А для чого Динамо Ліга Чемпіонів розливу 13/14?

А для чого Динамо Ліга Чемпіонів розливу 13/14?

Адже як видно з результатів команди останніх років успіхом вважається сам вихід в груповий турнір. В групі боремось за 3-тє місце. Коли шановні друзі ми виходили з групи в наступний раунд ЛЧ? Років 10 напевно тому? Особисто і не пригадаю.

Команді і клубу потрібне перезавантаження.

Але клуб наступає на ті самі граблі вже вкотре. Далеко ходити за прикладами не варто.

Згадаймо минулий сезон. Було видно, що Сьомін не справляється, у команди немає гри, зі скрипом іде результат. Сезон 11/12 закінчився, тренер залишається. Вихід в груповий турнір  ЛЧ здійснено, ось вона – мета діяльності клубу і команди досягнута. Та не все так просто. Поразка на Парк де Пренс, на Донбас Арені показала що залишити Сьоміна головним тренером було помилкою. Але не тільки залиши на роботі Сьоміна була помилкою. Для чого куплялись Сімовіч, Рафаель, Рубен, Аруна залишається загадкою. Адже рішення по купівлі гравців приймає не тільки головний тренер, є ще група селекціонерів, а є особи про які повинні говорити в голос: Ген.дир – Резо Чохонелідзе, Спорт.дир – О.Михайличенко, віце-президенти: Ашкеназі,Паламарчук, Петрашенко, Ратушин, Семененко, Старовійт є ще президент – Ігор Суркіс. Чи було озвучено ким була допущена помилка, хто поніс покарання за невдалі результати. Правильно – тільки тренер. Провина в слабких результатах Сьоміна величезна але не 100 відсоткова. Всі інші прикрились Юрієм Паличом як щитом.

В лічені дні приймається рішення про призначення Олега Блохіна тренером Динамо. Як Вам результати? Поразки від Дніпра, Металіста, Метадону, нічия з Іллічівцем в ЧУкрі, поразки від Потру і ПСЖ, нічия з тим самим Порту і Динамо З в ЛЧ. Отримаємо 50% набраних очок від загальної кількості. Результат так собі. Звісно робимо скидку на те що Блохін хворів, не тренував команду, а сама команда знаходиться в розібраному стані.

Усі чекають зимової перерви, чекають продажу гравців що стали баластом, купівлі неохідних гравців на проблемні позиції і матчів з Бордо. А що отримуємо на виході? Відпускаємо гравців які були прикладом професіоналізму, відданості, роботоздатності: Бетао, Вукоєвич, отримуємо казуз з кращим нападником команди Брауном Ідейє. Замість того щоб зустріти як героя, поливаємо потихенько брудом.

Алієва ж повернув Дніпро бо команді Рамоса він не потрібен, не потрібен він і Динамо, і виходить що друзі Мілевський і Алієв продовжать свої подвиги в Динамо-2.

Купляємо під основу, на перспективу Селіна і Безуса – українців, молодих, з хорошими фізичними даними і перспективами професійного росту. Безперечно це успіх.

Дальше більше – купляємо Віду, і повертаємо Люльку.  Купили Віду і ладно, гравець то як на мене нічим особливим не вирізняється, тим більше що на позиції грає Д.Сілва. Тоді у мене питання – а для чого повертали Люльку? Грав собі Сергій в «Словані», набирався ігрової практики, і тільки десь починав набирати досвіду, як гравця висмикують і повертають назад. Для чого?  Доволі посередні Сілва і Віда будуть грати бо за них заплатили гроші, бо у них зарплати на порядок більші від того ж Люлька, а Сергій успішно буде полірувати лавку. Як бачимо логічних дій в дії керівництва тут не видно

Цікава ситуація виходить і в центрі захисту де фактично два гравця Михалик і Хачеріді, і не треба говорити про універсальність Селіна і Віди, чи награвання на цій позиції Сілви. Толку з цього не буде. І приклад Михалика тому підтвердження, який чудового грав в центрі півзахисту, а в захисті допускає позиційні помилки саме через відсутність навиків гри на даній позиції. Інформація про купівлю Гранквіста виявилась мильною кулькою. Тобто знову менеджмент клубу не допрацював.

Матчі з Бордо всі бачили. Результат не по грі, але його треба прийняти щоб розвиватись, виправляти помилки, і …

останні дні лютого і ми відпускаємо Вукоєвича, Богданова на черзі Мехмеді. Зрозуміло що з тими гравцями що залишаться можна боротися за 2-ге місце і вихід в Лігу Чемпіонів. Але хіба вона нам потрібна. Адже знову ми ставимо метою 2-ге місце, будь-яким способом, замість того аби створювати команду з прицілом не на одноразовий успіх, а на те щоб протягом багатьох років бути в еліті європейського футболу. Вище наведена Борусія Дортмунд не кидалася зі сторони в сторону, планомірно проводила свою стратегію, ніхто не робив трагедії з останнього місця в групі минулого сезону. Клуб, гравці і тренер набирались досвіду щоб уже наступного року виграти «групу смерті» з Реалом і Манчестер Сіті. Так само як і не роблять думаю в Дортмунді трагедії в тому що команда не виграє Бундеслігу втретє підряд, адже важливіше постійно знаходитись на футбольному Олімпі ніж круті синусоїди.

Так чому клубу Динамо, братам Суркісам не витримати паузу, поставити наріжним каменем формування боєздатної команди на роки перед сьогоднішним «успіхом», змінити роботу з вболівальниками, налагодити роботу служби селекції, покращити роботу медичного персоналу, роботу ДЮСШ. Я готовий почекати, а Ви ?