Сон

Я гуляю по донецьку-
Скарбниці нашої культури.
Прохожу я церкви, парки,
Успенські, славнозвісні, мури.

Усюди чутно українську,
Усюди чутно говір, сміх.
Бандити вже сидять у тюрмах,*
А я чомусь валюся з ніг.

Ось і вже Донбас-Арена-
Донецький красень-стадіон.
Сьогодні буде матч сезону,
Переможець займе трон.

Перекличка дружніх фанів.
Вже команди вийшли в поле:
Шахтар донецький і Динамо.
Я почуваю себе вдома.

Вже матч: прохід Срни по флангу,
Простріл, поза грою, гол.
Біжить Ракицький до арбітра:
Благає зафіксувати фол.

Відміна голу, вже Динамо,
В атаку стрімголов біжать.
Пас, удар і гра рукою,
Пенальті треба призначать.

І тут арбітр помилився-
Не треба нам нечесна гра.
Рахунок відкрива Динамо,
В свої ворота б*є Срна.

І далі боротьба, змагання,
Але все в межах Fair Play/
Рахунок усе ж той, незмінний,
Динамо здобува трофей.

...Я гуляю по Донецку-
Вецну советской культуры,
Прохожу я клубы, бары,
Успенские(че б...ь?) дуры.