Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

Всі легіонери "Динамо" Розділ ІІ "Росіяни"

2011-09-09 13:27 Олексій Герасименко (1997-2001) – народився в Тагнрозі де виступав за місцеве «Торпедо» в 1992 році перейшов ...

Олексій Герасименко (1997-2001)
– народився в Тагнрозі де виступав за місцеве «Торпедо» в 1992 році перейшов до Краснодарської «Кубані» де в двадцяти матчах не забив жодного голу і був відданий в «Ротор» де також не вражав і був повеннений до «Кубані» де в сезоні 1995 році в 39 матчах забив 30 м»ячів і після чого перейшов «Ростсельмаш» (61 (18). В 1998 році Олексій переходить до «Динамо». В той час наша команда гриміла на весь світ а зв»язка форвардів Шевченко-Ребров була чи не найкращою в Європі тому у Герасименка не було особливого шансу проявити себе на улюбленій позиції. Олексій тривалий час був запасним поки Лобановський не спробував його у захисті і в нього непогано виходило. Ось що каже Олексій про той час ««В те времена в киевском «Динамо» на месте форвардов выступали Андрей Шевченко и Сергей Ребров, под нападающими – Юрий Калитвинцев, а фланги бороздили Виталий Косовкий и Юрий Дмитрулин. Как видите, на всех моих любимых позициях со мной конкурировали серьезные ребята. Но все равно, Валерий Васильевич Лобановский мне доверял. Через два месяца после появления в команде я уже вышел играть с «Ювентусом» в Лиге чемпионов. В защиту меня поставили попозже, года через полтора. Но мне было без разницы, где играть, лишь бы в основном составе.» За три роки в «Динамо» Герасименко зіграв 51 матч і забив 3 м»ячі. Про те що Олексій не був твердим гравцем основи свідчить те що протягом своєї кар»єри від зігрів близько 50 матчів за «Динамо-2». Потім Герасименко отримав тяжку травму лікувався майже 2 роки і вийти на попередній рівень вже не зміг. У 2002 році Герасименко підписує контракт з «Шинніком», потім повертається до «Кубані » де і завершає кар’єру у віці 34 років. Після цього Олексій тренував одну з дитячих команд «Динамо» з квітня 2010 року тренер-селекціонер «Кубані».
Олександр Сонін (2002-2003)
Олександр вихованець орловською СДЮШОР № 3 і швейцарської «Лозанни». У 2001 році почав свою професійну кар'єру в московському «Спартаку». Проте Сонін грав рідко, в основному виходячи на заміну. За два сезони 2001—2002, Олександр провів всього 10 ігор, забивши 2 м'ячі. Після закінчення сезону Олександр перейшов в дубль київського «Динамо» де зіграв 12 матчів і забив 1 м»яч до основної команди не залучався. Повернувшись до «Спартака», Сонін виступав переважно за дубль. У 2006 році Олександр перейшов в латвійський «Діттон», очолюваний у той час Сергієм Юраном, потім не тривалий час грав за «Шиннік» та «Нижній Новгород». У 2008 році Сонін фактично завершив кар’єру у віці 25 років, на даний момент він без клубу.

Володимир Кузьмічьов (2000-2001)
Уродженець Москви Володимир Кузьмічьов здобув першу футбольну освіту в школі московського «спартака». Чотири роки (1996—1999) виступав за другу команду клубу, але так і не наблизившись до основного складу, покинув «спартака» і перейшов в «Чорноморець» з Новоросійська. У своєму дебютному сезоні на вищому рівні Кузьмічьов зіграв у всіх перших 22 матчах чемпіонату, і якщо спочатку виходив на заміну на 5-10 хвилин, то потім міцно зайняв місце в стартовому складі і вніс великий вклад до повторення «Чорноморцем» найвищого досягнення в чемпіонатах країни — 6 місце. Він забив 4 м'ячі (перший з яких у ворота московського «спартака»), зробив 3 голевих передачі, і був запрошений в молодіжну збірну Росії. Настільки успішна гра молодого футболіста була відмічена селекціонерами київського «Динамо». І хоча керівництво українського клубу спростовувала наявність інтересу до молодого нападаючого «Чорноморця», в кінці серпня, напередодні закінчення терміну подачі заявок в Лігу чемпіонів, питання про перехід Володимира Кузьмічьова в команду Валерія Лобановського було остаточно вирішене — з гравцем був підписаний контракт на 4 роки. Через те, що перехід відбувся вже в ході чемпіонату України 2000/2001, взяти участь в осінній частині турніру футболіст не міг, проте він був заявлений на Лігу чемпіонів 2000/2001, в якій зіграв у всіх 6 матчах групового етапу (у кожному виходячи на заміну). В українських змаганнях Кузьмічьов виступав за «Динамо-2», а весною 2001 року зіграв в 11 матчах основної команди в яких забив 2 м»ячі і прийняв участь в завоюванні клубом дев'ятого золота національного чемпіонату. Проте, після закінчення сезону штаб київського клубу прийняв рішення розлучитися з футболістом через малі перспективи того вписатися в тактичну схему команди. Кузьмічьов прийшов в той час коли команду покинув Ребров і був одним з багатьох хто мав замінити зірковий дует нападників – Шевченко – Ребров але йому це не вдалося, як і всім іншим після нього. Літом 2001 року Кузьмічьов повернувся до Москви, але не до «Спартака», а в ЦСКА Павла Садиріна. Сторони уклали 5-річний контракт. За 10 років Володимир встиг пограти в «Торпедо» (Москва), «Спартак» (Нальчик), «Анжи», «Кубань», «Терек», «Сатурн». З 2011 року Кузьмічьов гравець Брянського «Динамо».

Раміз Мамедов – (1999-2000)
Вихованець московського «Спартака», у якому в 1991 році розпочав свою кар'єру у футболі. У 1997 році він став першим гравцем, якому п'ять разів вдавалося вигравати чемпіонат Росії. У липні 1998 року Раміз переїхав в «Арсенал» (Тула). На початку 1999року перебрався до «Крил Рад». А вже влітку 1999 року був запрошений в «Динамо» (Київ). 21 серпня 1999 він дебютував за український клуб у Вищій лізі матчі проти донецького «Металурга», що завершився перемогою киян 1:0. Проте Раміз особливою надійністю не відзначався зігравши 13 матчів за основу та 15 за дубль. Після сезону 1999/2000, його агент Бруно Конту домовився про однорічну оренду гравця в австрійський «Штурм». Клуб готувався до Ліг Чемпіонів і йому були потрібні досвідчені захисники, а у Мамедова був ще і португальський паспорт, тому вважався громадянином ЄС. У той же час у клубі грав Сергій Юран, тому адаптація пройшла дуже швидко. Раміз провів всю першу частину сезону і виходив у всіх матчах клуба в ЛЧ. Проте після поїзди у відпусту, його затримали на кордоні з підробленим португальським паспортом. Через це австрійський клуб розірвав з ним контракт. Менеджер «Штурма» Хайнц Шільхер сказав наступне: «Мамедов втратив право грати, і грошей він вже від нас не отримає». Влітку 2001 року Мамедов повернувся в Росію, де він став гравцем «Локомотива» (Москва), проте грав лише в дубль. У 2002 році грав за дубль «Сокола» (Саратов). У серпні 2002року перейшов до астраханьського «Волгар-Газпрома». У 2003 році у віці 31 рік закінчив свою кар'єру у клубі «Промінь-Енергія». Зараз займається бізнесом.

Андрій Єщенко (2006-2011)
– Андрій Єщенко - вихованець Іркутського футболу, починав кар'єру в місцевій зірці в другому дивізіоні. У 2005 році Андрій Червіченко перевіз Єщенко до «Химки», де той, будучи гравцем першої ліги, попав в молодіжну збірну і зацікавив селекціонерів київського «Динамо». Грав за киян Єщенко лише навесні 2006 років (10 матчів), провів і 1 матч проти київського «Арсеналу» в чемпіонському сезоні 2006-07. Став володарем Кубка України. Протягом п'яти подальших років Ещенко вирушав в оренду погравши за московське «Динамо», дніпропетровське «Дніпро» і київський «Арсенал». У вищій лізі чемпіонату України Ещенко провів 98 матчів, забив 2 голи. Причому в сезоні 2010-11 у складі «Арсеналу» відіграв 30 матчів без замін. Зіграв в 2006 році 4 матчі за олімпійську збірну Росії. Починав як атакуючий півзахисник, згодом освоїв позицію правого захисника. На даний момент повернувся до Росії та є гравцем «Волги» з Нижнього Новгорода.

