Список на увольнение: как ФФУ сэкономила на сборной U-17 и сколько стоила экономия

Напомним, Контрольно-дисциплинарный комитет УЕФА принял решение засчитать юношеской сборной Украины (U-17) техническое поражение в состоявшемся 24 марта матче элит-раунда чемпионата Европы против Сербии со счетом 0:3.

24 березня збірна України U-17 обіграла збірну Сербії 2:1.

27 березня збірна України U-17 відстояла нічию проти збірної Чехії 0:0 і пробилася на юнацький ЄВРО-2108!

27 березня стало відомо, що проти сербів вийшли двоє дискваліфікованих гравців збірної України і це загрожує українцям технічною поразкою 0:3.

29 березня УЄФА таки зарахувала українцям поразку, яка не пустила їх на ЄВРО-2018.

29 березня президент ФФУ Павелко з дивною та веселою посмішкою розповідав про погану роботу адміністраторів, департаментів, «якісь внутрішні якорі, засланих козачків і наостанок пригрозив: всі винні будуть покарані і голови полетять мов стиглі колоски».

30 березня — ФФУ офіційно оголосила, що звільняє аж 4 (!) своїх працівників через цю помилку.

Аналізувати цю історію справді важко, бодай тому, що ФФУ не надала жодних чітких доказів провини цієї четвірки. Винні й крапка. Голови з плечей!

Щоправда, у мене дещо інші дані про цю скандальну історію. Кілька різних та незалежних джерел мені підтвердили, що в збірній U-17 не було відповідального менеджера, в обов’язках якого була б функція контролю за дисциплінарними покараннями. У збірній U-19 такий менеджер є, у U-21 теж є. А от у U-17 не знайшлося. ФФУ вирішила зекономити. Тепер вони можуть підрахувати ціну власної економії.

Але зауважте, я не просто розпочав свій текст із хронології. 27 березня стало відомо — 30 березня офіційно покарано чотирьох працівників. Всього 4 доби на пошук і представлення народу винних. Дивовижна оперативність. Браво федерація, браво, Андрій Павелко!

От би так діяти очільнику українського футболу в решті 5 історій. Де, вважаю, було би теж не зле покарати винних.

1. Вересень 2016. Збірна України грає проти Косово у відборі до ЧС-2018 у Кракові за присутності лише 999 рідних фанів.

Плювок в обличчя рідних вболівальників зі сторони ФФУ, просто констатація факту і жодного пошуку винних. А вони були. В особі головного тренера збірної Андрія Шевченка, який надто довго думав де йому зіграти цей матч на нейтральному полі. Та в особі відповідальних працівників з департаменту національної збірної, які не вчасно повідомили про цей матч мерію Кракова. Хто винен? Кого було звільнено після цієї ганьби?

2. Вересень 2017. У 1-го віце-президента ФФУ Вадима Костюченка виявився фальшивий диплом про вищу освіту. Два наступних взагалі недійсні, бо їх Костюченко здобув на базі першого. Після такого епічного скандалу Павелко не просто не звільнив свого заступника, не просто не відсторонив на час слідства. Він усіляко розпочав його вигороджувати — фразами «давайте дочекаємося завершення слідства». Тут і шукати винного не варто, Костюченко сам підтвердив свій злочин, не продемонструвавши справжній диплом.

3. Жовтень 2017. Україна-Хорватія 0:2. Яскрава крапка у провалі збірної України у відборі до ЧС-2018. Де синьо-жовті не зуміли навіть вийти до стадії плей-офф. Хто винен за таку гру, упродовж усього відбору, пане Павелко? Де ж ці тренерські відставки? Усе ж було так очевидно. Після подібних фейлів у відставку з поста збірної подавав навіть сам Валерій Лобановський. У якого було значно більше авторитету залишитися та пообіцяти виправити власні помилки.

4. Листопад 2017. Розслідування, яке довело, що ФФУ упродовж 2017 року витратила на ПРИВАТНІ перельоти керівника комітету арбітрів України Лучано Лучі цілий МІЛЬЙОН ГРИВЕНЬ. Пряма та однозначна корупція, до якої однозначно причетне вище керівництво ФФУ. Але після виходу статті та розголосу на рівні інтернет ЗМІ, від ФФУ ані пари з вуст. Так, наче цих обвинувачень ніколи не існувало. Хто винен у розкраданні коштів футбольної громади, пане президенте ФФУ, який зібрався у віце-президенти УЄФА?

5. Розслідування миколаївського журналіста Андрія Лохматова. Головні тези: комерційний партнер ФФУ, компанія «ФФУ Продакшн» нав’язує себе як єдиного постачальника синтетичної футбольної трави територіальним громадами, які будують штучні футбольні поля. Квадратний метр трави від «ФФУ Продакшн» коштує близько 20 євро, тоді як в Україні легко можна придбати аналогічні зразки за 12-14 євро. Чиста та доведена журналістом корупція. Цього разу вже на державному рівні. Кого ж звільняти цього разу? Керівництво «ФФУ Продакшн» вочевидь зобов’язане за це відповісти. Але . . . у ФФУ та від її президента традиційна тиша.

Говорить Андрій Павелко, вочевидь лише тоді, коли йому вигідно це робити.

А ось такі показові та оперативні звільнення, як у випадку цієї четвірки, мають лише одне пояснення. Це — подвійні стандарти. Якщо ви ще раптом не зрозуміли це, дочитавши цей текст до кінця.

Костянтин АНДРІЮК