Ось як воно буває - зранку ти прокидаєшся, хочеш піти на матч за участю улюбленої команди, власне, йдеш із хлопцями на стадіон. І тут - бац! - тебе вже немає... Вся Україна у скорботі.
Спільні проблеми єднають. Це факт. Події, що сколихнули Україну в кінці листопада минулого року дають відгомін і досі.
Та і навряд чи ми вже колись забудемо про Євромайдан та, тим паче, про Небесну сотню. Ми просто у противному випадку зганьбимо не тільки пам'ять про загиблих, а й власне всю історію свого народу. Революція консолідувала усі прошарки нашого населення. Інша справа -який вектор у підсумку вони обрали. Так чи інакше, під час протистоянь владі ми стали свідками єднання багатьох людей. Ультрас осторонь, звісно ж, не залишились. Та чи могли вони, врешті-решт, заплющити очі на вбивства, корупцію та просте бажання жити у кращій державі? Не могли. Бо вони і є однією із тих часточок, ба! іскринок, що рухають народом. Так було свого часу в Югославії. так було і в Туреччині.Усе розпочалось перемир'ям між уболівальницькими колективами та обороною Майдану, наразі актуальними є спільні марші між принциповими суперниками в унісон із виконанням, мабуть, найпопулярнішого хіту весни. Самі знаєте якого. Через "ганебні" висловлювання в бік московського дідька та подальшу реакцію з боку керівництва власного клубу, ультрас донецького "Шахтаря" сьогодні підтримувати своїх улюбленців не будуть. Так і має бути - ми ж хочемо. щоби в нас була насправді ЄДИНА країна?!
Проблема в тому, що поки у Києві можновладці між собою торгуються, ділять до сих пір портфелі, то на Сході ситуація вийшла з-під контролю. Сьогоднішній марш прихильників "Чорноморця" та "Металіста" в Одесі плавно перейшов у сутичку із сепаратистами. Є скорботні наслідки - загинув уболівальник "моряків".... Вічна пам'ять...
Як віщує "Еспресо ТВ", то на даний момент уже вбито двоє людей... Тим часом люди швидко мобілізуються. (Павло К.)