Не пам'ятаю, щоб за якогось іншого тренера київського Динамо так часто застосовувалась ротація складу. Навіть за Великого Лобановського була основа, до якої підпускались дублеритільки у випадку травм гравців основи, або у матчах, коли турнірна задача була вирішена.
Тим більше, Валерій Васильович дотримувався формули: грати мають найсильніші.
У нинішній першості, яка ще не завершилась, київське Динамо серед лідерів по гравцях, які приймали участь у матчах першості.
Я не тренер, я уболівальник із 35-річним стажем.
Однак я не можу зрозуміти природу постійної ротації гравців основного складу у нинішній першості, яку регулярно застосовує Олег Володимирович?
На мою думку, така ротація складу за відсутності об'єктивних підстав (травм, дискваліфікацій) негативно впливає як на зіграність команди, так і на психологічний стан в середині колективу.
Як вважаєте?