Несколько слов про интервью перед Туном

Сегодня прочел интервью ОВБ и Макаренка перед игрой с Туном. Что сразу бросилось в глаза - ОВБ, которого я уважаю, как легендарного игрока, оперирует понятием "я", а не "мы", "команда", а не "мы". Многие знают, как я отношусь к ОВБ, как к тренеру, потому заранее предупреждаю, что лояльность к ОВБ в это посте большая.



На пресс-конференции ОВБ задали 12 вполне адекватных и "мягких" вопроса, но даже здесь все прошло не так гладко. Если в первом вопросе у ОВБ спросили, как ему игралось и он отвечал от себя, то дальше личных вопросов уже не было и, предполагаю, что журналистам не особо интересно, что ОВБ забивал Баварии, потому что в контексте данного вопроса, этот факт никакой роли не играет. Почему ОВБ думает, что Динамо должно было выигрывать в Луганске? Я бы понял, если бы играли с комбинациями, которые заканчивались ударами, но не везло, но ведь было не совсем так, а удар в створ после комбинации был всего 1. Динамо не сможет забивать всегда, используя только ошибки соперника - это нереально.

Вопрос качества игры отбросим, но считаю, что за игру в первую очередь отвечает тренер и он не должен говорить "не знаю", "не могу" и т.д. И спрос идет прежде всего с тренера, а не с футболиста, который не забил. И не надо перекладывать вину на футболистов - "мы в ответе за тех, кого..."... мы купили.

Блохину пожелаю удачи. Надеюсь он научится "правильно" давать интервью, перестанет говорить "я" и перекладывать вину на кого-то.

Спасибо за внимание!

Автор: (CripToniT)

Статус: Эксперт (7393 комментария)

Подписчиков: 42

77 комментариев
Лучший комментарий
  • Вітя Не знаю(ProFFesor) - Эксперт
    07.11.2013 14:26
    Та хай мінусують.
    Просто Блохін залишився тим Блохіним, яким був 30-40 років назад - відвертим індивідуалістом (тільки після 32 років Блохін почав грати в пас і, до речі, це в нього виходило дуже непогано). Індивідуалістом він залишається і зараз. Психологія Блохіна - психологія талановитої людини із завищеною самооцінкою, яка шкодить йому об'єктивно розібратися в його помилках. Неодноразово слухаючи Блохіна, в мене складається враження, що йому дуже важко (а може і неможливо) визнати власні помилки (звідси і теза про відсутність кризи в грі команди, і болюча реакція на запитання про відставку і бажання довести всім, який він був талановитим гравцем.
    Гравцем Блохін був дійсно талановитим, я його, як гравця обожнював. Єдине, що мені не подобалось у грі Блохіна - його постійні і відверті претензії до партнерів по команді у випадку невалої гри.
    От не знаю, як би вжилися в одній команді гравець Блохін і тренер Блохін.
    Ну а те, що Блохін, як клубний тренер ніякий - я для себе це уяснив.
    • 25
Еще комментарии
Комментировать Еще комментарии