Вчора не розповів про одну вельми цікаву зустріч.
Уже коли ми повернулись з прогулянки Парижем, Тато та один з наших товаришів пішли до магазину. Тато потім розповідав, що їх розчув один дядько. Виявилося, що це емігрант із Тернополя. Тато та наш товариш достатньо довгенько з ним поговорили.
Деякими порадами цього дядька ми скористались п'ятнадцятого червня.
Починаємо день ще одним "заходом в Париж". Перша наша зупинка-ринок Барбез. У паризьких ринків-погана "слава". Вони відомі як міське дно. З Барбеза ідемо купувати сувеніри-за порадою дядька. Я купив собі на згадку кепку. Також накупили магнітиків на холодильник.Ідемо на Монмартр. Оглядаємо Базиліку Сакре-Кер. До речі, ця базиліка побудована з особливого мармуру-від дощу такий тільки біліє.
На шляху до Нантерра встигли побачити "шматок" матчу Росія-Словаччина. Ми проходили саме вчасно-словаки забили.
Ми приходимо в Нантерр і одразу сідаємо у "форд". Далі у нас-Мазі.
Мазі-село неподалік Ліона. На ньому зупинилися з кількох причин:
Захотілось побачити Францію, так би мовити, "з різних площин"
Поруч з Мазі знаходиться знамените абатство Клюні
Мазі недалеко від Ліона
Ціни там значно скромніші, ніж у Ліоні
Під час дороги часто доводиться бачити веселки:
Та й взагалі-краєвиди Бургундії-це щось:
Коли з'їхали з автобану, то потрапили в дуже сильну грозу. Грім, сильний дощ. Пощастило, що ніхто не спав-саме був матч збірної Франції.
Таки доїхали до готелю. Англійською у Мазі розмовляють хіба що власник нашого готелю -добродушний чолов'яга на ім'я Седрик та його син.
Додивляємось матч Франція-Албанія та лягаємо спати. Наступного дня нас чекав Ліон і наша збірна.
Ось таким вийшов день 15 червня. Порівняно з двома попередніми, він був досить пріснуватим. Однак, наступні два дні були куди цікавіші
(Про другий матч на Євро-завтра)