Один з поетів колись (і не у минулому сторіччі, а у позаминулому!) зізнавався – цікаву думку можна і призабути, а ось коли думку, що привернула увагу, заримувати, думка вже... не забудеться! Мабуть, щось схоже відбувається і тоді, коли про киплячий вир подій намагаються писати... іронічним пером.
Отож перед вами іронічні мініатюри у прозі, які можливо спонукають вас усміхнутися, вкотре глянувши на наші непрості будні і наші нелегкі проблеми. Не раз у житті ми робимо вибір. І не тільки приходячи на вибори, а і тоді, коли вирішуємо звичайні побутові справи.
Ті, що тріщать
У магазині чоловік міряє нові штани і роздивляється, чи личать, у дзеркалі. Поруч стоїть дружина, що теж пильно придивляється до можливої обновки. Чоловік бідкається:
– Ну, що це таке?! Одні одягнеш – спадають... Інші одягнеш – тріщать!
Дружина упевнено і безапеляційно відповідає:
– Бери ті, що тріщать... Бо і бюджет давно уже тріщить – і у сім’ї, і у цілої країни!
Складні питання постають не тільки перед виборцями. Бо і політикам теж – не обминути складних питань!
Складне питання
У кутку – засмикана, зацькована, усмерть перелякана Миша… До неї наближається – дуже непогано! – вгодований Кіт, за спиною якого на стіні висить, сяючи яскравими барвами, великий транспарант:
– Голосуйте за Кота! Тільки він зуміє по-справжньому захистити права та інтереси народу! Кіт уголос розмірковує:
– Чи з’їсти її… з мотивів принциповості та патріотизму! Чи відпустити… щоб суттєво збільшити – власний електорат?!
А законотворча діяльність?! Та кожен з нас погодиться з тим, що це дуже і дуже нелегка справа!
Потрапила помилка
На засіданні парламенту виступа Банка з медом і з усією пристрастю і вагомістю аргументів наголошує:
– Звертаю увагу високоповажних колег на те, що у законопроект, який ми нині уважно розглядаємо, потрапила... на жаль... жахлива помилка! Замість слів «ложка дьогтю на бочку меду» чомусь написано – «ложка дьогтю на... банку меду»!
Так, ми не тільки прислухаємося до думок, висловлених авторитетними експертами чи відомими журналістами. Ми ще маємо і власну думку. Думку, що оживає з глибин особистого досвіду. Ну ось, наприклад, як у цій мініатюрі.
Хай керує
Дід, розгорнувши газету, шукає окуляри, щоб ознайомитись з авторитетним органом преси. Онук, що сидить поруч, його розпитує:
– А що ви скажете, дідусю, про відомого усім діяча?!
– А що я можу сказати?! Не захотів керувати у Києві, то хай керує у Москві... Хіба ж ми проти!
Нині слухаємо новини з тривогою і надією, але усе ж і з упевненістю у власних силах і здатністю усміхнутися.
Про що
Метушаться телевізійники з відеокамерами, готуючись до інтерв’ю з гостем студії. Ведучий програми і гість, морально налаштовуючись на майбутню зйомку, п’ють каву. І між ними відбувається розмова, що залишиться за кадром.
Інтерв’юєр, ніби між іншим, сьорбнувши гарячої кави, запитує:
– Про що знов… перемовини у Мінську?!
На що інтерв’юйований, теж пригостившись духмяним напоєм, трохи знервовано відповідає:
– Ну, як це?! Про чиюсь… натуру свинську.
Ми у розмовах гостро критикуємо політиків, але ж не варто забувати, що саме завдяки ним і можуть вирішуватись наші болючі проблеми.
Повірте досвіду
Офіс Партії вовків. Абсолютно упевнений у собі Баран, звертаючись до дуже відповідального Вовка, що веде прийом, переконує:
– То у вас... великі сумніви – приймати мене чи ні?! Повірте моєму дуже немалому життєвому досвіду – баранів у вашій партії, більш ніж достатньо!
Коментувати події набагато легше, аніж брати у них участь. І від цього теж важко кудись подітися.
Особливо
Біля телевізора подружжя. Комфортно розташувавшись на дивані, переглядає останні новини. Чоловік, жваво жестикулюючи, захоплено вигукує:
– Ці одесити – такі оригінали!
Дружина, вислухавши, рішуче підтримує:
– Особливо – свіжоспечені… і з грузинським корінням!
І добре відомі сюжети можуть віддзеркалюватись у наші нелегкі часи зовсім інакше і дуже несподівано.
З «душком»
По вулиці іде невисокий, худорлявенький чоловічок, поруч з ним – здоровенна собацюга! Збоку – двоє перехожих, що розмовляють між собою:
– Ох, і придбав собі Іван… собачку!
– А ця його Муму – з імперським «душком»… Бо дуже вже вона недолюблює… не скільки Герасимів і Герасимових, скільки – Герасименків і Герасимчуків!
Життя – це суцільні проблеми! Проблеми, які з часом усе ж... будуть вирішуватись.
Була постанова
Під водою звивається на гачку – Черв’як, звертаючись при цьому:
– А чого ж ви не клюєте, пане Карась?!
Той, незворушно дивлячись на це видовище:
– Даремно стараєтеся, добродію! Була постанова партійного керівництва: клювати тільки – на черв’яків-однопартійців…
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
