, на кого Олександр Борисович хоче опиратися. До позитиву добавив би також, що Головко залучає сміливо наших легіонерів, які можуть ділитися закордонним досвідом. Швед та Вечіберадзе відіграють важливу роль в побудовах «молодіжки»

Селекція:

Не люблю нікому давати поради. Можна було очно спостерігати за Бекою Вечіберадзе В збірній Сербії дуже сподобався центральний захисник 15 номер: високий, сильний фізично, гарно грає головою біля обох воріт, вміє обирати позицію, номер 16, який вів гру сербів, та номер 17 молодий зовсім хлопчина, з дуже хорошою швидкістю та футбольною нахабністю.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости