Знайшов цікаву статтю і вирішив поділитись з вами
Ну, скільки можна?! Не знаю, може, то я один такий, але навіть коли матчі доволі цікаві, під бубоніння цього коментатора я дуже часто борюся зі сном.
Ну шепелявить, то й шепелявить. Як добре подумати — це можна й зробити плюсом, якось удосконаливши і освоєріднивши коментарі матчів.
Але про що це я — яке там удосконалення...Коли він монотонить ще під час матчів “Шахтаря” — то пів біди, якщо забути про постійні дифірамби донецькій команді. Пів біди — бо гравців хоч знає. Тільки от сьогодні він розповідав про перипетії гри "МетаДон" — "Ворскла". Окрім Безуса, Долганського, Бандури — словом, більш-менш відомих футболістів, інших називав просто “гравцями”. Та зайди ти на офіційний сайт УПЛ і звіряй гравців за номерами, або хоча б зрідка зиркай у прокол!
Словом, не знаю, як ви, а я боюся, як би то з таким (не знайду епітетів потрібних — одна нецензурщина на думку приходить), я не дістав відрази до футболу.
P.S. “Нудьгувати нам ніколи”, “Все для вас шановні друзі” — такі фрази від нього прозвучали під час коментування цього матчу. Ой, тільки не з тобою, чоловіче. Тільки не з тобою.
Кто достоен уважения (пока ), так это Сопко - сдержан, объективен ( порой до странного ) и компетентен, да и игроком был незаурядным. Правда, иногда и он не в силах спрятать свои предпочтения.
А уж про ляпы ихние не знает, наверно только ленивый.
Комментатор - это не только профессия - это состояние души.