Максим Деменко – (1994)
народився в Краснодарі, вихованець «Кубані», в 18 років хлопця помітили селекціонери «Динамо» і в 1995 році Максим зіграв 13 матчів за наш клуб, голами не відзначався і помітного сліду в історії клубу не залишив. За кар’єру грав в багатьох російських клубах. Практично завершив свою професійну кар'єру в 2004 році після того, як довгий час не міг відновитися після різних травм. За словами самого гравця, і травми і труднощі з одужанням безпосередньо пов'язані з вживанням гравцями московського «спартака» (у тому числі і ним) заборонених препаратів в 2003 році, підсумками чого стали гучний допінговий скандал і дискваліфікація на рік капітана «спартака» Єгора Тітова. На даний час вільний агент.

Валерій Йосіпов- (1992)
Нападник, перейшов в «Динамо» Воронежського «Факела», зіграв 6 матчі (не забивав) в томуж році повернувся в Росію «Ротор». Єдиний гравець в Росії якій зіграв у всіх перших 16 чемпіонатах. На даний момент один з тренерів «Ротора».

Олександр Філімонов (2001)
У 1996 році після гри в маловідомих клубах Філімонов потрапив до московського «Спартака» — безперечного лідера російського футболу 90-х років, який шукав заміну Станіславу Черчесову, що виїхав за кордон. Вигравши в конкуренції з Русланом Нігматулліним, Олександр і в «Спартаку» завоював право виходити в основі. В період своїх виступів за цей клуб (1996—2001) Філімонов 6 разів ставав чемпіоном Росії, виграв Кубок Росії і провів з командою ряд успішних виступів в єврокубках, проте міжнародних трофеїв не добився. У ці сезони показував не зовсім обережну і авантюрну гру, що зовсім не заважало йому раз по раз залишати свої ворота «сухими». З приходом до «Спартака» українського воротаря Максима Левицкого Олександр все рідше став потрапляти в основний склад, поки і зовсім не втратив місце у воротях остаточно. Перебування на лавці запасних послужило причиною переходу Філімонова в київське «Динамо», що втратило через травму свого основного впродовж довгих років голкіпера — Олександра Шовковського.
Олександру не вдалося залишити за собою «пост номер один»: Валерій Лобановський, що поєднував пости головного тренера в «Динамо» і в збірній України, більше довіряв українському воротареві Віталієві Реве, а потім і Шовковському, що видужав. Провівши всього лише 4 матчі у складі української команди в рамках чемпіонату і декілька ігор в Лізі чемпіонів, Філімонов повернувся в російську прем'єра-лігу в 2002 році, поповнивши ряди елістінського «Уралана».
Ось що каже Філімонов про український етап кар’єри «Тогда травму получил Шовковский, и меня пригласили в Киев. У меня была договоренность с Романцевым, что в случае предложения из-за границы меня отпустят. Я поиграл полгода, после чего Шовковский вернулся в строй, и меня посадили на лавку. Я понял, что при равноценных голкиперах преимущество будет отдано своему. Так что уезжал из Украины уже без сожаления. » Далі кар’єра Філімонова пішла на спад він без успіху грав в «Уралані», «Москві», на Кіпрі, в Ташкенті. Після цього Олександр підписав контракт з московським «Локомотивом» (команда з пляжного футболу ) і в 2011 році він став чемпіоном Росії та Європи з пляжного футболу.

Отже, з усіх восьми росіян, які перебували в «Динамо», заграв у нас лише Герасименко а всі інші були в команді не більше року.

Пропоную визначити кращого легіонера з Росії в складі "Динамо"

В понеділок - легіонери з СНГ і країн Балтії

Текущие результаты опроса
09.09.2011, 13:27
09.09.2011, 13:27
70095 2 savablin, UserArtem
GanabaRoman
Автор:
(GanabaRoman)
Статус:
Начинающий писатель (160 комментариев)
Подписчиков:
0
Медали:
Выбор редакции × 1
Топ-матчи
Чемпионат Франции Сент-Этьен ПСЖ 0 : 1 Закончился
Чемпионат Италии Рома Болонья - : - 18 февраля 21:30
Чемпионат Германии Нюрнберг Боруссия - : - 18 февраля 21:30
Чемпионат Испании Уэска Атлетик - : - 18 февраля 22:00

Еще на эту тему

Самое интересное:

Лучшие блоги
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть