Про расизм і кротизм

Мабуть, я останній, хто ще не писав про це пост...

Пригадав випадок, що стався зі мною дуже багато років тому, коли ще був підлітком. І стався він (це просто співпадіння) теж в Харкові. Їхали ми з класом на екскурсію в інше місто, а пересадка була на другий потяг саме там. Очікуючи кілька годин на вокзалі ми з другом вирішили прогулятися навколо вокзалу, "подивитися місто" в радіусі триста метрів і згаяти час.

Пройшовши кілька кроків, і завернувши за ріг, ми буквально врізалися в афростудента, що йшов назустріч, а оскільки жили ми в "закритому" для іноземців місті, і темношкірі люди були для нас надивовижу, ще й фактор раптовості і темрява зіграли роль, ми, звісно, здивовано вигукнули щось типу "Ой!" У відповідь ми почули гнівний крик: "Обзьон!" Навряд це було французькою, чи суахілі, скоріше за все це було те, про що всі подумали. Тоді все було інакше. На расизмі, сексизмі, відсутності толерантності, та інших видах дискримінацій ніхто грошей і бонусів не заробляв, тому ми з другом, навіть, не підозрюючи, що зі звичайних радянських школярів перетворилися на жертв расистських утисків, просто розсміялися у відповідь, вибачились, і пішли далі...

Мабуть, що "жорстоко" дискримінованим колишнім мешканцям фавел, а нині кротячих дірок, можна було так само посміятись з зубожілих "недругів" (якщо вони все ж таки існували насправді, а не тільки в хворій уяві афрошахтарів). Але ж... Виховання не те! Розказуючи усім навкруги про "подвійні стандарти" і "правильну поведінку", вони і секунди не сумніваються у тому, що "бути кротом" в нашому футболі означає "бути представником вищої раси". Тому і ведуть себе відповідно. Плачуть, страждають і дають на всі боки інтерв'ю про "боротьбу за свій колір", від яких розривається серце навіть у людей, які беземоційно їдять м'ясо з кров'ю під "П'ятницю, 13-те". І розказують, на які страшні жертви вони ладні йти заради своєї раси. Але, коли згадуєш, якою була реакція цих самих "міні-мандел" на зафіксований і покараний факт расизму з боку вболівальників шахтаря (а її не було і не могло бути), розумієш, що ці "недонащадки" Мартіна Лютера значно більше ладні зробити за гроші. Можуть зробити ВСЕ! І це приваблює їх значно більше, ніж абсолютно безкоштовна боротьба з расизмом. Хоча, в недільному випадку, це буде, думаю оплачено.

Так що ж з дискримінацією??? Дивився-дивився "мегадоказ" зі смартфону, і крім одинокого "ухання", який і зблизька не дуже добре було чути... так більше нічого расистського і не почув, і не побачив. Проте вже, Бог знає, скільки років дивлюся на кишенькові засоби масової брехні, що так "по-чесному" і "по-справжньому" поливають лайном один клуб, і рекламують інший. На кишенькові футбольні інстанції, для яких фраза "подвійні стандарти" - навіть не набір звуків, а спосіб житття, бо за руді (чи то від крові, чи то від кольору волосся людини, яка їх роздає) гроші також ладні на ВСЕ. На кишенькових бобиків, які тупо не пускають на стадіон людей з символікою іншого клуба. Слухаю повідомлення по стадіону, які робляться іноземною, або ж "донецькою" мовою. І думаю: "Невже я зможу, як тоді, просто розсміятися і вибачити, чи все ж таки расизм - це образливо? Тільки не в тих формах, про які так відчайдушно і з хеканням у грудях розказують різношкірі раби колишнього "хазяїна колишнього президента", а нині "хазяїна українського футболу"?"

Всім гарного дня! І перемог! В усьому і над усіма!

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости