А що не зрада?

Сьогодні скільки довелося прочитати коментарів на кшталт того, що Шева - зрадник, що я задав собі таке просте питання: а яка політична сила розглядалася б вболівальниками ДК не як зрада?

Те, що ми вболіваємо за один клуб, не робит нас однаковими. Хтось говорить російською, а хтось - українською. Хтось живе в центрі, а хтось - на заході.

То чому ж ми так вперто відмовляємо нашому кумиру, який стільки разів змушував забути нас про те, хто ми є, окрім того, що ми вболівальники великого і славетного ДК, у праві зробити власний вибір? Нехай наіть він помилковий, навіть якщо він для нас неприйнятний, проте, це його свідомий вибір! Чого ж варта наша любов, якщо так мало потрібно для того, щоб вона обернулася, якщо не ненавісттю, то відвертою відразою?

ІМХО, я переконаний, що Шева, зі своїми "політичними" фінтами  помиляється. Не тому, що він вирішив піти в політику взагалі. Не тому, що він пішов в політичну силу, яку не підтримую я. А тому, що він пішов взагалі не в політичну силу, а долучився до технологічного поректу, приреченого на цілкоитий провал. Навіть якщо набере ті 3 відсотки (чи скільки там передбачає закон?). Я певен, що Андрій вартий більшого.

Проте, я підтримаю його не тільки в його звитягах, але й у його поразках та помилках. Я переконаний, що всі ми йому трохи винні за те, що він нам дав.

ЗІ. Перепрошую за емоційність, але дуже вже я не люблю, коли починають судити тих, кому ще вчора співали дифірамби. Наші кумири такі, якими ми їх створили.