Стакан на половину повний

Третій офіційний матч в сезоні в «Динамо» порадував око вболівальників команди. Порадував не так рахунком (впевненою перемогою), як змістовною грою «Динамо».

Після двох турів було багато скептичних стріл випущено в сторону, власне, змісту гри, а також в сторону тренерського штабу.

Попробую переконати, що стакан на половину повний по вчорашній грі.

Вчора в основі вийшли усі футболісти, придбані цього літа (за виключенням Драговича). Хто буде спорити, що Ленс і Беланда краще виглядали, ніж в попередньому матчі). Про гру Мбокані говорить сам Мбокані.

Хто буде заперечувати, що Ленсу і Беланда потрібен час на елементарну «притирку» до інших гравців? А якщо так, то ці гравці будуть додавати у кожній наступній грі. Той же Ленс на голову вищий від Ленса у грі з Волинню. Пас на Мбокані (другий гол) віддав Беланда.

Тепер Тремулінас. Здається, панове, ми придбали нову Дюрасельку. ЗМІ, інтернет-ресурси в захопленні від його гри, як ми з вами. Сподобалось порівняння одного з вболівальників, який написав на цьому ресурсі, що француз на лівому фланзі доріжку протоптав під час матчуJ. Схоже, що «Динамо» придбало такого собі Дані Алвеша французького розливу. Розумію, що не можна робити висновки по одному матчу, але погодьтесь, що є всі передумови говорити,  що і у нас нарешті з'явився свій «латераль».

Вихід Тремулінаса дав можливість стверджувати, що Селін досить комфортно себе почуває не крайнім захисником, а центральним, що не може не радувати. А останні ігри (лівим захисником) почали переконувати в зайвості цього виконавця в «Динамо» (ще один українець у складі ой як не завадить).

В світлі останніх придбань конкуренція в команді зросла в рази, що не може не радувати тим, що вона підштовхне розкритись по-новому старожилів команди. В першу чергу це стосується Ярмоленка. Якщо пацан поставить собі планку вище, зрозуміє, що футбол - це командна гра, відкине зайву гординю, вірю, що його гра засяє новими фарбами.

Не розумію нападок на Велозу. Людина робить багато чорнової роботи, віддає багато зрячих пасів. Так, трохи не той Мігель, якого ми привикли бачити в минулому сезоні. Але він обов'язково додасть у грі. Футболіст такої кваліфікації потрібен «Динамо»: Велозу може віддати пас на 30-50 метрів точно в ноги без розбігу, вміє прикрити м'яча корпусом, вміє «заспокоїти» гру, коли це потрібно.

Хачеріді - бетон, стіна, мур. Така собі «грецька фаланга», яку не можливо пройти.  

Тепер на рахунок основного. Потішили контратаки «Динамо», в яких бере участь половина команди. Давно такого не було в «Динамо». На цьому ресурсі багато пишуть і спорять про динамівських футбол. Для мене це:

1. Візиткою «Динамо» завжди була гра флангами. Як це повинно виглядати вчора показав Тремулінас. Не забуваймо, що ще є Ленс, Ярмоленко, Гусєв.

2.  «Динамо» завжди вміло швидко переходити з оборони в атаку: така собі «команда-пружина», що сильно вистрілювала. Згадую гру «Динамо» в ЛЧ 1997-98 рр. і коментар Уткіна: «Тиск на «Динамо» з перших хвилин призводить до голів в ворота їх суперників» («ПСВ», «Барселона»).  Такий перехід здійснювало не 2-3 футболісти, а половина команди. Вчора було декілька таких переходів, що дуже тішить.

3. Суперники боялись динамівського пресингу по всьому полі. Елементи цього пресингу вчора  були присутні.

4. Фізично команда витримує майже 90 хв., а не 60 хв. (хай їм грець) як при колишньому наставнику.

Скоро гра з Мордором, яка дасть відповідь на деякі запитання. Але якось зовсім не боязко чекається на неї. Напевно тому, що стакан наполовину повний. Ну і, в врешті-решт білий колір - це символ добра, а чорний - символ Мордору....