Історія "Запорозького маршу"

До Дня Незалежності України

Ця мелодія є однією з найпопулярніших у сучасній Україні. Коли вона з'явилася? Хто її автор? Про це-сьогоднішній пост, який я пишу з нагоди Дня народження Нашої Держави.

Отож, автором "Запорозького Маршу" є бандурист з міста Ромни Євген Адамцевич. Народився він 1 січня 1904 року (за новим стилем).

Коли майбутньому кобзареві було два роки з ним сталася біда-він осліп. Грі на бандурі навчався у відомого бандуриста Мусія Олексієнка. З 1927 року Адамцевич виступав у складі Миргородської капелли бандуристів, а також самостійно.

Ось як сам Євген Адамцевич згадував про написання маршу:

"1926 року я почув мелодію, першу частину від кобзаря Положая Івана Кириловича, другу частину-мажорну сам склав, і з'єднавши до купи дав назву Запорозького маршу".

Однак, є й інші версії походження твору. Так, дехто вважає, що співавтором твору є Мусій Олексієнко, учитель Адамцевича і що першу частину його учень просто запозичив. Також як автор маршу згадується уродженець села Ядути на Чернігівщині Прокіп Морміль, у якого часто гостював Адамцевич. Також існує легенда, за якою автором твору є... Людвіг ван Бетховен.

Вперше "Запорозький марш" був виконаний 1969 року в Київському оперному театрі імені Тараса Шевченка.

Очевидці згадували-на вимогу публіки Адамцевич виконував марш тричі. Він виконував твір дуже виразно, енергійно, вкладаючи всю свою майстерність. Однак першій версії маршу бракувало дзвінкості. Тож диригент Київського оркестру українських народних інструментів Віктор Гуцал взявся за обробку твору. Саме ця версія є найбільш відомою нині. Вперше марш у обробці В.Гуцала був виконаний 12 квітня 1970 року. Артисти кілька разів виконували твір на біс. 1972 року марш був включений до саундтреку фільму "Пропала грамота". 1974-го-виконаний у Москві. Однак, після того, як твір був виконаний у Большому Театрі, його заборонили.

Під забороною твір Є. Адамцевича пробув десять років. З 1984-го року його знову дозволили виконувати. Він став звучати під час боротьби за Незалежність. Нині, під його звуки збираються депутати Верховної Ради, він є одним з основних маршів ЗСУ та, як я зазначав на початку-одним з найпопулярнших музичних творів сучасної України.