Нарешті розпочато новий футбольний сезон в Україні. Розпочато не можна краще для «Динамо» та усіх його вболівальників – чудова перемога!
Давно хотів написати про це, а тепер маю нагоду для цього. А написати хотів про власне бачення (сприйняття) схеми гри «Динамо» Сьоміна. Звичайно, на роль порадника не претендую і навряд чи можна вважати мої міркування об’єктивно вартими для наслідування, але як мінімум хтось, думаю, зі мною та й погодиться. Хоча вчорашня гра зайвий раз підтвердила мої міркування.
Як і обіцяли президент разом з головним тренером, масштабних змін у складі не сталося, а ті гравці, які прийшли (чи повернулися з оренди), стали, як на мене, якісним підсиленням гри «Динамо». Це стосується, як вже досвідченого Діакате, який і в обороні додав надійності, і гол забив, так і молодого Аруни, який мені сподобався вже з перших тренувальних ігор (не даремно ж Павлович випустив його в стартовому складі вже в першій офіційній грі сезону!).
Тож давайте спробуємо розібратися із схемою гри «Динамо» в найближчому сезоні.
4 + 2 + 3 + 1
або
4 + 5 +1
чи навіть
4 + 3 + 3
Більше схиляюся таки до першого варіанту, хоча, як на мене, всі вони дуже схожі між собою і протягом навіть однієї гри постійно змінюють одна одну (від перестановки доданків сума, як відомо, не змінюється).
Звичайно, схема ця – не є чимось новим у сучасному футболі, адже більшість команд саме за такою схемою і грають. Але такі вже вимоги сучасного футболу: швидкі і мобільні фланги (які працюють активно як на атаку, так і на оборону) та надійний, міцний та креативний центр поля. Перейдімо до особистостей:
Знаю, багато з тих, хто зараз дивляться на запропонований мною варіант умовно стартового складу, тихенько собі похмикують і кивають головами. Та не радив би робити поспішних висновків і дочитати мої міркування і доводи до кінця. Отож.
З позицією воротаря питань не повинно виникати ні в кого. Шовковський – наш капітан і уособлення переможного духу команди. Минулий сезон був чи не найкращим у його кар’єрі, так що дай Бог йому здоров’я – і за пост №1 можна бути спокійними. А ще є молодий Коваль, який, коли довіряють, демонструє не по молодих роках зрілу гру.
До захисту в минулому сезоні претензій вистачало. Що й не дивно. Постійні травми Михалика і Юссуфа мало кого тішили, а нестабільна гра Хачеріді і Алмейди надію не надто вселяла. Особисто я радий, що Діакате повернули до команди. Очевидно, саме він та Юссуф на даний момент складуть пару центральних захисників. Коли ж остаточно залікує свої травми Михалик, центральних захисників високого рівня буде вже аж троє. А це дасть тренерському штабу можливість для маневрів, бо і футболістам буде легше (буде можливість перепочивати деколи), і по ходу самих ігор можна буде вносити корективи, переводячи чи Михалика, чи Юссуфа на місце опорного. За лівий фланг захисту також можна не переживати: якщо не Попов, то Каддурі зможуть надійно закрити дану зону.
Півзахист «Динамо» з приходом Лукмана Аруни під час літньої паузи зазнав косметичних (якісних) змін. При схемі 4-2-3-1, роль двох опорних сміло і безперечно віддаю Вуко і Аруні. Але місце для маневрів є і тут, бо і Єрьоменко, і Кореа, про якого дехто вже міг і забути, зможуть якісно підмінити їх на позиції опорних.
Згідно з запропонованою мною схемою 4-2-3-1, місце в умовно стартовому складі віддаю Гусєву, Єрьоменку і Ярмоленку. По Гусєву питань взагалі нема жодних: один з кращих гравців і лідер команди нарівні з СаШо і Шевою. Що він постійно доводить своєю грою і навіть своїми інтерв’ю. Єрьоменко, в принципі, дуже навіть толковий футболіст із дуже добрим баченням поля, пасом і ударом. Але бувають матчі, де на поля видно лише якусь бліду тінь того Роми, яким він може бути. Підмінити ж його на позиції креативного атакуючого висунутого вперед півзахисника могли би і Нінкович, і Алієв (хоча особисто мені Алієв взагалі не подобається), і, безумовно, Шева. Лівий же фланг півзахисту вважаю найслабшою ланкою. Ніколи не розумів тих, хто хвалить його. Як на мене, нікудишній гравець із надзвичайно слабкою психологією і занадто сильно вкоріненою самовпевненістю. Хтось із незрозумілих для мене причин покладав на Ярмоленка певні сподівання на молодіжному Євро, а хлопець взяв і зіграв так, як він і вміє, і найбільше полюбляє – тупо ніяк! Ну але що поробиш, як Маграо не захотів грати у нас. Хай грає і показує на що здатен. Буду радий змінити свою думку.
На місце єдиного нападника поставив Шевченка Андрійка. Клас він просто – є клас, а в матчах Ліги Європи минулого року Андрій недвозначно нагадав всім, що ще не забув, як боротися на «п’ятачку». Хоча поспішу доповнитися, що розташування Шеви на вістрі атаки – це моє бачення ідеального варіанту. Абсолютно нормальним буде варіант і коли Шева зіграє на місці креативного півзахисника, а нападаючого – Мілевський чи Ідейє, оголошення про перехід якого з «Сошо» очікуємо вже сьогодні.
Не дивуйтеся, що в моїх схемах практично не знайшлося місця молодим динамівцям. Але що Кравець, що Зозуля, що той самий Ярмоленко - абсолютно не відповідають рівню гри такого клубу, як "Динамо Київ". Ще працювати і працювати їм над собою. Орати і орати, як то кажуть.
От коротко і все про те, як, на мою скромну думку, могло би грати «Динамо» в цьому сезоні. Нижче пропоную наочно поглянути на можливості тренерського штабу варіювати футболістами, що знаходяться у їхньому розпорядженні.
Разом до перемоги!