Сегодня — 100 лет киевскому футболу. Поздравление президента ФФУ

Золоту київську осінь важко уявити без футбольних акордів. Сьогодні вони лунають із особливими — святковими — інтонаціями. Сто років тому ігри з м’ячем уже настільки міцно вкоренилися в дозвілля наших пращурів, що перед ними постала необхідність у створенні міської футбольної ліги. Відтоді древнє славне місто — колиска слов’янської культури — безліч разів підтверджувало своє почесне право бути серед визнаних футбольних столиць Старого Світу.

М’яч має багато чарівних властивостей. Але насамперед він об’єднує і дарує радість. А ще він уміє підкорювати простір і час. У ці дні рівно півстоліття тому київське «Динамо» перервало гегемонію московських чемпіонів союзної арени. Жовтневого вечора 1975-го на київському стадіоні розпрощалася з суперкубковими амбіціями грізна «Баварія». Нам із вами пощастило жити в місті, яке виплекало цю диво-команду. Вона підкорила Європу, вона подарувала футбольному світові Валерія Лобановського, Олега Блохіна та Андрія Шевченка. Вона протягом багатьох років була та залишається візитною карткою, гербовою печаткою всієї України, уособленням усього найкращого, що є в київському футболі.

Однак, наше місто пишається не одним тільки динамівським ромбом. На його футбольному щиті — значно більше зірок. За вірність традиціям. За масовість, яка обов’язково переходить у якість. За сучасну розвинуту інфраструктуру. Останній фактор сьогодні, напередодні ЄВРО-2012, надзвичайно важливий. Символічно, що за кілька годин відкриє свої двері реконструйований НСК «Олімпійський». Арена, на якій кувалися наші великі перемоги, має стати полем нових досягнень, символом нового Києва та нової України.

У цей святковий день слід згадати добрим словом усіх причетних до становлення й розвитку київського футболу — гравців, тренерів, менеджерів, суддів, представників ЗМІ, функціонерів. Завдяки їхнім зусиллям київський футбол став брендом, авторитетним знаком якості. Справа честі сучасного покоління — зберегти та примножити наше спільне надбання.

Цю велику місію на своїх плечах несе такий же різнобарвний футбольний люд, але в авангарді цього руху — ті, хто безпосередньо, щоденно опікується підготовкою зміни, організацією змагань на масовому, аматорському рівні. Отже, звертаюся зі словами щирої подяки до фахівців Федерації футболу міста Києва на чолі з Ігорем Кочетовим, представників усіх прошарків могутньої піраміди міського осередку гри мільйонів. У ваших руках — футбольне майбутнє столиці!

Та навіть для міста з півторатисячною історією століття — це вік зрілості, вік розквіту. Хочу побажати всім, щоб футбол під оспіваними київськими каштанами продовжував квітнути й приносити задоволення. Щоб спонукав до здорового способу життя, до невпинного прогресу та самовдосконалення. Щоби допомагав кожному з нас відчути себе у реальному житті повноправним членом цивілізованого світу.

Зі святом, дорогі друзі!