Україна - Ізраїль - 2:0. Стіна дощу з українським градом на ізраїльські голови

Тренер - Михайло Фоменко

Ізраїль: Ават - Шпунґін, Таль Тен-Хаїм, Тібі (Кейнан 86), Гершон - Йейні (Альбертман 46), Натхо (Бенаюн 72) - Меліксон (Езра 46), Кайал (Раді 46), Бен-Басат - Шехтер (Рафаелов 61)

Тренер - Елі Ґутман

Судді: Кружляк - Слишко, Мокош (усі - Словаччина)

Попередження: Ракицький 28, Дедечко 67 - Натхо 42, Гершон 73

фото - Олександра Приходька, UA-Футбол

Знаючи прагматичність тренерського стилю Михайла Фоменка, від цього матчу не вартувало очікувати чогось надзвичайного чи несподіваною. Більше того, більшість з тих, з ким розмовляв про товариський поєдинок збірної, схилялися до думки, що зіграємо 0:0. І додавали: "Як з Камеруном".

Іншими словами, до походу на футбол киян могли спонукати хіба-що патріотичні почуття. Впродовж усього дня в столиці збиралося на дощ. Парка, похмура погода і вітер свідчили, що опади будуть з години на годину. Влило хвилин за 15 до початку матчу. Влило рясно, з громом і блискавками. І пік тої зливи припав саме на той момент, коли футболісти вийшли на поле і вишикувалися перед національними гімнами. Не дивно, що за лічені хвилини майбутні суперники змокли, як хлющі. Ізраїльтяни, щоб зняти додаткову вагу, навіть скинули з себе під час виконання українського вітрівки.

Михайло Фоменко виставив на цей матч цілком прогнозований варіант складу. Місце у воротах зайняв Андрій П'ятов. В обороні справа наліво розташувалися Артем Федецький, Олександр Кучер, Ярослав Ракицький і В'ячеслав Шевчук. В опорній зоні діяли капітан Анатолій Тимощук і Руслан Ротань. Інший номінальний "хвилеріз" Едмар грав під нападником Марко Девічем. На краях півоборони розташувалися Олег Гусєв (справа) і Євген Коноплянка (зліва).

Тренер гостей Елі Ґутман розставив підопічний за тою ж класичною схемою 4 - 2 - 3 - 1. Воротар - Дуду Ават. На краях оборони - Юваль Шпунґін (справа) і Рамі Гершон (зліва). Стоппери - Таль Бен-Хаїм та Ейтан Тібі. "Хвилерізи" - Шерен Йейні та Бібрас Натхо. Під нападником Ітаєм Шехтером діяли Берам Кайал, Маор Меліксон (справа) і Еден Бен-Басат.

Ось так, під дощовий гуркіт по даху "Олімпійського", від якого ледь вдалося розчути багатоголосе "Ще не вмерла України...", команди розпочали гру. На трибунах відразу кинулася у вічі розтяжка - "Поверніть Вінниці "Ниву".

Перших десять хвилин зустрічі минули за незначної переваги господарів. Точніше, яка то перевага? Українці довго перепасовувалися в зоні між центральною лінією і штрафним майданчиком ізраїльтян. Великої рухливості підопічні Фоменка не демонстрували. Вони швидше приглядалися до суперника, намацуючи в його обороні слабкі місця. Врешті, за перших десять хвилин наша команда запам'яталася одним кутовим і дальнім неточним ударом у виконанні Коноплянки.

Більш небезпечно було на 12-й хвилині, коли той же Коноплянка виконав діагональну передачу зліва на Федецького, який, вигравши силову боротьбу в Ґершона і увірвавшись до штрафного майданчика, віддав м'яч на Девіча. Марко навіть прийняв м'яч, але поки розвертався, щоб завдати удару, стоппери гостей спільними зусиллями ліквідували загрозу. Через дві хвилини була ще одна діагональ. На цей раз справа, від Федецького. Цим пасом Артем на вході в карний майданчик знайшов Едмара. Хавбек приборкав м'яч, однак вдарити не зумів, оскільки в районі одинадцятиметрової позначки зіткнувся з Бен-Хаїмом. Едмар просив пенальті, проте свисток судді промовчав.

Після того ж, як Бен-Басат не дуже небезпечно вистрелив метрів з 20-ти у руки П'ятову, перевага господарів стала ще більшою. Українці, намагаючись розтягнути оборону суперників, використовували всю ширину поля. Федецький у цей час грав фактично правим нападником. Не дивно, адже в обороні суперники клопотів Артему не створювали.

Відчувалося, що оборона гостей протистояти такому позиційному натиску була не готова. Через те гол, забитий на 29-й хвилині Ротанем, став логічним наслідком того, що відбувалося на полі. Після обрізки ізраїльтян в середині поля Девіч підхопив м'яч, протягнув його метрів п'ять і віддав передачу вправо на Едмара. Останній дійшов до кута штрафного майданчика і, маючи нагоду віддавати відкритим Девічу і Ротаню, віддав на Руслана. Дніпрянин пробив сходу метрів з 15-ти точно в кут - 1:0.

Через чотири хвилини українці могли забивати вдруге. На цей раз до взяття воріт ледь не призвела помилка воротаря гостей Авата. Дуду, замість швидко зіграти на винос, спершу перетримав м'яч, а потім під пресингом Девіча вибив кулю навмання вправо. Вийшло на Шевчука, котрий, щоправда, пробив у дальній кут надто неточно.

