Відкритий лист Миколи Василькова

Припиніть неподобство!

Можливо це через брудну погоду, проте люди у нашій країні втрачають волю. У людей стихійно виростають горби, скрючуються пальці, лізе щотина, і люди, прості повсягденні хлопчики у смугастих светриках, перетворюються на мерзоту — ПОНОСНИХ МЕРЕЖОВИХ ТРОЛІВ.

Сьогодні кожен пріщавий байбак з легкістю обливає багном і Олега Блохина, і гравців і сам клуб Динамо.

При чому ця хвиля маразматичного цкування накрила і уболівальників столичної команди. Усі відчули себе Франковими, Жванецькими, Сахаровими. Узагальнюють, гострять, звинувачують. Стрічки коментів, форуми, гостьові книжки, соцмережі — усе завалено дрібнокаліберною припутнею, якою жовтозубі авторки хизуються перед друзями: ич, як я його засадив!

Копітко стругають відео-жаби, із висунутими язиками креслять таблоїди, навіть тепер уже збирають підписи, і все з якою метою? Хто скаже, чи є у цієї загальноінтернетної обструкціїї мета?

Схаменіться, і поміркуйте, лиходії, до чого призведе ваш підшлепкуватий гуморок!

Ви хочете відставки Олега Блохина? А що далі? А я скажу — далі ще глибша безодня. Чергова відставка, черговий тимчасовий фізрук, чергові вагання, чергові переліки віртуальних претендентів… І це час, місяці, роки.

Невже хтось думає, що в Динамо люди зараз дефілюють по нічних клубах, ріжуться в автомати чи бухають замість тренувань! Невже не видно, що ситуація важка не лише для головного тренера, а й для гравців і персоналу?! Невже не зрозуміло, що кожен паршивий удар вашого дзьоба луною відгукується у головах усіх, хто намагається ВИПРАВИТИ СИТУАЦІЮ НА КРАЩЕ???

Хіба це уболівальницька позиція, після нападок на СВОГО тренера, закидування біляшами, приниженням у підтрибунці, не піти війною на супротивників, а підхопити гугняво всією ватагою скандування «Біляш-Біляш-Біляш»?! Фанати кажуть, вони поважають Гусева, вони поважають Вукоєвича. Та хіба і Олег і Огні не благали всіх — підтримайте нас, нам важко, проте ми намагаємося знайти вірний шлях?!

Облиште, таварісчі харошиє, свої скиглення, прийдіть на стадіон, та повболівайте за РІДНИЙ КЛУБ, хай би як він сьогодні грав, віддайте свою волю команді, якщо ви справді за неї УБОЛІВАЄТЕ!

А сидіти з соплями за ноутбуками — це справа неповнолітніх дівчат. Фу-фу-фу. Ганьба.

Усе. Крапка.