Кому радість — кому шуби...

Мені невідомо, у що вдягають співробітників всім відомих футбольних телеканалів. Знаю, що футболки видають брендовані, костюми бачив підозріло блакитного кольору, плащі там усякі, кепочки, курточки... Чи це безплатно, чи із зарплатні вираховують, теж не знаю.

Точно знаю інше — головною премією журналісту цих каналів, який найкраще виконає завдання керівництва, буде шуба. Не вірите? Тоді подивіться їхні новини за останні кілька днів. Погляньте на цих хлопчиків із поглядом упійманих в супермаркеті за крадіжку пачки цигарок. Як старанно вони вимовляють слово «шуба» після кожної згадки про київське «Динамо». Що би те «Динамо» не зробило, коментар у цих переляканих один — шуба!

А мовчати не виходить. Раз обіграли «великий «Шахтар», другий раз обіграли, щоб нічого не снилося, у відборі до Лізі чемпіонів «Славію» перемогли. Я розумію, що неприємно. Нелегко посміхатися і вітати, коли всередині хочеться матюкатись від безсилої люті.

А ви спробуйте посміхнутись і привітати. І «Динамо», і «Зорю»... Не прикидайтеся. Ви можете, коли вам скажуть. Ви ж посміхались, коли «Шахтар» програвав у Лізі чемпіонів із непристойними рахунками. Ви ж не побивалися, коли гравців «Шахтаря» один за одним дискваліфікували чи то за допінг, чи то за наркотики. Веселі такі були, усміхнені!

Кажете, що згори сказали не радіти перемогам українських команд в єврокубках? А що робити — матюкатися в ефірі теж поки що навіть Леоненку не дозволяють? Один вихід — шуба! І дарма що більшість отих грайливих хлопчиків у часи «шубного скандалу» ще переживали перехідний період від сперматозоїда до людини. А потім замість історії України вчили, напевно, «історію Донбасу» і тому не знають, хто і коли був у нас президентом. Головне — вперто повторювати слово «шуба» — і щастя рано чи пізно прийде. І комусь за особливі заслуги у оббрехуванні київського «Динамо» таки подарують ту саму шубу.

Та це навряд. Хіба що онукам їхнім, які у 2095 році будуть урочисто відзначати сторіччя «шубного скандалу» після чергової перемоги «Динамо». Скажете, що за стільки років порозумнішають? Поки не видно — вже третій десяток років одне й те саме. І виходу не видно — «Динамо» ніби програвати не налаштовано...

Тоді так і буде. Кожному своє — ми пишатимемося перемогами українського футболу, а вони скиглитимуть про шуби. Може їх там і справді погано вдягають?

Микола НЕСЕНЮК

P.S. Пожалуй, лучшим постскриптумом к данной публикации может являться следующее видео, которое датируется 2002 годом и наверняка является любимым для директора упомянутых телеканалов.