Разъяснение Апелляционного комитета ФФУ

Останнім часом у ЗМІ широко обговорюються обставини договірного матчу між командами ФК «Металіст» та ФК «Карпати» у зв’язку із серпневим рішенням Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ (КДК) з цього питання. Ця справа нині перебуває в процесі підготовки до слухань в Апеляційному комітеті ФФУ (АК).

В той же час у деяких публікаціях на цю тему йдеться про нібито порушення процедури розгляду справи АК ФФУ з метою навмисного затягування процесу. Автори згаданих матеріалів прямо натякають на те, що в такому непрозорому перебігові подій кревно зацікавлене керівництво національної федерації, котре начебто і здійснює тиск на членів Апеляційного комітету.

З метою недопущення розповсюдження викривлених інтерпретацій з приводу реальних фактів резонансної теми, Апеляційний комітет вважає за необхідне зробити наступне роз’яснення.

Справа, про яку йдеться, є безпрецедентною для органів здійснення футбольного правосуддя в Україні не лише зважаючи на кількість її учасників — офіційних осіб ФФУ, футбольних клубів, їх керівників, працівників та футболістів. Вона є такою і з огляду на те, що КДК та АК ФФУ, оцінюючи певні обставини спору, дають їм належну правову оцінку. Тобто, у даному випадку вони фактично проводять слідство, оскільки учасники спору є водночас й свідками, а, можливо, і порушниками.

Ще одна суттєва відмінність цієї справи полягає у тому, що вона містить значний обсяг документів. Лише доповнення до однієї апеляційної скарги, наприклад, ФК «Металіст» складається із 76 сторінок, не кажучи вже про майже тисячу сторінок основних матеріалів. Наразі скарги та додаткові матеріали продовжують надходити до АК.

Окрім цього, деякі обставини справи й суттєві для неї питання потребують додаткового з’ясування, на чому, до речі, наголошують і самі скаржники.

Увесь цей масив інформації потребує ретельного вивчення та аналізу, адже йдеться про звинувачення у дуже серйозних порушеннях та застосування неординарних санкцій. Звісно, що ця відповідальна робота вимагає і відповідних затрат часу.

Тепер щодо самої процедури.

КДК ФФУ розглянув зазначену справу 02-09 серпня 2010 року та оголосив тільки резолютивну частину рішення без викладення мотивації його прийняття. В письмовому вигляді резолютивну частину цього рішення було направлено учасникам спору 16 серпня 2010 року.

18 серпня 2010 року були подані перші скарги на це рішення — також без аргументації, лише із посиланням на отримання резолютивної частини.

В повному обсязі ( із належною мотивацією та аргументацією ) скарги від чотирьох учасників спору надійшли до АК ФФУ 08.09.2010 р. ( подані були до ФФУ в повному обсязі тільки 06.09.2010 р. ).

Згідно з ч.2 ст.67 Дисциплінарних правил ФФУ справи, що вимагають додаткового з’ясування обставин, повинні бути розглянуті протягом не більше 37 днів. Тобто, навіть з урахуванням цього положення та дати отримання скарг Апеляційним комітетом, розгляд їх мав би відбутися не пізніше 14 жовтня 2010 року. Втім та ж ч.2 ст.67 надає право органу здійснення футбольного правосуддя прийняти рішення про продовження строку розгляду справи за межі зазначених 37 днів.

В даному випадку АК ФФУ 08.09.2010 р., ознайомившись тільки із змістом однієї із отриманих скарг, вже направив два запити до ФФУ для з’ясування певних обставин.

АК ФФУ виходить із того, що частина учасників спору знаходиться поза межами України. Вони могли отримати повний текст рішення КДК ФФУ, принаймні, не раніше, аніж «українські учасники» спору — ті ж ФК «Металіст» та ФК «Карпати» — в останні дні серпня 2010 року, а скоріше за все — навіть пізніше. В той же час, саме від їхньої позиції значною мірою залежатиме об’єктивність розгляду справи та справедливість ухваленого рішення. В цьому сенсі навіть сам факт подання чи не подання такими особами скарг або будь-яких заяв до АК ФФУ має значення та потребує оцінки.

Виходячи із наведеного, керуючись перерахованими вище положеннями Дисциплінарних правил, АК ФФУ визначив за можливе надати всім учасникам-свідкам змогу довести до АК ФФУ свої правові позиції.

Таким чином, Апеляційний комітет жодним чином не порушує процедуру, не затягує процес розгляду справи, а, навпаки — створює умови та здійснює реальні кроки у напрямку найбільш ґрунтовної підготовки та об’єктивного її розгляду.

На останнє — щодо «тиску» з боку керівництва ФФУ на Апеляційний комітет.

Відповідно до ст.47 Статуту ФФУ органи здійснення футбольного правосуддя формуються — їхній склад обирається — Конгресом ФФУ. Ці органи, АК ФФУ, зокрема, за Статутом ФФУ та Дисциплінарними правилами, є незалежними та підзвітними виключно Конгресу ФФУ.

Тому Апеляційний комітет категорично спростовує та відкидає будь-які натяки і відверті заяви про вплив на нього або окремих його членів з боку керівництва ФФУ як стосовно розгляду наведеної справи, так і загалом.

Водночас АК ФФУ розцінює подібні публікації як спроби здійснити психологічний або інший тиск на нього у зв’язку з розглядом апеляційних скарг суб’єктів резонансної справи.

АК ФФУ вважає такі вчинки неприпустимими і рекомендує усім зацікавленим сторонам, а також засобам масової інформації утримуватися від поширення не перевіреної інформації.