"У мене є мрія " - я хочу , щоб у дуже важливому місці в Україні з'явився монумент " Росія визволителька " . І не карикатурний , а цілком вдячний і патетичний . Ця подія означала б, що нами зрозуміла і сприйнята надзвичайно важлива роль Росії у державотворенні України . Все в порядку? Слина отруйна для плювків готова ?
Тоді продовжу. Не думаю , що моя думка оригінальна але , на то я і пишу в ІМХО , щоб позначить свою думку. Так от , посил від Росії , який я бачу для нас всіх в Україні , це жорстокий стусан . Стусан для того , щоб в нас прокинулася національна свідомість і національне самовизначення . Ми , держава Україна , прожили більше 20 років у стані сонної розслабленості і млявих (за рідкісними , явно недостатніми епізодами ) реакцій на зовнішні і внутрішні подразники. Та, власне , цих подразників по- справжньому і не було. Ну , зростала ціна на газ , ну , мільйони громадян виїхали за кращою долею за кордон , ну , корупція стала частиною державного організму , ... Так , "дрібниці" , можна не чухати, і так пересвербить. Нікому в голову не приходило згадати відоме: " хочеш миру , готуйся до війни ! " . За цю розслабленість послідувало покарання . Покарання від " брата слов'янина " , від якого начебто не було приводу чекати. Тепер , після прояву " братніх почуттів " нашого сусіда щось у нас почало прокидатися. І якщо ця , поки слабка національна свідомість , не спатиме знову , а збережеться і посилиться , як прагнення побудувати таки свою гідну життя і сильну Країну , тоді стусан був корисним , хоч і жорстоким. І ось тоді можна буде згадати , що стусан , який нас розбудив , ми отримали від Росії. Що Росія звільнила нас від " мояхатаскраю " , від дурості , від ліні. І , завдяки і цьому стусану , дасть Бог , ми станемо гідною країною. Україна, не засни !
До Уралу я не хочу. Але якщо до Садового кільця... А за Москвою хай інші народи облаштовують свої національні держави. А Москву обгородити Берлінським муром і перетворити в заказник, де людям з усього світу будуть показувати путлера, яника, жирика всю думу і раду педерації як рудименти минулого.