День такий сьогодні... Сумний і світлий.
Смуток втрати і світло спогадів переплелись в душі і смикають за її струни: "І люблю, і сміюсь, і печалюсь..."
Я знаю, що не всі мають змогу прийти, приїхати... Я про вас пам"ятаю. Адже всі ми родом із "Динамо".)))
Отож, провідала я - провідайте і ви.
Коли була у Валерія Васильовича, приїхав Володимир Григорович Веремеєв. Далі ми вже вирушили разом.
PS: А метелик то прилетів до Вадима Олександровича Сосніхіна - "директора". ))
Вся жизнь через большой футбол
Прошла, как два коротких тайма...
А после матча протокол,
Арбитра подпись. Гложет тайна...
Непрошеный фатальный рок,
Игра годами без замены,
Финальный прозвучал свисток,
Но люди не ушли с арены...
И вот, на Байковом финал...
Ярка Динамовцев комета.
И освещает пьедестал
Её далёкий лучик света...
Не легко мені дався цей день. Хоча ходила там, від могили до могили, спілкувалася з Володимиром Григоровичем і посміхалася. Згадували... тепло, світло.
А увечері вже розумію тому ціну...
Ніби побував сам.
На серці туга, в думках журба
Та спомини такі далекі.
Були арени, людей юрба,
І ось... Немов до вирію ЛЕЛЕКИ.
учетная запись этого пользователя была удалена
Большое Спасибо.Горжусь своим клубом.
Жалею , что не в Киеве сейчас.
Вся жизнь через большой футбол
Прошла, как два коротких тайма...
А после матча протокол,
Арбитра подпись. Гложет тайна...
Непрошеный фатальный рок,
Игра годами без замены,
Финальный прозвучал свисток,
Но люди не ушли с арены...
И вот, на Байковом финал...
Ярка Динамовцев комета.
И освещает пьедестал
Её далёкий лучик света...