Игорь БЕЛАНОВ: «Мы бы сейчас такое вытворяли!»

Завтра 50 лет исполняется одному из трех украинских обладателей «Золотого мяча» (Блохин-1975, Беланов-1986, Шевченко-2004) — бывшему нападающему киевского «Динамо» и сборной СССР Игорю Беланову. Ветеран советского футбола еще поигрывает сам, нынеш­них форвардов считает «предсказуемыми, как марионетки» и баллотируется в горсовет.

— Игорь Иванович, как плани­руете отмечать юбилей?

— В субботу в Одессе накрою стол своим ребятам, с которыми вырос и начинал играть в футбол. А в понедельник соберу друзей в Киеве. Днем на стадионе «Дина­мо» министр спорта Равиль Сафиуллин вручит мне орден «За заслуги» II степени, а вечером будет банкет. Гостей пригласил около 70 человек. Будут почти все ребята, с кем я играл — Блохин, Заваров, Яковенко...

— А сейчас иногда играете в футбол?

— Конечно. Вот в воскресе­нье буду играть на стадионе им. Банникова в матче первенства Украины среди ветеранов. Да часто играю, и вообще стара­юсь держать себя в форме. Хожу в тренажерный зал, постоянно даю себе нагрузки. Знаете, 50 лет это мне только по паспорту, а так я себя ощущаю 30-летним.

— После матчей чувствуете себя нор­мально?

— Бегаю еще быс­трее, чем до начала игры! — рассме­ялся Беланов. — Конечно, не так, как раньше, но тем не менее.

— Чем сейчас занимаетесь?

— Ушел в поли­тику. Баллотиру­юсь в горсовет. Хочу хоть как-то повлиять на ситуацию, которая сложилась в одесском футболе. Спокойно смотреть на то, что сейчас происходит с «Черноморцем», до чего довели мою родную команду, я не могу. Клуб сейчас скатился в такую яму, что скоро, боюсь, на первенство области играть будет. Жалко и стыдно за город. Надо срочно что-то делать.

— В своей победе на выборах уверены?

— Пройдем, куда мы денемся.

— На матчи «Черноморца» сейчас ходите?

— Нет, потому что меня туда никто не приглашает. Я ходить унижаться, просить пропуска не хочу.

— Киевское «Динамо» для вас тоже не чужое. Что можете ска­зать о нынешней команде?

— Я не в восторге от игры, которую они сейчас демонстри­руют. В действиях футболис­тов нет ни злости, ни агрес­сии, глаза не горят — сплош­ная апатия, отбывание номера. Эх, наше бы поколение да в нынешнее время! Мы бы сейчас такое вытворяли! Нельзя играть без души, нельзя.

— Сейчас в бедах «Динамо» винят Газзаева...

— Да не в тренере дело. А в психологии легионеров, приез­жающих к нам. Ну вот пред­ставьте: я с детства болел за киевское «Динамо», и когда попал в эту команду, для меня это было что-то необыкновен­ное. Я был готов из кожи лезть! А сейчас игрок пришел, еще ничем себя не проявил, а ему уже платят большие деньги, и все — ему уже ничего не надо.

— Среди современных футбо­листов есть кто-то, кто напоми­нает вас в молодости?

— Скажу без ложной скром­ности — нет. Не вижу я таких же взрывных, скоростных нападающих, с постоянны­ми рывками, какими были Блохин, я, Леоненко, моло­дой Шевченко. Сейчас они все принимают мяч в ножки, стоя спиной к воротам, пока развернутся, пока подумают, пока подстроятся под мяч. А так чтобы обострить, ворвать­ся в штрафную — этого нет. Все какие-то предсказуемые, как марионетки.

— Какие из голов вам особенно памятные?

— Два мяча, забитые мос­ковскому «Спартаку» в 1985 году. Это был мой дебютный сезон в «Динамо», матч чем­пионата СССР. На Республи­канском стадионе — аншлаг, я забиваю два гола-красавца и мы побеждаем 2:0. Я пыта­юсь сейчас за любые деньги купить запись того матча, но нигде не могу ее найти. Хотя один из тех моих мячей стал 2000-м голом киевско­го «Динамо» в чемпионатах Союза — и не сберегли.

Эдуард КИНЗЕРСКИЙ

Сегодня

Автор: (shurik)

Статус: Наставник (1245 комментариев)

Подписчиков: 474

62 комментария
Лучший комментарий
  • Микола Шевченко(Shved) - Наставник
    24.09.2010 10:56
    Я був на матчі зі Спартаком у 1985 році. Щоб уявити повну картину, треба знати, що передувало тому матчу. А ситуація була така: Динамо у 1983 зайняло 7-ме місце, а у 1984 - 10-те. Це були дві величезні довготривалі трагедії, підсилювані безперестанним поливанняам брудом з московських ЗМІ, причому брудом без тормозів, як же інакше: Динамо грає невдало, а отже весь негатив - справедливий. Навесні 1985 року перероджене Динамо пішло на злет, а Бєланова запросили до збірної. Але збірна програла основному конкуренту Данії 2-4. Так Малофєєв нічого кращого не придумав, як повісити всіх собак на Бєланова (до речі, Малофєєв цей трюк пізніше повторив, звинувативши Хацкевича і Бєлькевича у зраді). Центральна преса то дружно підхопила і організувала просто таки травлю і цькування українського форварда. Пам`ятаю, що Бєланов дуже від того переживав і мало в депресію не впав. І ось Спартак приїжджає в Київ, здається в червні. Чим не спосіб реабілітуватися за невдалі сезони і поквитатися за травлю окремих футболістів, тренерів і команди вцілому? Стадіон забитий і кипить, прагнучи сатисфакції. Хай вас не вводить в оману скромний рахунок 2-0. Спартак був просто розчавлений і переграний по всіх статтях у присутності вивергаючого стотисячного вулкана. Просто Динамо ніколи не було кровожерливим і рідко набивало повний кошик голів, а просто розірвавши суперника, тим і вдовольнялося. А які голи забив в тому матчі Бєланов! Ось опис одного: був прохід флангом, передача в штрафну і Бєланов на шаленій швидкості злетів наче птах, взявшись для захисників нізвідки, мов із-під землі, і не головою, а ногою увігнав мяч у ближню дев`ятку, без шансів для Дасаєва. Треба розуміти особливий стиль Бєланова: "надзвукова" швидкість і удари зльоту, в один дотик, без обробки і, що характерно, дуже сильно. Якщо м`яч потрапляв у рамку, то був невідворотній гол. Катнути по більярдному в недосяжний кут, то скоріше Протасов, а не Бєланов. Щоб отримати уяву про його удари, подивіться кліп (Момент №10):
    http://sport.oboz.ua/news/2010/4/29/74048.htm
    Пфаффу ще довго снився той гол в кошмарних снах і він прокидався серед ночі з криками: Мама-Мама!
    Багато з того, що каже Ігор Іванович,оцінюючи сучасних футболістів, правда. Але я б не поспішав з висновками по нападаючим, а послідкував би, наприклад, за зростанням Романа Зозулі. Бєланову тоді було 25,
    а Зозулі нині 20. Зате яка швидкість, настирливість по хорошому в`їдливість і "вогонь в очах". Для мене очевидно, що він йде шляхом Бєланова, лише швидкість може трішки не та, і не знаю чи вистачить технічного оснащення, але цей хлопчина за стилем, скоріше Бєланов, ніж Марадона: не такий яскравий, зате дуже корисний і, маю надію вже найближчим часом - дуже ефективний.
    А динамівського форварда, володаря Золотого мяча Ігоря Бєланова вітаю з днем народження, із полуднем віку і бажаю всяких гараздів. Він один з моїх улюблених футболістів за всю історію. Футболіст може подобатись за ігровими якостями, а може за людськими. Так в Ігорі Бєланові, мені здається, ці дві характеристики поєднались.
    • 24
Еще комментарии
Комментировать Еще комментарии