Помаранчева революція. 10 років.

Уявіть собі, щоб було з Україною, якщо б вже тоді, у 2004, до влади прийшов Янукович ? Я думаю пояснювати не треба, щоб було б з країною ? Я не кажу, що Ющенко був кращим, ніж проФФесор. Але кращим вибором тоді був саме Віктор Андрійович. І народ повіривши йому, і не згодний з фальсіфікаціями влади у другому турі виборів президента, піднявся і вийшов на Майдан.

І саме рівно 10 років тому, 22 листопада 2004 року, розпочалася "Помаранчева революція". Основними гаслами якої, як на мене, стали "Схід і захід разом" та "Свободу не спинити". Не дарма вже тоді з'явився слоган "Схід і захід разом", бо 10 років тому, влада Януковича почала ділити країну на три сорти. І вже тоді, якщо хтось забув, то я нагадаю, почали з'являтися прояв'и сепаратизму та прапори "донецької народної республіки" у Донецьку. Вже тоді був чіткий сигнал Ющенку та його команді, що прояви сепаратизму було придушити ще тоді. А за 10 рокі ці прояви тільки розгорілися з новою силою. І як наслідок - війна на Донбасі. І таке відчуття, що ці донецькі і не тільки донецькі сепаратисти, чекали свого часу і цей час настав навесні 2014.

Це була перша революція у незалежній країні. Розпочиналася революція зі звичайного мітингу на Майдані, але вже на другий день розміри мітингу досягли 100,000 людей. І цифра щодня тільки збільшувалася. Народ не скільки за Ющенка, скільки за право жити у вільній країні. Народ хотів змін. У Луганську у цей час теж почалися зміни. Люди перестали боятися влади Януковича і почали чипляти помаранчеві стрічки, і вільно розгулювати з ними Луганськом. Я сам тоді щодня одягав помаранчеву стрічку, і годив на мітинги у підтримку Ющенка. Так, так, у Луганську з початку Помаранчевої революції, почали організовували мітинги проти не згоди з бандитською владою. Все більше і більше машин почали роз'їжджати Луганськом з прапорами "Ющенко, так !". Щодня я дивився трансляції з Майдана і був захоплений відвагою людей, які вийшли на головну площу столиці і захищали свій вибір. Я вірив, як і мільйони людей, які голосували за Ющенка, що зміни настануть, але нажаль цього не сталося. Революція та народ переогли, і привели до влади патріотичні сили. Але обіцянки не були виконані.

Не пройшло і року, як Віктор Андрійович пересварився зі своїми соратниками по Майдану. Влада не чолі з проФФесором не була покарана. Хоча одним з гасел Віктора Андійовича було "Бандитам - тюрми". А що ми побачили натомість: у 2007 Ющенко назначає прем'єром Януковича. Далі ще "веселіше". ПроФФЕсор стає "легітимним" президентом і зі своїм кланом починає грабувати країну. І тепер це овоч втік за кордон з грошима, де спокійно гуляє вулицями сочі веселим та завзятим.

Ідеали Майдану було зраджені. А бджоляр Віктор Андрійович зник з політики, як його не було...