Не зупинятися!

Як же рівномірно плине життя на нашому сайті.

Міжсезоння – шукаємо нових гравців, обговорюємо їх. Слідкуємо за чутками, аналізуємо перспективи. Перед першою грою сперечаємося, визначаємо можливий склад команди. Лаємося, не без цього. Але якось без особливої злоби. Без "ти крот", "псевдо вболівальник" і т.д. Як у великій сім‘ї – брат брату може й по шиї дати, але потім і вибачиться, і коржиком пригостить…

І ось... Сезон почався.. 

Перед грою – всі на стадіон! У перерві  блогами відстрілюються лаконісти: "Вперед, так тримать" або "Семін(Нінкович, Кранчар, Парамон)-вокзал-Москва(Сербія, Хорватія, Чоколовка, або просто вагон). Вони ж закінчують такими блогами й гру.

Хвилин через сорок обов‘язково з‘явиться блог "Щойно зі стадіону". Я так підозрюю, що це єдиний блог, який прив‘язаний не до автора, а до часу. В залежності від результату на ранок знаходимо: "Підтримаємо команду", "Порвем $наступний суперник$". Потім більш обережні спроби аналізу гри. Як правило, в блогах, що з‘являються ближче до обіду набагато більше конструктиву, менше емоцій. Пережили, переварили в собі.

Вечір проходить в змаганнях коментаторів і лише за опівніч все стихає. На ранок прибережні блогові пальми починає вмивати нова хвиля блогів. Люди, яких не зрозуміли у вечірніх коментарях починають викладати свої думки в окремі блоги. Знову війна, знову до обіду: "Відповідь на блог $тактика тактистів або як має грати запасний воротар під час гандбольної атаки з місця правого інсайду$". Читаємо, коментуємо, лаємося. До тез "Сьомін-вокзал" додаються: "Суркіс-вокзал", "Фунт+Вал – вокзал", "Я-вокзал, бо завтра у відпустку". Інколи до вечора може з‘явитися блог доведеного до самогубства: "Шурік, видаляй акаунт, бо я вже не можу". Це той, хто не зміг ні блогами, ні коментами відстояти свою "єдину вірну" думку.

До вечора аргументисти створюють нарізки моментів (до речі, дуже за це дякую, серйозно), таблиці, підтягують статистику. Війна трішки втихає, бо не всі можуть аргументовано відповідати на факти. Втихає за рахунок фрази: сам дурак, і статистика твоя дурна. На неї не відповідають або ж відповідає АВАВ з Шуріком. Але ми того не бачимо…

Отак минає другий день… А на ранок третього ми вже підводимо підсумки. Хто коментував і вболівав правильно, а хто "крот". Новий виток! Аналізуємо аналітиків! Клеймо позору на ніки, тицяння пальцями в кротолазутчиків, інструкції ідеального вболівання, поведінки на сайті, на стадіоні, в себе вдома, вдома у Шеви…

І раптом, в кінці дня, чи на початку наступного -  ледь примітний запис: "Квитки на Говерлу (Фейенорд, Арсенал, БК Будівельник) вже можна придбати?". Це сигнал. Підозрюю, ці блоги пишуть самі адміни. Бо відразу після них уся вболівальницька братія починає обговорювати наступну гру. І склад, і гравців, і тренера, і суперника. Все починається знову….

До чого це все? А до того, що кожен з нас тут – частинка життя цього сайту. Не буде критиків – не буде аналітики, нарізок, статистик, цікавих думок. Не буде критиканів – не буде Валівських викриттів, не буде слюни на моніторі, не буде єднання – всі за Динамо. Зникнуть "лаконісти" – заберуть з собою цікаві навколо футбольні картинки, приколи, емоції. Не буде писати Маша, не буде кому колекціонувати мінуси J.

Любімо ближніх, поважаємо, пишемо! Ми – натхнення один для одного!