Клацаючи пультом. 1/8 фіналу ЛЧ. Все за правилами

Ех, яку ж дурницю вчинив один із адмінів Брутального Футболу, приділивши більше уваги матчу в Дортмунді...

Ну а що? Він же українець, уболівав за своїх (чи то за рейтинг УЄФА?), але не в тому суть. Усього два матчі. Два матчі в одному телевізорі… Спробуй тут угадай. В кожному з матчів по три голи.

От така от лірика. Якщо команда програє з рахунком 0:3, та ще й зазнає поразки у двоматчевому протистоянні (загальний рахунок — 2:5 не на користь «помаранчево-чорних»), то вона програє заслужено. Розум підказував, що немає сенсу відправлятися в Дортмунд, а набрати на пульті число 53 (саме за таким паролем можна було потрапити на «Олд Траффорд») і насолоджуватися майстерністю... майстрами... словом, просто насолоджуватися футболом. Але серце говорило «Та ні, два голи реально відіграти», «3:0... а може якраз?» «А може бл...-муха» і не якраз...

Ця стаття писалася, коли автор не бачив голу Роналду у ворота ВНЗ, який Кріштіану закінчив із червоним дипломом. Ця стаття писалася, коли автор пропустив весь «накал стастєй». І взагалі, вона написана на емоціях, так що логіки шукати годі.

Повертаючись до «Шахтаря», то не треба шукати причин типу «чемпіонат пізніше починається», «нам не пофартило» і т. д. «Шахтар» реально був слабшим. «Шахтар» завадив мені подивитися справжній футбол.

Але коли наступного разу складеться ідентична ситуація, я, знову ж таки, приділю більше уваги матчу за участі української команди і, сподіваюся, наступного разу вона мене не підведе...