В заключних хвилин 15 першої половини перевага господарів стала ще більшою. Українці застосовували елементи колективного відбору, що змусило ізраїльських футболістів відійти на власну половину в повному складі. Гості розуміли, що впоратися зі стрімкістю флангових випадів господарів їм складно, а отже воліли не розкриватися. А щойно в обороні команди Ґутмана з'явилися щілини, як українці їх ефектно продемонстрували усім присутнім. Тимощук з центру поля віддав передачу на Коноплянку, який, прийнявши м'яч, зробив швидкий перевод вліво на Шевчука. В'ячеслав виграв швидкісний забіг у Шпунґіна і зряче прострелив в район дальньої стійки. Гусєву, який пірнав за "кулею" в підкаті, не вистачило лічених сантиметрів. То була справді реальна нагода подвоїти рахунок.

За лічені хвилини до завершення першого тайму злива над Києвом знову поновилась. Видно, вона сигналізувала, що пора футболістам в роздягальню. Та поки це сталося, гості ще встигли провести повноцінну атаку. Шехтер прострелив справа, а Пятов, своєчасно вийшовши з воріт, в останню мить випередив Кайала. Суддя дав свисток, гравці й судді побігли в підтрибунні приміщення, а журналісти почали прикривати свої ноутбуки. Через те, що євродах на євроаренні почав протікати. Добре, що то була не така злива, як рік тому напередодні матчу континентальної першості Україна - Франція.

Видно, Фоменко був задоволений діями своєї команди і потрібні висновки для себе зробив. Після перерви ж тренер вирішив випустити дебютантів. Найцікавіша з замін - Дмитро Хомченовський, для якого то був перший виклик у лави збірної, замість Коноплянки. Перший в історії української національної команди збірник з "Зорі" зайняв звичне місце на лівому фланзі півоборони. В середині поля замість Тимощука діяв Денис Дедечко. В атаці Девіча замінив Євген Селезньов. Ґутман теж зробив три заміни за позицією, випустивши замість "опорника" Йейні Ґаля Альбертмана, замість правого крайнього Меліксона Хена Езру і замість Кайала Махрана Раді.

Початок тайму трохи спантеличив гостей. Українці продовжували домінувати і основний акцент у наступі зробили на правий край. Два поспіль простріли не без труднощів перехопив Ават. Згодом вже Селезньов передачею з центру міг виводити на побачення з воротарем суперників Гусєва. Олега з допомогою відчайдушного підкату зупинив Ґершон.

Такий тиск тривав хвилин п'ять, а згодом темп трохи спав. Українці продовжували володіти територією, діючи так само широко, з застосуванням довгих діагоналей, як і першому таймі. Щоправда, оборонялися гості дисципліновано і промахів в обороні не допускали. На 60-й хвилині ізраїльтяни навіть здійснили суттєву вилазку на чужу половину, в розв'язці якої Шехтер протягнув м‘яч через штрафний майданчик, дійшов майже до лицьової лінії і намагався ударом по дузі перекинути П'ятова, однак у ворота не влучив. Як виявилося, то була остання дія ізраїльського центрфорварда в матчі. За мить Ґутман провів заміну і випустив замість Ітая Ліора Рафаелова.

Застосовуючи принцип аритмії, наступний суттєвий натиск на ворота суперників наша команда розпочала десь хвилини з 65-ї. Ввімкнувши пресинг, українці змушували гостей втрачати м'яч на своїй половині поля. Оборона Ізраїлю працювала на максимумі і не встояла після того, як Едмар прокинув м'яч між двох ізраїльських оборонців, звільнився від їхньої опіки і зряче віддав під удар Селезньову. Євген з 11-ти метрів вистрелив точно в кут - 2:0.

Між тим, наша команда продовжила наступати і за короткий відрізок створила відразу кілька гострих моментів. Після удару Ротаня з дальньої дистанції м'яч пролетів поруч зі стійкою. Згодом вже Шевчук підключився до атаки зліва і прострелив - Селезньов до м'яча не дотягся, а після підхоплення і повторного прострілу від Федецького з протилежного краю небезпеку ліквідували оборонці. Через якусь хвилину Федецький виконав довгу діагональ справа. У центрі штрафного майданчика цей пас прийняв Селезньов і миттю пробив - поруч зі стійкою.

Коли гра трохи втихомирилася, Фоменко замінив Гусєва на Олександра Ковпака. Суті справи це не змінило, адже навіть наполовину оновленим складом українці банально перегравали гостей. На 83-й хвилині повторити свій чорногорський удар намагався Федецький. Замучивши бідного Гершона постійними підключеннями, Артем залишився без опіки і закрутив м'яч з гострого кута в дальній кут - на цей раз неточно.

2:0. переконлива, красива перемога команди, яку ще півроку тому вважали приреченою і безперспективною. В принципі, прекрасний матч видали усі ті гравці, які з'явилися зі стартових хвилин. Особливо варто відзначити Едмара, який виступив розумовим центром команди, Ротаня, який гармонійно поєднав оборонну і наступальну ланки, а також невтомного Федецького, який закрив край фактично від прапорця до прапорця, давши тим самим повну свободу дій Гусєву. З тих, хто вийшов після перерви, дуже корисно діяв у руйнуванні Дедечко. Загалом з командних дій не випав жоден гравець. Доводиться навіть шкодувати, що наступний офіційний матч Україна зіграє не найближчої суботи.

Автор: Іван Вербицький, UA-Футбол