З моменту першого загострення кримського конфлікту американці запустили так звану war room (або як ще кажуть, ситуаційна кімната чи command centre). Це специфічний формат роботи у кризових ситуаціях, який дозволяє у режимі реального часу:
--моніторити усю оперативну інформацію;
--аналізувати інформацію;
--оперативно ухвалювати рішення на усіх рівнях державного апарату та стежити за їх виконанням (див п.
1-2);--координувати роботу усіх державних органів, чия робота потрібна для подолання кризової ситуації.
Спрощено у кіно це виглядає так: за величезним столом сидять представники ЦРУ, ФБР, АНБ, Пентагону, Держдепу і ще бо зна чого, дивляться у монітори, сваряться і радісно обіймаються, коли Стівен Сігал знешкодив бомбу.
У реальності – це дуже складний, але надзвичайно ефективний управлінський формат. Головна перевага якого – якість та швидкість ухвалення рішень, ігнорування безлічі бюрократичних перепон при їх реалізації.
В Україні war room, наскільки я розумію, не створено. В силу багатьох причин, одна з яких – відсутність відповідного досвіду у тих, хто відповідає за державну безпеку.
Як наслідок, маємо хаос, повну відсутність скоординованої роботи правоохоронних структур. Інколи, країна отримує черговий великий геморой через те, що хтось комусь банально не зателефонував.
Як наслідок – сепаратистів ловить Олег Ляшко, а не СБУ.
Оперативну інформацію з Криму постачають журналісти-волонтери.
Інформаційну війну з російськими інформаційними провокаціями ведуть студенти "Могилянки".
І т.д., і т.п.
Але зараз не той час, коли можна щось зробити на голому ентузіазмі. Тільки системна робота, із залученням людей із величезним досвідом у сфері нацбезпеки (а такі у нас є – від офіцерів та генералів із досвідом ведення масштабних бойових дій та проведення складних оперативних комбінацій до глобальних стратегів на кшталт Горбуліна чи Марчука).
Час, коли голодранці з піками перемагали закуту в лати лицарську кінноту, минув. У сучасній війні перемагає не сила, не військові ресурси, не кількість танків та "зелених чоловічків", а правильні рішення, ухвалені у відповідний час. І з правильною реалізацією цих рішень.
І лише тоді буде перемога, про що CNN обов’язково повідомить у прямому ефірі.
Олег Базар, Главный редактор LB.ua
Послушайте, хряк создал идеальную, если можно так сказать, машину для доения. Создавал долго, качественно. Вся вертикаль власти работала не только на него, но и на себя. В этой машине участвует очень много людей, может даже несколько миллионов бюджетников в различных структурах (силовые структуры, исполнительная власть). Приходит новая власть и теперь они все прям жаждут откозырять этой власти? Вы действительно думаете, что результат пойдет прям сейчас? Да они привыкли жрать с этого корыта и очень не хотят от него отказываться. Как вы видите себе арест, например, сепаратистов? Выезжает Наливайченко и лично вяжет этих нехороших людей? Этим должны заниматься люди на местах, а они, особенно в восточных регионах, саботируют работу. Да, их надо менять, но смена всей вертикали быстро не происходит, для этого нужно время.
Терпение, сейчас нужно терпение. Для того, чтобы убрать главного хряка понадобилось три месяца и человеческие жизни. Для того, чтобы сменить всю эту машину понадобится времени больше, потому что таких местных хряков слишком много. Результата, конечно же, не стоит ждать год, он придет намного раньше, но боюсь гнид придется доставать ещё долго.