Як холодно! Акація цвіте.
Стоїть, як люстра, над сирим асфальтом.
Сумної зірки око золоте,
І електричка скрикнула контральто,
Я тихо йду. Так ходять скрипалі,
не сколихнувши музику словами.
Єдина мить - під небом на землі
отак побути наодинці з Вами!
Ви теж, мабуть, десь тихо ідете.
Страждання наше чисте і терпляче.
Як холодно!... Акація цвіте.
Як холодно! Душа за вами плаче.
© Ліна Костенко
-
Брюс Всемогутній(BruceWillis)
- Эксперт
13.05.2015 23:50
Валентино ! О це щойно побачив Ваш блог. Хоча він був написаний ще о 13:05. Приємно згадати Великого Метра. А побачити його живого на фото - ще приємніше. Дякую Вам за ці позитивні емоції ;) Валерій Васильйович завжди буде у наших серцях. Вічна пам'ять....
- 2
-
Владимир Курцев(borschiv1963)
- Эксперт
14.05.2015 21:26
- 1
-
Валентина Литвин(va.va.l.161)
- Старожил
13.05.2015 20:10
Я вдячна усім, кожному з вас, хто залишив свої коментарі - слова думки, почуття - під моїм постом.
- 2
-
Валентина Литвин(va.va.l.161)
- Старожил
13.05.2015 19:58
13-ть років... а пам"ять ніяк не дає ранам зарубцюватися...
- 3
-
Валентина Литвин(va.va.l.161)
- Старожил
13.05.2015 19:57
Я цього ще ніколи не писала, ба, навіть не розповідала.
- 5
-
Игорь iam(iam)
- Наставник
13.05.2015 19:35
Спасибо за блог!
- 3
-
Anvar Efendi(A.Efendi)
- Наставник
13.05.2015 17:05
Никогда не забуду тот день 13 лет назад. Сильнейший ливень, рыдающие за Васильичем небеса, море цветов, тысячи и тысячи душ, которым он помог любить жизнь чуть больше благодаря футболу, благодаря Динамо. Низкий поклон и вечная память.
- 3
-
Верните Godara!!!(kurdya81)
- Наставник
13.05.2015 17:00
- 2
-
.Юрий Юрьев(YUROFF)
- Старожил
13.05.2015 16:39
Метру низкий поклон,за все что он сделал для Динамо и вообще для футбола!!!
- 2
-
Андрей Похитун(pravilo)
- Эксперт
13.05.2015 16:34
- 3
-
Олег Лукьянченко(zero5)
- Старожил
13.05.2015 15:38
Вечная память Вам Валерий Васильевич!!!
- 4
-
Myk Myk(myluch)
- Эксперт
13.05.2015 15:24
Усе-таки у Києві повинен бути Проспект Лобановського!!!
- 5
-
Myk Myk(myluch)
- Эксперт
13.05.2015 15:23
Дуже зворушливо! До глибини душі! Дякую!
- 4
-
Дэви Аркадьев(Devi)
- Эксперт
13.05.2015 15:21
ЛОБАНОВСКИЙ НАВСЕГДА. ПОМНИМ, ЛЮБИМ, ЧТИМ...
- 4
-
Иван Ли(Ivan_Li)
- Опытный писатель
13.05.2015 14:58
только вчера смотрел, как рубились Барса с Баварией и подумалось......а как мы обе команды эти когда то рвали при Васильевиче!!! хочется в этой жизни еще раз пережить такое, а его уже нет((( и стало очень как то грустно! будем верить, что ОН с небес подскажет как то ищущем как это сделать!!! спасибо Валерий Васильевич за те минуты!!! мы помним Вас и будем помнить!!!
- 6
-
AL Leol(alleol)
- Наставник
13.05.2015 14:50
Вы знаете, недавно был на Краснозвёздном (возле его школы), и просто не понимаю, почему он до сих пор не переименован в проспект Лобановского?!.. Что мешает это сделать, тем более сейчас!...
- 9
Еще комментарииучетная запись этого пользователя была удалена
Ціную і переживаю кожне слово.
Бо це - наша з вами пам"ять.
Людина, про яку ми сьогодні говоримо, згадуємо і пам"ятаємо, варта нашої пам"яті, пам"яті народної.
Ця Людина і сьогодні нас згуртовує. Вчить любити, боротися і цінувати кожну мить.
Я пам"ятаю Вас, Валерію Васильвичу. Я сумую за Вами. Я навіть приходжу до Вас поговорити... (((
А сьогодні, якось, розкидала по коментарях. Свої спогади. Той день. Ті десять днів. А потім - 13-ть років. Як одинь день. Такий до-о-овгий день. Який стисла пам"ять.
Вирішила зібрати тут. Докупи.
Останній матч Метра. «Металург» (Запоріжжя) – «Динамо» (Київ).
Мало хто пам"ятає, що матч той відбувся 7 травня 2002 року. Закінчився з рахунком 3:1 на користь киян.
Команда повернулася до Києва без тренера.
Шість днів вся футбольна і нефутбольна Україна жила від випуску новин до випуску новин... Як там Метр? 13-го вранці почули обнадійливі новини: Валерій Васильвич приходив до тями, стан його стабілізувався - стабільно тяжкий, але ж стабільний - і це вселило надію, дало можливість перевести подих... А надвечір - новина, яка змусила здригнутися і заридати всю Україну, весь пострадянський футбольний простір... Валерія Васильовича нестало...
Церемонія прощання була призначена на 10:00 ранку 16 травня (четвер). Люди прийшли до стадіону о 9:00.
День був неймовірно сонячний і палючий. Але тричі заходила така злива, що люди вимокали за хвилину до нитки. І ніхто не втікав від дощу. Ні дідусі з онуками, ні дівчата з поплившою тушшю під очима, ніхто. Черга монотонно рухалася. Я зайшла на стадіон одна з перших. І в мене була із собою парасоля. Потім під цією парасолею ми ховалися удвох із президентом Федерації футболу Узбекистану... (тоді мені було до цього абсолютно байдуже, я просто запропонувала людині свою парасолю...). Я увесь час була на стадіоні. Вийшла лише за труною, через внутрішній дворик. Щойно пройшла злива і світило сліпуче сонце, відбиваючись від мокрого асфальту. І незрозуміло було, чи то від дощу мокрий асфальт, чи від сліз... Труну винесли на руках за ворота стадіону і розміщували в катафалк. І лише тут я, кинувши поглядом довкола, із якимось відстороненим подивом побачила, що люди, які приходили порощатися з Метром, покидаючи стадіон, не розійшлися - вони стояли на площі перед стадіоном мовчазною юрбою - під тими зливами, під тим пекучим сонцем.
І тут гримнули аплодисменти...
учетная запись этого пользователя была удалена
Пам*ятаємо...
А Валерій Васильович безсмертний у раших серцях!
Спасибо уважаемая Валентина Литвин (va.va.l.161) (13.05.2015, 13:05) за эту подборку иллюстраций и за прекрасные строки Лины Костенко, отметившей в этом году своё 85-летие...
п.с. за исчезнувший коммент не тревожьтесь (даже современная техника иногда даёт иногда сбой:))