===
Разоблачены организаторы кремлемайдана и "РПС": боевики, сепары, русские нацисты (фото)
[...] «Мрази, которые годами терлись или об корыта рейдерских шарашек, или у руля сепарских молодежек, будут сейчас называть себя «майдановцами»? Сейчас один из лидеров РПС на Майдане - лирический бородатый парень.
Он поет соловьиным языком об интересах народа и Украины. Кличка (позывной у солдат, а этот не служил) «Фауст». До Майдана был участником движения «Сопротивление». Не «Спротив», а так как есть. Потому что это не украинская организация, а филиал российской структуры», - говорится на страничке сообщества C14 news в Facebook, сообщает «Главком».«№1 - Егор Смородин – есть в базе «Миротворца». Лидер «Сопротивление-Днепр», боевик Антимайдана, руководитель охраны (экс-нардепа Олега) Царева. Позже - боевик в «ДНР». Сейчас с Царевым в Москве.
№2 Роман Зенцов - известный русский националист, лидер «Сопротивления», как для России, то адекватный политический деятель, ратует за здоровый образ жизни, «Спасем Русь» все дела, но никогда не скрывал, что в рядах его движения есть много силовиков и он активно занимается переговорами со спецслужбами о поддержке, ведет агитацию в рядах силовиков. Сразу после оккупации Крыма прибыл туда с прокремлевскими футбольными фанатскими группировками.
№3 Фауст.
№4 Дмитрий - киевлянин, зачинщик филиала «Сопротивления» в Украине. Через него шел поток денег на аренду спортзалов, спортивные мероприятия и увеличение сети «Сопротивления» в Украине. Ранее был неоднократно пойман на симпатиях к Сталину, победобесию и восхвалении ветеранов НКВД. За это даже получил неодобрение со стороны отдельных российских организаций «Сопротивления», потому что там было много нацистов, настроенных антипутински. Во время Майдана Дмитрий организовал походы с едой для «Беркута» от «Сопротивления», - отмечается в сообщении.
===
=== Гадаєте, ганебний провал «Майдану-3» це стратегічна поразка Тимошенко? Помиляєтеся, рідненькі. Стратегічна поразка Тимошенко полягає в тому, що вона зважилася на цю авантюру. Пояснити? Будь ласка, без претензій на істину в останній інстанції, так би мовити, суб’єктивний погляд з невисокої провінційної дзвіннички.
Зараз народ активно обговорює «злив» стенограми засідання РНБО від 27 лютого 2014 року. Хтось обурюється дволикістю Тимошенко, хтось намагається її захищати. Хтось навіть нагадав, що Тарас Березовець давно вже озвучив все, що там відбувалося. Але ніхто не звернув увагу на одну «дрібничку»: вперше Банковою (а те, що розсекречення й оприлюднення стенограми відбулося за командою президента не має сумнівів) було ОФІЦІЙНО викинуто документ державної ваги. Раніше скандали влаштовувалися через журналістів, або депутатів, а тут, ВПЕРШЕ народу показали ДОКУМЕНТ.
Це кричуще порушення всіх традицій українського політикуму; це порушення всіх і вся неписаних правил і мовчазних згод. Навіть Янукович, посадивши Юлю Володимирівну в апартаменти Качанівської колонії, не показав народу увесь текст її «газової» угоди з Кремлем. Чому ж Порошенко пішов на такий крок? Крок, єдина мета якого, давайте будемо відвертими, - знищити Тимошенко як політика, а заразом і її партію. І цей удар, точно розрахований, ретельно дозований дійсно здатен поховати пані з косою. Справа, як на мене в тому, що цей нищівний удар був реакцією практично всієї української бізнесової та політичної еліти на оголошення з боку Тимошенко війни. Повторюю: практично всі «важковаговики» української політики, економіки та фінансів, відкинувши до часу протиріччя і ворожнечу, стали на бік Порошенка і Яценюка. Навіть Коломойський, який, скажемо м’яко, не дуже любить Петра Олексійовича. Навіть колишні «регіонали», а нині «блокові опозиціонери». Не вірте платним блогерам і журналістам за викликом – ніякої любові «олігархи», викохані Януковичем, до Порошенка та Яценюка не мають – це абсолютно ситуативний союз проти однієї конкретної людини та однієї конкретної компанії, яку та людина згуртувала навколо себе. Скринька відкривається дуже просто: безмежна жадоба безмежної влади. Пані Тимошенко, реалізуючи це своє бажання, переступила межу. Вона перетнула Рубікон, за яким – «перемога, або смерть». Причому перемога за всяку ціну, хай навіть ціна та – долі мільйонів людей. [...]
===