Дякую тобі, Одесо !

Розпочну зі слів вдячності Одесі. Одесо, учора ти була найкращою для мене ! Усе було просто фантастично !

Ажіотажу біля кас у день матчу не спостерігалося. Черг не було, але ті хто приходив брали по 4 квитки. Серед них були і бійці АТО. Дивно, що захисники України повинні самі собі купувати квитки на футбол.

Ввечірі, за 3 години до матчу розпочався двіжнячок :) Приємного було бачити, як незвідки почали з'являтися вболівальники з українськими прапорами :) Автобус з нашими гравцями під'їхав до стадіону за 1,5 години до матчу. Навіть вдалося це зафільмувати. Після цього відразу побіг на стадіон. Вболівальники збиралися дуже повільно. Боявся, що з такими темпами і півстадіону не назбирається. Але це було оманливе враження. Одесити не підвели. Вихід наших на розминочку зустріли шаленими оплесками. Особливо більше за усіх оплесків отримав наш ветеран, патріот, рекордсмен та просто хороша людина - Анатолій Тимощук. При оголошенні складів, більше за усіх оплесків отримали Ярмоленко, Олег Анатолійович та той самий Тимощук. Люблять Толяна в Одесі.

І ось виносять прапори. Стадіон "Чорноморець" вже реве. Глядачі підтягуються. І мене цікавило одне питання. Чи будуть співати одесити Гімн України ? І приємною неочікуваністю було те, що багацько людей навколо мене співали Гімн України. Співали, як і молодь так і літні люди. Позаду мене теж було весело. Увесь матч чув одеський гумор :)

А які скандування розпачалися на початку матчу :) Хутін - ....лалалалала... На моєму секторі теж кричали. Така собі домашня атмосфера.

Вибраний склад здивував певно усіх. Але на те і товарняки, щоб експерементувати. І усі ж потребували від Михайла Івановича випустити молодь. Він так і зробив. І що з цього вийшло - усі побачили. Молодь не готова ще була. Путівцев у центрі - це було цікаво і незвично. Хлопець старався з усіх сил. Хоча і помилок було достатньо. Увесь захист учора "чудив". І це чудили проти Кіпру. Один з кращих були Бойко та Ярмола. Якщо чесно, то я не очікував, що якісь кіпріоти створять багато проблем. А що будемо робити з тими ж поляками, якщо провалюємося з кіпріотами ? Не сподобалися Кучер з Шевчуком. Провалювалися занадто часто. Федя був не дуже помітним. Гармаш та Русік грубовато грали, як для товарняка. Олег Анатолійович старався. Але вік дається взнаки. Зозулі нічого не дали зробити. Про Коваленка багато казати не можу. Старався. У цьому не відмовиш. Коли Коваленко вийшов на поле, то він хотів бути усюди - у нападі та захисті. Але швидко його запал зник. Малишев лише запам'ятався ударом під поперечену. Петряка не помітив. Каменюка з його досвідом, так не повинен хвилюватися.

Окрема тема - Анатолій Тимощук. Таких приколів я від Толяна не чекав :) Я разом з сусідами тільки і слідкували за діями Тімо. Толя реально смішив нас. Я ледь не "випав" від його приколів :) Епізодів смішних за участтю Тімохи було дійсно багато. :Наприклад. Толя підсів під Кучера і завалив його :) Толян стоять і повз нього катиться м'яч, а він просто супроводив його очима :) Тільки Толян хотів прийняти м'яч у центрі поля, як його оточили чотири кіпрських шамани ;) Тімо випадково віддав не своєму, і кіпріоти ледь не забили ;) Ярмола з поваги до Толі віддав йому м'яча, щоб Тімоха забив. Але він вдарив повз. Хоча цій можливості Анатолія забити стадіон аплодував ледь не стоячи. Ну люблять Анатолія в Одесі сильно. Тимощук - авторітет та патріот. Я теж поважаю Анатолія за його патріотизм.

Гра загалом була нервовою. І більшості вона не сподобалася. Але перемога усіх присутніх на стадіоні задовольнила :)

Та і я приїхав до Одеси, щоб відчути атмосферу і разом з одеситами підтримати Збірну. Я отримав неймовірний кайф від атмосфери. А коли запускали хвилю, то це було незабутньо. А ВІП'и козлини :) Не підтримали "хвилю".

А те що було після матчу учора, важко було уявити ще 2 роки тому під час трагичніх події у "Будинку профспілок". Одразу, по закінченню матчу, усі 28,000 потягнулися до виходу і доки йшли разів 10 затягували Гімн України. А скільки було викриків "Слава Україні ! Героям Слава !" та "Хутін -.....лалалала....", я вже і не перерахую. Десь до 1:30 ночі сьогоднішнього дня, уся Одеса стояла на вухах. Я сам приблизно майже о 1:30 заводив місто викрикуючи "Слава України ! Героям слава !". Досі під позитивом від учорашньго дня. Не очікував, що Одеса так вплине на мене.

За ці майже 2 роки, Одеса змінилася до не впізнаваємості. Більше патріотизму стало та поваги до країни. І можна тут почути дуже часто українську.

Сподіваюся, що ще повернуся сюди найближчим часом.

Так тримати, Одесо !

Слава Україні !

Слава воїнам АТО !

З повагою, Володимир (Одеса, Україна).