Ця книга "Атака" була перевидана в 2003 році, до 75-річчя Михайла Михайловича.
Автограф Автора.
1957 рік. Київ. Центральний стадіон. "Динамо" Київ - "Динамо" Москва. Атакує Михайло Коман.
А ці фото - від 17 жовтня 2011 року. Вшанування динамівців - перших чемпіонів СРСР 1961 року.
Із тих, хто сидить у першому ряду, вже немає з нами Михайла Михайловича Комана, Миколи Михайловича Кольцова, Валентина Миколайовича Трояновського, Віктора Петровича Серебряникова...
У той день Михайло Михайлович був схвильований і дещо розгублений.
На старих фотографіях всі молоді.
За роками людина сама себе кличе.
У зіницях печалі, як в чорній воді,
відбиваються люди, дерева, обличчя.
І стонадцятий сніг ті поля притрусив,
і уже прилетять не ті самі лелеки.
Біля каси такий незворушний касир,
зафіксовану мить вибиває, мов чеки.
Білі, білі обличчя у чорній воді,
неповторні обличчя навік зостаються.
На старих фотографіях всі молоді.
На старих фотографіях мертві сміються.
© Ліна Костенко
Достаю из альбома семейного" (с).
Очень грустно, особенно глядя на фото празднования 50-ти летия первого киевского чемпионства.
из того состава сегодня здравствуют только Каневский, Турянчик, Сучков, Сабо, Биба, Базилевич.
А на фотографии есть ещё Игорь Зайцев, который тоже играл в составе Динамо в те годы.
Дай им Бог доброго здоровья.
Михаил Михайлович Коман - человек Эпоха, Легенда.
Добрейшая душа.
Светлая ему память.
Гитару тихо я снимаю со стены" (с) ... Підстрою ..) Em (мі - мінор , значить ))
"Оглянись , незнакомый прохожий , мне твой взгляд неподкупный знаком ....
...............................................................................................................................
Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были , как молоды мы были
Как искренне любили , как верили в себя ...."