Ну що, у нас війна. Ми поступово звикаємо до сухих цифр - такий-то день пройшов спокійно, стільки-то вбитих, стільки-то поранених. Мимоволі радієш "спокійним" дням, бо вчора було більше. Суха статистика, за якою стоять людські життя. Але рано чи пізно війна заходить в кожен дім.
У минулу неділю мій знайомий Тарас Шпіганевич 1994 року народження з 95 Житомирської окремої аеромобільної бригади під час бою під Дебальцево Донецької області спочатку був підбитий в БТР, водієм якого він був, а потім отримав два вогнепальних поранення, одне в ногу, а інше в плече.
В понеділок він був доправлений в Харківський госпіталь, а потім вночі літаком доставлений в Київ в Головний військово клінічний госпіталь Міністерства Оборони України на вул. Госпітальна 18. Вчора йому відрізали ногу. На даний момент він знаходиться в корпусі Хірургії в реанімації в тяжкому стані. Лікарі кажуть, що попереду в нього декілька складних операцій, дорога тривала реабілітація та протезування.
Батьки у Тараса працюють викладачами в Чернятинському коледжі Вінницького національного аграрного університету. Якщо в когось з Вас є змога допомогти матеріально (5, 10, 20, 50, 100 грн, може хтось зможе більше), допоможіть будь-ласка!
Картковий рахунок мами Тараса:_ Приватбанк 4149 4377 2480 8678 Шпіганевич Леся Сергіївна
Ось профіль хлопця Вконтакті: http://vk.com/id46030393
Від себе додам, що хлопцю 20 років, в армію піщов добровільно восени. Потрапили у засідку під Дебальцево, його витягали з палаючого БРТу, а снайпер ще два рази влучив у хлопця. Але він вижив! Давайте тепер ми допоможемо йому жити!
P.S. Нажаль сьогодні хлопця не стало. Дякую всім, хто зголосився допомогти.