Коли до наших бійців приходить якась тваринка, їй часто дають ім’я "сєпар", не залежно від породи чи статі. Так трапилося і з нашими спецназівцями — до них прибився кіт, якого традиційно назвали "Сєпар".
Ця історія описана на офіційній сторінці фонду "Повернись живим".
Та, жив "Сєпар" з бійцями не довго — через кілька днів кудись зник.
Ще через тиждень, коли група виїхала за припасами у магазин, вони знову зустріли свого "Сєпара". До слова, місто, де вони закуповувались, було м’яко кажучи "не проукраїнським".
Хлопці коту зраділи і аби він не втік знову — посадили в багажник, поки ті будуть закуповуватись.
У магазині бійці застрягли у довжелезній черзі. Та раптом у магазин забігає наш водій і на все приміщення доповідає:
"Товаришу командир, потрібно поквапитися, а то "Сепар" в багажнику репетує на всю горлянку і вже обоср…ся!"
Після цих слів черга у магазині зникла вмить.