Ні…це не триста спартанців, це триста моїх українців… Триста героїв, що на станції Крути згинули, не здавши позицій…, відстояли гідність свою й Батьківщини, ціною життя, що у серці буяло… Ви вічні герої моєї країни, котрих за свободу і волю вбивали безжально червоноармійці, в нерівнім бою за майбутнє… Знущались з братів моїх українців без кари, без страху, без суду…
Триста студентів синів України, що у січні в снігах захололи… Пам'ять і слава про вас не загине, Ніколи… ніколи… ніколи…