Може викинемо Фоменка вже сьогодні?

Цей блог можливо завчасний, можливо навіть на цю хвилину недоречний, але, що дуже ймовірно, викличе велику кількість незадоволених і незгідних серед тих, хто його прочитає. І все ж таки.

Шановні противники нинішнього очільника збірної тренера Михайла Фоменка. Ви не озвучили персоналії.

Хто?

ХТО повинен прийти на зміну Фоменку?

Хто конкретно може бути і досвідченим, і не інертним, ризикованим і прагматичним, авторитетним як серед футболістів і футбольних спеціалістів, так і вболівальників (а це – когорта фахівців НАЙвищого ґатунку)? Бути законодавцем футбольних мод і течій, сміливим експериментатором, ґрунтовно працювати на перспективу, і при цьому переконливо перемагати як слабеньких білорусів, так і дещо сильніших французів з іспанцями вже сьогодні? Крім цього наперед передбачувати геніальні висновки в галузі тактики і стратегії куди як більш продвинутих в цьому плані вболівальників, а ні - то миттєво реагувати на мудрі підказки найдосвідченіших і найерудованих з них (до прикладу, сидіти під час матчу з увімкненим ноутбуком і читати коменти від "Шуріка", якщо товариство вимагає замінити Гармаша, скажімо, - міняти не роздумуючи, негайно, "а то век воли не видать"). Ну і ще дурничка на додаток: бути ввічливим на пресконференціях, досконало володіти російською-українською-англійською (саме в такому порядку бажано), співати державний гімн, фотогенічно прямоефірно жартувати у післяматчевих флешах і дотепно коментувати причини поразок суперників і свої чергові перемоги над ними.

Ок, тепер облишмо іронію.

Зі зрозумілих причин кандидатури іноземців навіть не згадуватиму зі зрозумілих причин. Серед земляків, тобто реальних претендентів, бачу лише дві достойні уваги персони: Маркевич і Ребров. Наскільки вони реальні?

Почну з Сергія Станіславовича.

1.У Реброва діючий контракт з Динамо. 2. Амбіцій йому не позичати і прекрасно розуміє, що досягнуті успіхи в якості тренера клубу лише перші кроки до справжнього визнання. 3. Суркіс на це відреагує вкрай болісно – знову роки малоуспішних пошуків нового очільника. Відтак він просто не відпустить Реброва з Динамо. 4. Чи хоче Ребров працювати ГТ збірної? Велике питання.

Висновок: від збірної відмовиться.

Мирон Богданович.

1 .Стосунки Маркевича і Коломойського не певні як і у кожного, хто має справу з Ігорем Валерійовичем в тій позиції, коли платити пасує саме Коломойському. Гравців придбають Маркевичу тих, на кого лишаться гроші, а не тих, хто йому потрібний. 2. Певні негаразди зі здоров’ям Мирона Богдановича. 3. Імовірність того, що Ярославський все ж відкупить назад Металіст. Богданович, думаю, повернеться в Харків.

І останнє, чи не найважливіше. Прокоментую самого себе. «Конфлікт під час керування збірною Маркевичем електорат Шуріка оцінює, спираючись на висвітлення подій з боку столичних ЗМІ, тобто з позиції Суркіса.

І зовсім ігнорує мотивами самого Мирона Богдановича. Зокрема мало кого хвилює (а може він і мало кому відомий) той факт, що Суркіс, призначивши Маркевича, публічно висловився, що не хоче бачити свого ж протеже на посаді ГТ, мовляв, не динамівекць він. Крім того, взяв на себе клопіт вказувати Маркевичу хто буде в його тренерському штабі збірної, і кого з гравців залучати в команду.

На що Маркевич відреагував демаршем, тобто , попросту плюнув на такі "умови роботи". Сам цим і були викликані його слова щодо перспектив збірної. І саме ця фраза була вирвана з контексту подій і розтиражована ЗМІ.»

Суркіс уже не керує футболом в Україні, і часу пройшло досить, але досвід зі збірною Маркевич, гадаю, добре пам’ятає і нині.

Висновок: від збірної відмовиться.

І кого ж ми маємо ще?

Та є ніби трохи: Григорчук, Кучук, Грозний, Вернидуб, Максимов, Ковалець, Таран, Кварцяний . Нехай ще Скрипник чи Шевченко. Можна добрати ще з десяток прізвищ, які мають теоретичні шанси відповідати хоча б половині навмання обраним мною критеріям, які, до речі, в озвученні справжніх фахівців, впевнений, будуть куди як вищі. Реально хто? Хто дасть негайний і позитивний результат?

Гарантовано - ніхто. І не гарантовано теж – НІ-ХТО.

Так про що ми говоримо, хлопці? Для чого ламаємо списи?

А давайте не будемо їх ламати, а побажаємо нашим сьогодні успіху, заслуженого чи не заслуженого везіння, і помолимось за них.

Слава Україні.