Про Максима Шацьких

Дуже гарно знаю, люблю та поважаю гравця Максима Шацьких. Гол забитий на 92-й хвилині матчу кваліфікації ЛЧ в ворота «Ольборга»залишиться зі мною назавжди. Так само, як неймовірні взяття воріт в матчах з «Нюкаслом» та «Дніпром». А про тренера Шацьких -я ніколи, нічого не чув.

З великим подивом зустрів інформацію, що Бай( прізвисько гравця) буде працювати в структурі «Динамо» помічником Віталія Косовського в команді Ю -17.

Людина без жодної тренерської освіти, без жодного тренерського досвіду, без жодного досвіду роботи з юнаки йде працювати в команду, яка ставить перед собою найвищі цілі. Напевно, я просто чогось не розумію.

Діти та юнаки – це специфічна категорія. Ту результат не так важливий. Тут головне – прогрес молодих футболістів, та перехід їх в старшу групу, дублюючий склад або навіть дорослий футбол. Максим Шацьких – останній раз мав відношення до юнацького футболу майже 20 років тому, коли сам проходив процес становлення. В той час, система підготовки була зовсім іншої в порівнянні з тим, що є зараз.

Я, наприклад, дуже гарно зрозумів, якби Шацьких пішов працювати в головну команду «Динамо» тренером форвардів. Максим все своє життя грав на атаку, і може поділитися цими навиками з нападаючими «Динамо». А юнацький футбол… Я тут не знаходжу жодної логіки.

Динамо оголосило, що будує систему підготовки іспанського стилю. Не знаходжу нічого спільного з Максимом Шацьких та іспанським футболом. Скоріше, це протилежні суб’єкти. Навіть за стилем гри Шацьких – завжди був дуже далекий від «тіки –таки»

Перед тим, як стати тренером потрібно вбити в собі остаточно футболіста. Переосмисли певні речі, пройти навчання, стажування, а вже потім приступати до роботи. Так було з сьогоднішнім наставником команди Ю -17 Віталієм Косовським, який закінчив грати рокі вже напевно 10 тому. Певний час вчився, працював селекціонером, отримував досвід на стажуваннях, а вже потім був помічником в команді Ю –19. Максим Шацьких закінчив з футболом зовсім нещодавно. Напевно, що ще ряд емоцій залишилося з ним. Тренувати він йде не за покликом серця, а просто тому, що немає більше команд, які можуть запропонувати його угоду. На жаль, колишні гравці «Динамо» дуже часто ходять до президента клубу з проханням працевлаштування. Я не бачу нічого в цього хорошого для клубу.

Вболівальники дуже часто дивується, де наша молодь? Насправді, дуже багато чого залежить не тільки від матеріалу, з якими працюють, але і від майстра, який працює з цим матеріалом.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости