Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

Що було? І що буде? Выбор редакции

2019-08-14 22:38 Цей блог є скоріше просто аналізом «чисто для себе» всієї тієї чудасії, що відбувається останні over ...

Цей блог є скоріше просто аналізом «чисто для себе» всієї тієї чудасії, що відбувається останні over 15 років в клубі. І також є спробою аналізу саме тих персоналій що працювали в клубі, передбачити «портрет» наступного тренера рідної команди.

14 червня Президентом Динамо став Ігор Суркіс. Отримав він цю посаду від старшого брата, сам був віце-президентом.

Це відбулось через місяць після смерті Лобановського. По суті тепер в клубі починався повноцінний новий етап – новий тренер (Михайличенко), новий президент. А єдиний справжній конкурент лиш починав свій підйом. В тому році Шахтар вперше забрав медалі чемпіонату в Донецьк.

Зараз 2019 рік. Минуло 17 років. Динамо серйозно втратило позиції, і це стосується не лише Європи. І шукаючи винних після кожного другого місця або влітання умовному «Туну» чи «Яблонцю» - завжди були питання до спроможності тренера дати результат, а з часом і до президента клубу.

Просто статистика – за час президентства Суркіса меншого в Динамо було 10 тренерів (з них Сабо, Лужний і Сьомін були двічі, звідси саме тренерських призначень - 13).

Всі тренери і короткий опис їхньої роботи:

2002 – 2004 Михайличенко. Повернув медалі чемпіонату в Київ, взяв один кубок. Відправили у відставку після поразки в першому матчі з Трабзонспором (2004 рік). Перший час команда мала чіткий малюнок гри і принаймні було зрозуміло – що хоче тренер і як це планує робити, але з часом все пішло в гіршу сторону.

2004 – 2005 Сабо-1. Вивів у ЛЧ, врятувавши по суті сезону від провалу вже на самому початку. Пішов у відставку сам, офіційно – по стану здоров’я – по факту_ гра команди гіршала з кожним матчем, почалися внутрішні конфлікти з гравцями_. Чемпіонат програв. Кубок взяв.

2005 Буряк. Відправили у відставку – всього 8 матчів, «ніяка» гра, програні матчі Шахтарю та Туну, перше непопадання в групу ЛЧ.

2005 – 2007 Дем’яненко. Відправили у відставку – посередні результати в Україні,протягом всього періоду роботи, повний провал в Європі, нестабільна гра. Чемпіонат, два кубки – його здобутки за три роки.

2007 Сабо -2. Пропрацював кілька місяців як в.о. , погіршив і без того погані результати в Європі і в Україні – пішов по стану здоров’я. (ходили чутки що роботою з ним футболісти були не задоволені до рівня «здати гру аби лиш вигнали», привіт матчу з Нафтовиком)

2007 Лужний. Як і Сабо працював в.о. , виправив трохи ситуацію в Чемпіонаті але нічого не зробив з жахливою грою на Євро-арені. Пізніше – став помічником наступного тренера.

2008 – 2009 Сьомін. Перший іноземець і перший не «динамівське серце». Відразу почистив склад і почав вибудовувати гру, не звичну для Динамо. Насправді більше було в тій грі «спартаківського» футболу. При тому дав результат, стабілізував гру, дійшов до півфіналу Кубку Уєфа, взяв чемпіонат. Пішов сам, просили залишитись.

  • Висновок ПЕРШИЙ6 років (7 призначень ГТ) довелось чекати тренера який дійсно мав результати і якого Не звільнили.

2009 – 2010 Газзаєв. Другий росіянин підряд. Дуже солідно почав у чемпіонаті, досить не погано Динамо зіграло і в ЛЧ – попри 4 місце в групі, матчі з Рубіном і Інтером все ще в пам’яті. Проте вже ближче до зими почали виникати питання до гри, ходили чутки про конфлікти в середині команди. Весною гра команди ставала гірше кожного матчу і як результат маючи хороший відрив від Шахтаря, команда все одно програла чемпіонат, а потім і кубок в придачу. Почав наступний сезон, але допрацював лиш до осені. Жахливі гра та результат, в кінці програш Шеріфу в Молдові – і пішов у відставку.

2010 Лужний-2. Виправив ситуацію на Євро-арені, більш менш налаштувавши гру. Проте – Чемпіонат був програний по суті саме ним, ще до зимньої перерви. Усунули в статусі в.о.

2011 – 2012 Сьомін-2. Налаштував стабільну гру команді, за рік - дійшов до 1\4 ЛЄ і повинен був був вигравати Чемпіонат (привіт Юрі Баксу і його чудовому арбітражу). Заряду вистачило не надовго. Вже того сезону гра команди шла по троху на спад, і сильно «мучилась». Дві розгромні поразки осінню 2012 року, в т.ч. Шахтарю і ЮрПалича відправили у відставку.

2012 – 2014 Блохін. З великими сподіванням було проведено сильну трансферну політику (хоча як показав час – скоріше просто «дорого вартісну») і почалась відбудова справжнього динамівського футболу. Але вже скоро стала_ незмінно невиразна гра, результати – відповідні_. І навіть «рекордні». Вперше Динамо зайняло не лігочемпіонівське місце в ЧУ. Набудувався з командою легенда клубу в кінці сезону 2013 – 2014 + стан здоров’я давав про себе знати. Результат - відправили у відставку.

2014 – 2017 Ребров. Малими кроками, повна перебудова тактики гри дала свій результат – 5 трофеїв за 2 роки. Проте в силу фінансових питань і відсутності глибини складу, команда знову почала перебудову, і вже сезон 2016-2017 закінчився не задовільно. Але без криків про термінову зміну тренера. Але через розбіжність поглядів з президентом, пішов сам, по закінченню контракту. По суті – просили залишитись.

  • Висновок ДРУГИЙ – 4 роки (5 призначень) фанати знову чекали тренера який дав результат і якого не хотіли вигнати.

2017 – 2019 Хацкевич. Маючи певний фундамент і велику кількість талановитої молоді, команда страждала від нестачі дійсно високоякісних гравців. Проте гра і відповідно результати команди не можна було виправдовувати цим постійно. Неймовірні камбеки (з 0-2 і т.п. рахунки) в памяті залишаються, але й є розуміння завдяки чому вони отримувались – індивідуальна майстерність, везіння, самовіддача. Відсутність тактичного малюнку в принципі і призводив до необхідності відігруватись з таким рахунків і з часом призвів до програних всіх турнірів і велику кількість валідольних матчів. Перший з часів Сьоміна (хоча мабуть навіть з часів Дем’яненка) хто хоч більш-менш вмів і грати з Шахтарем і мав з ним результати (Ребров дуже чергував мін. перемоги з розгромами від кротів). Відправили у відставку після двох слабких сезонів. По рівню довіри зі сторони ІМСа – перший в списку і не факт що хтось його колись посуне. Дійсно – так довго якогось ГТ фанати не терпіли давно.

  • ЗАГАЛЬНИЙ висновок: 13 призначень, в 2 випадках з них – був сенс і бажання продовжувати співпрацю(і то – не без запитань). 11 призначень з 13 – відставка (у випадку Лужного і Сабо – усунення в статусі В.О.) яка була спровокована результатами і грою команди.

З всіх перечислених тренерів , в кого які результати роботи в подальшому?

  • Буряк, Лужний – безуспішно попрацювали в Україні.
  • Сабо – по суті пенсія.
  • Дем’яненко – трохи попрацював в Азії, навіть виграв другий за значимістю міжнародний клубний турнір. Не більше.
  • Сьомін – ще вспів наробити шуму з Локо після другого періоду в Динамо.
  • Газзаєв – ніяких результатів.
  • Блохін – по суті пішов на пенсію
  • Ребров – не довгий час на близькому сході і робота в Угорщині. З локальними успіхами, проте в Європу (дивлячись на останню кваліфікацію в ЛЧ) ще рано.
  • Михайличенко – адмін. посада в структурі клубу

Динамо - це кінець кар’єри, скажете Ви? Але дехто з них і починав - якраз із Динамо

  1. Михайличенко був помічником Лобановського, власного досвіду роботи ГТ нема. Більше ніяких ігрових ні результатів за собою не мав
  2. Сабо – працював вже до цього в Динамо, по суті він і підпускав талановиту молодь яка наробила шуму в Європі. Замінив Лобановський
  3. Буряк – недовго працював в збірній, ніяких результатів
  4. Дем’яненко – трохи в середняках, на початку 90-х років, ніяких результатів.
  5. Лужний – лише помічник тренера
  6. Сьомін – мав достойні результати з Локо, по суті – він і побудував Клуб в теперішньому виді, деінде результатів немав, та й особливо мало де працював.
  7. Газзаєв – єдиний з дійсно серйозним результатом –перемога в Кубку Уєфа 2005
  8. Блохін – непоганий результат зі збірною на ЧС, але досягали загалом настроєм і індивідуальною майстерністю. Трохи потренував в греції, ще до збірної - без великих успіхів. ФК Москва - аналогічно. Більше ніяких результатів
  9. Ребров – помічник тренера, до того – молодіжні команди. Більше ніяких ні результатів ні досвіду.
  10. Хацкевич – зб. Білорусі (без результатів і без гри) і Динамо-2 (без мотивації, турнірних цілей і результату). Більше ніяких ні результатів ні досвіду.

Лише Сабо, Сьомін і Газзаєв дійсно знали як самостійно (як головний тренер) керувати такою махиною як клуб з чемпіонськими амбіціями та цілями показати\досягти щось на високому рівні.

Минуло 17 років і жодного разу:

  • Клуб не очолив ДІЙСНО іноземець. Як приклад жодного разу не був ГТ іноземець з балкан (наголошую саме на цьому регіоні – футболісти звідти в нас регулярно вписувались в команду);

  • не очолив висококваліфікований фахівець з Зх Європи (навіть коли було достатньо фінансів);

  • не запрошувало Динамо тренера який показав себе з середняками в Україні ( та хоча б – Вернидуб та Григорчук як приклад)

За 17 років клуб лише 3 (можна було б ще вписати Сабо це ще +2) рази очолювали спеціалісти, до кваліфікації яких не було запитаннь.

Звичайно можна сказати що завжди будуть незадоволені, і завжди будуть інакодумці (хтось же думає що Хацкевич «могёт», но постійно щось було проти нього) – але минуло достатньо часу, достатньо призначень. Вже є досвід і вже є приклади. І вже були лякані спроби підписати когось із закордону… Чому не ризикнути? Невже може бути гірше? Велика кількість перспективної молоді, хороші досвідчені гравці ( так, я не відношусь до тих людей що кажуть що цей склад слабкий, я дійсно вважаю що потенціал у нього великий), просто чудова інфраструктура і як помітно останнім часом – терплячий, з віком, президент. Невже немає на заході тренера якого це зацікавить?

Чому дійсно не спробувати, вперше за 17 років?

p.s. на сайті сижу давно, мав і профіль, який десь загубився. Рідко відписував коментарії, вперше відписую подібний матеріал, чи то аналіз чи то роздуми. В планах подібне написати було ще рік назад. "Не свершилось", так би мовити. Нікого не вигнали. Вирішив все таки зараз написати. Вибачайте якщо від такої структуризації блогу вилізають очі з орбіт - на меті мав лиш кудись виписати роздуми, весь біль(?) від того що спостерігаю роками і нерозуміння - "скільки ще вбіса часу треба чекати?"

p.p.s. чудово розумію що біди не тільки через тренерів, а й через тих ХТО назначає їх. Але давайте будемо реалістами - ІМС є і буде. Клуб він не продасть хоча б тому що нема кому. І те що він є призидентом - не змінити ніяк, в цьому нічого не зміниться. А от шанс на зміну тенденцій розвитку команди вибором нормального тренера все ж є, хоч мінімальний

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости

14.08.2019, 22:38
Топ-матчи
Чемпионат Англии Ливерпуль Челси 0 : 1 Закончился
Чемпионат Германии Шальке Майнц - : - 5 марта 21:30

Еще на эту тему

Лучшие блоги
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть